14 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі
Яреми А.Г., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд», ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю «Хімекс», про визнання права державної власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким провадження стосовно позовних вимог прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд» закрито.
Позовні вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про визнання права державної власності та витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.
Визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 а саме: частину будівлі гуртожитку літ. А-5 на I поверсі приміщення № 102 поз. 10, 19, 9, 21, загальною площею 46,6 кв. м, у загальному користуванні: ганки літ. а (2), а (3), а (1), на I поверсі приміщення поз. I, II, IV, V, VI, VII, 1, 2, 23, 25, 26, 30.
Визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на нерухоме майно, що розташоване за вищевказаною адресою, а саме: частину будівлі гуртожитку літ. А-5 приміщення № 102 поз. 7, 35-39, загальною площею 98,4 кв. м, ганок літ. а(14), у загальному користуванні: ганки літ. а (2), а (3), а (1), на I поверсі приміщення поз. I, II, IV, V, VI, VII, 1, 2, 23, 25, 26, 30.
Витребувано на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від ОСОБА_5 нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 а саме: частину будівлі гуртожитку літ. А-5 на I поверсі приміщення № 102 поз. 10, 19, 9, 21, загальною площею 46,6 кв. м, у загальному користуванні: ганки літ. а (2), а (3), а (1), на I поверсі приміщення поз. I, II, IV, V, VI, VII, 1, 2, 23, 25, 26, 30.
Витребувано на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від ОСОБА_5 нерухоме майно, що розташоване за наведеною вище адресою, а саме: частину будівлі гуртожитку літ. А-5 приміщення № 102 поз. 7, 35-39, загальною площею 98,4 кв. м, ганок літ. а(14), у загальному користуванні: ганки літ. а (2), а (3), а (1), на I поверсі приміщення поз. I, II, IV, V, VI, VII, 1, 2, 23, 25, 26, 30.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції було залишено без змін.
У заяві ОСОБА_4 порушується питання про скасування рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року й закриття провадження у справі в частині позову до відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд» та ухвалення нового судового рішення в частині решти позову з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України: невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на постанови Верховного Суду України від 28 лютого та 30 травня 2011 року, 16 грудня 2015 року.
Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2010 року у справі № 40/287, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2010 року, установлено преюдиційні факти, а саме, що спірні приміщення гуртожитку належали до державного житлового фонду і не підлягали приватизації, а тому не могли бути приватизовані і відчужені на користь ОСОБА_5
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У постановах Верховного Суду України від 28 лютого та 30 травня 2011 року, що надані заявником як приклади, не значиться про судове рішення, яким встановлено факт неправомірного включення до статутного фонду відкритого акціонерного товариства спірного приміщення, та яке мало преюдиційне значення для вирішення справи, тому правові висновки Верховного Суду України, указані в цих судових рішеннях, та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.
У постанові Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року, що надана заявником як приклад, предметом розгляду судів було визнання незаконними рішень ради та витребування земельної ділянки. Крім того, у вказаній постанові зазначено, що законно набути права приватної власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення із земель державної чи комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, в тому числі й відповідач.
Таким чином, порівняння змісту постанов Верховного Суду України від 28 лютого та 30 травня 2011 року, 16 грудня 2015 року зі змістом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному у вказаних постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У зв'язку з цим, підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, також відсутня.
Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.
Крім того, у наведеній заяві ОСОБА_4 просить поновити строк подання заяви про перегляд судових рішень, у поновленні якого немає необхідності, оскільки вищезазначена заява подана в межах строку, установленого в частині першій статті 356 ЦПК України.
Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відкритого акціонерного товариства будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд", ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс", про визнання права державної власності та витребування майна із чужого незаконного володіння за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А.Г. Ярема
В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук