Справа № 694/79/15-к 1-в/694/1/16
12.03.2016 року м. Звенигородка
Звенигородськийрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
інспектора КВІ ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням інспектора Звенигородського РВ КВІ УДПтСУ в Черкаській області ОСОБА_4 про направлення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівець Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не офіційно працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком 2 роки для відбування призначеного покарання,
Інспектор Звенигородського РВ КВІ УДПтСУ в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року у виді 4 років позбавлення волі. Подання мотивує тим, що в період іспитового строку засуджений ОСОБА_5 допустив порушення обов'язків, встановлених судом, оскільки не з'являвся на виклики до кримінально-виконавчої інспекції та в кінці вересня 2014 року залишив постійне місце проживання з метою ухилення від контролю за його поведінкою.
Інспектор КВІ ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання та просив направити ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання. Пояснив, що засудженому ОСОБА_5 роз'яснювались наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, однак він не з'являвся до інспекції та не повідомив про зміну місця проживання. Нових злочинів за час іспитового строку, який закінчився 29 листопада 2015 року, він не вчинив. Інформація стосовно вчинення ним адміністративних правопорушень в інспекції відсутня.
Засуджений ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні подання. Пояснив, що лише зареєстрований по АДРЕСА_1 , однак не проживає в селі з 2012 року. Він взагалі після смерті батьків не має постійного місця проживання та проживає там, де влаштується на роботу. Після засудження його виркоом Подільського районного суду м. Києва він проживав в м. Ірпінь Київської області. Потім працював на теплицях під Києвом. На даний час він влаштувався на роботу в клірингову компанію Максима в м. Києві та проживає на квартирі, яку знімає роботодавець. Він не з'являвся до кримінально-виконавчої інспекції, тому що не мав достатньо коштів. Злочинів та алміністративних правопорушень за час іспитового строку не вчиняв.
Прокурор ОСОБА_3 не підтримав подання про направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання та просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши думку прокурора, інспектора КВІ та засудженого, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_5 засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та покладеннням обовязків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Відповідно до вимог ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Якщо в подальшому засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 в період іспитового строку, а саме в кінці вересня 2014 року, залишив зареєстроване місце свого проживання в с. Шевченкове Звенигородського району та не повідомив про це кримінально-виконавчу інспекцію, чим порушив обов'язок, покладений на нього судом.
Однак, як пояснив засуджений, він не має власного житла та не проживає в с. Шевченковому з 2012 року, оскільки постійно перебуває на заробітках в м. Києві та Київській області. Про це він повідомляв і при постановленні вироку в Подільському районному суді. В квітні 2014 року він на декілька днів приїздив до брата ОСОБА_6 в с. Шевченкове та з'являвся до кримінально-виконавчої інспекції, де з ним проводили бесіду. В подальшому в с. Шевченкове він не приїздив.
З пояснення ОСОБА_5 від 14.04.2014 року, яке міститься в особовій справі, також вбачається, що він приїхав допомогти брату ОСОБА_6 по господарству в с. Шевченкове Звенигородського району та через через два тижні знову буде іхати в м. Ірпінь, де працює на будівництві.
Після того, як з вересня 2014 року ОСОБА_5 не з'являвся на виклики до кримінально-виконавчої інспекції, інспектор не застосував до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та звернувся до суду з відповідним поданням.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_5 в період іспитового строку, який закінчився 29 листопада 2015 року, жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку чи за будь-які інші правопорушення, не вчинив нових злочинів, не офіційно працює та перебуває у фактичних шлюбних стосунках.
Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 не мав умислу на ухилення від контролю за його поведінкою, а доводи інспектора КВІ про небажання засудженого стати на шлях виправлення є безпідставними.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України та ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання інспектора Звенигородського РВ КВІ УДПтСУ в Черкаській області ОСОБА_4 про направлення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування призначеного покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення через Звенигородський районний суд Черкаської області.
Суддя ОСОБА_1