Рішення від 10.03.2016 по справі 752/12906/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12906/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Сальникова Н.М.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/4238/2016

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 6 000 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в лютому 2014 року ОСОБА_3 у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» було придбано квитки на загальну суму 6000 грн. Купуючи квитки, позивач була впевнена, що організатором концерту групи Наутіліус Помпіліус є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА», оскільки будь-якої інформації щодо організатора проведення концерту квитки не містили. Тобто, реалізуючи квитки на концерт групи Ноутіліус Помпіліус, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» не надало повної та достовірної інформації щодо організатора концерту, чим ввело позивача в оману. Знаючи, що організатором концерту є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА», яке є Дочірнім підприємством Російської компанії «NCA», ОСОБА_3 в жодному разі не купила б квитки на концерт. У в'язку з чим, вважає, що, відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» має відшкодувати ОСОБА_3 вартість придбаних нею квитків. Помилковим вважає також висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача грошових коштів на відшкодування завданої моральної шкоди з тих підстав, що Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість відшкодування моральної шкоди лише у разі заподіяння небезпеки для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Такий висновок суду 1-ї інстанції ґрунтуються на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів», які станом на день розгляду справи, втратили свою чинність, а чинні положення п.5 ч.1 ст.4 та ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не містять посилання на обов'язкову наявність заподіяної шкоди саме життю і здоров'ю людей продукцією. Крім того, судом 1-ї інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 92 880 грн., розрахованої на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», а також про стягнення інфляційних втрат в сумі 4416 грн. та 3% річних в сумі 254,47 грн., нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3ОСОБА_4 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» Крупа Володимир Михайлович проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що вони є безпідставними.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» в судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в лютому 2014 року ОСОБА_3 на сайті «ПАРТЕР.УА» було придбано чотири квитки на концерт групи Наутіліус Помпіліус», загальною вартістю 6000 грн. Концерт мав відбутися 07.03.2014 року.

07.03.2014 року запланований концерт групи Наутіліус Помпіліус не відбувся, а був перенесений на 19.06.2014 року, а в подальшому його проведення взагалі було скасовано.

27 травня 2014 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» надіслав претензію про повернення вартості квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн., а також відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

29 травня 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» на адресу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 було надіслано відповідь на претензію, якою повідомлено, що організатором концерту єТовариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА». Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» лише розповсюджувало квитки на концерт групи Наутіліус Помпіліус на підставі агентського договору на розповсюдження квитків №31-10/12 від 31.10.2012 року. Всі грошові кошти, отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» від реалізації квитків на даний концерт, перераховувалися організатору концерту Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА». У в'язку з чим, з метою повернення вартості придбаних квитків та інших відшкодувань необхідно звертатися до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА».

25 червня 2014 року представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ

УКРАЇНА» було надіслано претензію про повернення вартості квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн., а також про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України і пені, розрахованої на підставі п.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Надіслана представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 на адресу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» претензія повернулася без вручення.

06.08.2015 року ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь вартість квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн., інфляційні втрати в сумі 4416 грн., 3 % річних в сумі 254,47 грн., пеню в сумі 92880 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги та, стягуючи з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 вартість квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн., суд 1-ї інстанції виходив з того, що в даній частині позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в цій частині.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з огляду на наступне.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Продукцією є будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Судом встановлено, що організатором концерту групи Наутіліус Помпіліус, як виконавцем послуги, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА», на підставі агентського договору №31-10/12 від 31.10.2012 року, надавало Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» послуги з продажу від імені, під контролем і в інтересах останнього квитків, які надавали право глядачам відвідати концерт групи Наутіліус Помпіліус, який був організований Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА».

Отже, з наведеного вбачається, що продані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» квитки на концерт групи Наутіліус Помпіліус створюють відповідні обов'язки для організатора концерту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА», а саме: забезпечити пропуск глядача в заклад на відповідне посадкове місце та надати видовищну послугу, які останнє зобов'язане виконати повністю та належним чином перед глядачем (пред'явником квитка).

Законом України «Про гастрольні заходи в Україні» та п.13 Порядку організації та проведення гастрольних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №35 від 15 січня 2004 року, встановлено, що саме організатори гастрольних заходів, у межах своїх повноважень, забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські права та захист прав споживачів. При цьому, зобов'язання, які виникають у організатора перед глядачем, який придбав квитки, виникають безпосередньо між глядачем та організатором на підставі факту придбання такого квитка, незалежно від того, хто саме продав чи подарував такий квиток глядачеві.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» було організатором концерту групи Наутіліус Помпіліус, то саме дане товариство, в силу вимог закону, повинно нести цивільно-правову відповідальність перед позивачем за невиконання договору про надання послуг.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується, з висновками суду 1-ї інстанції про те, що оскільки саме організатором концерту групи Наутіліус Помпіліус, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» було порушено умови договору про надання послуг з організації концерту, то є всі правові підстави для стягнення саме з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 вартості квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн., так як такий концерт не відбувся.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Разом з тим, положення ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» мають застосовуватися в сукупності з положеннями п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ст.711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу. Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 глави 82 ЦК України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи. Саме по собі задоволення вимог споживача не може бути підставою для відшкодування йому моральної (немайнової) шкоди.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується, з висновками суду 1-ї інстанції про відсутність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат стягувача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати від боржника за користування ним коштами, належними до сплати стягувачеві).

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання. Боржник несе обов'язок відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

Судом достовірно встановлено, що між позивачем та Товариством обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» було укладено договір про надання послуг, і сторонами за даним договором є замовник і виконавець, а не кредитор та боржник. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, Товариство обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» має сплатити на користь ОСОБА_3 грошові кошти у рахунок погашення платежів на підставі існуючих зобов'язань.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується, з висновками суду 1-ї інстанції про відсутність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_3 інфляційних втрат в сумі 4416 грн. та 3 % річних в сумі 254,47 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що, реалізуючи квитки на концерт групи Ноутіліус Помпіліус, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» не надало повної та достовірної інформації щодо організатора концерту, чим ввело позивача в оману, а тому, відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» має відшкодувати ОСОБА_3 вартість придбаних нею квитків, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає такого поняття як «продавець послуги» і, відповідно, не передбачає для такого суб'єкта жодних вимог щодо надання споживачеві певної інформації, а обов'язок по інформуванню споживача про продукцію покладає виключно на виконавця, в даному випадку - організатора видовищного заходу.

Крім того, в силу вимог закону, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» не може нести відповідальності за скасування концерту групи Наутіліус Помпіліус, оскільки не є його організатором, а є лише розповсюджувачем квитків. Організатором заходу є Товариство обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА», у зв'язку з чим саме дане товариство є відповідальною особою за завдану позивачу шкоду в результаті скасування концерту.

Твердження апелянта про те, що висновки суду 1-ї інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди ґрунтуються на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів», які станом на день розгляду справи, втратили свою чинність, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення чітко вбачається, що судом 1-ї інстанції до спірних правовідносин застосовано положення Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Даний факт також підтверджується змістом апеляційної скарги, в якій представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 посилається на ті ж самі норми Закону України «Про захист прав споживачів», що і суд 1- інстанції під час ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими є недоведеними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані докази та дав їм правильну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду в даній частині також не спростовують.

Проте, колегія суддів в повній мірі не може погодитися з висновком суду 1- інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про солідарне стягнення пені в сумі 92 880 грн., з огляду на таке.

Статтею 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Судом встановлено, що концерт групи Наутіліус Помпіліус, на який позивачем було придбано квитки, мав відбутися 07.03.2014 року. Проте, запланований концерт 07.03.2014 рокуне відбувся, а був перенесений організатором Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» на 19.06.2014 року.

З матеріалів справи чітко вбачається, що ОСОБА_3 в односторонньому прядку відмовилася від договору про надання послуг з організації концерту групи Наутіліус Помпіліус, шляхом надсилання 29.05.2014 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» первинної претензії про повернення вартості квитків на концерт групи Наутіліус Помпіліус», на загальну суму 6000 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА»своєчасно не виконало зобов'язань за договором про надання послуг, тобто, не забезпечило проведення концерту 07.03.2014 року, то за період з 07.03.2014 року (дати запланованого проведення концерту) по 29.05.2014 року (дати односторонньої відмови позивача від договору про надання послуг з організації концерту групи Наутіліус Помпіліус) з організатора концерту на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги, тобто, в сумі 15120 грн. (6000 вартість квитків х 3% х 84 дні прострочення).

Поряд, з цим, колегія суддів не вбачає правових підстав для солідарного стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» на користь ОСОБА_3, так як, в силу вимог закону, саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА», як організатор концерту групи Наутіліус Помпіліус, несе цивільно-правову відповідальність перед позивачем за прострочення та/або невиконання договору про надання послуг.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2015 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про солідарне стягнення пені в сумі 92 880 грн. ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 пені в сумі 15120 грн. та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» з підстав їх необґрунтованості. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 901, 902, 907 ЦК України, ст. 10 Закону України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2015 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про солідарне стягнення пені в сумі 92 880 грн. скасувати та ухвалити в даній частині нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІЕЙ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37106675) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1.) пеню в сумі 15120 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТЕР.УА» про стягнення пені відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
56422629
Наступний документ
56422631
Інформація про рішення:
№ рішення: 56422630
№ справи: 752/12906/15-ц
Дата рішення: 10.03.2016
Дата публікації: 17.03.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі: