Номер провадження: 11-сс/796/595/2016 Суддя 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст. 170КПК України Доповідач у Апеляційному суді м. Києва - ОСОБА_2
02 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
власника майна ОСОБА_7
адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
підозрюваного ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_10 , а саме на частку належного йому майна на праві спільної сумісної власності.
Обгрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя виходив з наявності, передбачених ст..170 КПК України, підстав для арешту вказаного майна шляхом заборони та використання.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_8 та власник майна ОСОБА_7 просять її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Мотивуючи вимоги апеляційних скарг апелянти вказуть на відсутність належних і допустимих доказів існування права спільної сумісної власності ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, думку апелянтів, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів в провадженні слідчого управління прокуратури Київської області перебувають матеріали кримінального провадження № 42015110000000410 внесені до ЄРДР 04.09.2015 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368. ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.
26.01.2016 прокурор першого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 звернувся з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_10 метою якого є забезпечення конфіскації та яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2016 було задоволено та накладено арешт на частку майна підозрюваного ОСОБА_10 , яке належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності подружжя, проте колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може.
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування, чи розпорядження підозрюваним таким майном.
Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи клопотання слідчий суддя не повною мірою дотримався наведених вимого та не пересвідчився у наявності доказів належності майна підозрюваному або третім особам, з урахуванням мети арешту, а саме конфіскація майна.
Так, з наданих в судовому засіданні доказів вбачається. що частка нежитлового приміщення № 5 (літА) за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 16.05.2012 тобто отримана нею у власність безоплатно та до реєстрації шлюбу з підозрюваним ОСОБА_10 , а це свідчить про відсутність визначених законом підстав для арешту цього майна для забезпечення мети, наведеної прокурором у своєму клопотанні,на що обґрунтовано послались апелянти в своїх скаргах.
Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг в частині скасування ухвали слідчого судді щодо накладення арешту на земельні ділянки, оскільки відсутні докази набуття ОСОБА_7 цих земельних ділянок у власність безоплатно на підставі приватизації і до укладення шлюбу з підозрюваним, а надані апелянтами в судовому засіданні документи повною мірою цих обставин не доводять.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для задоволення апеляційних скарг у повному обсязі, по справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, якою накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , а саме на частку належного йому майна на праві спільної сумісної власності - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора першого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 та накласти арешт на частку майна підозрюваного ОСОБА_10 , що належить йому та його дружині ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя, а саме дві земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,2014 та 0,1736 га відповідно, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровані за ОСОБА_7 .
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4