Справа № 11-сс/796/291/2016 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач суду Апеляційної інстанції: ОСОБА_2
17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12015100100015349 від 19 грудня 2015 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не виносилась, підозру у вчиненому кримінальному правопорушенні не повідомлено жодній особі, в клопотанні не визначено вартості майна, та у володінні якої особи воно перебуває, у зв'язку з чим прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та накласти арешт на нежилі приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень 79а) (в літ. А) загальною площею 190.60 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апелянт вважає, що відмовляючи у задоволенні клопотання суд не повною мірою дослідив обставини справи, при цьому не оцінив належним чином явну існуючу загрозу реалізації нерухомого майна шахрайським способом.
Також, на думку апелянта, банк намагається заволодіти нерухомим майном шляхом обману.
Представник власників майна стверджує, що на зазначенні приміщення необхідно накласти арешт. Оскільки існує реальна загроза їх незаконної реалізації, а відмовляючи у задоволенні клопотання. суд фактично сприяє продовженню вчиненого злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідчого, в провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12015100100015349 від 19.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що нежилі приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 79 літери А загальною площею 190,60 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , яка є матір'ю ОСОБА_10 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 25 липня 2007 року.
16 вересня 2008 року між ОСОБА_10 та ЗАТ «Перший український міжнародний банк» укладено кредитний договір за № 6813583, відповідно до якого ОСОБА_10 отримала кредитні грошові кошти в сумі 500 000 євро. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16 вересня 2008 року між ОСОБА_10 та ЗАТ «ПУМБ» було укладено договір іпотеки нежитлових приміщень з № 1 по № 14, групи приміщень № 79 літери А загальною площею 190,60 кв. м., які розміщені за адресою за адресою: АДРЕСА_1 .
25.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 видано виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_10 на підставі укладеного кредитного договору заборгованість в сумі 6105835,27 гривень та 27 копійок. На підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження та накладено арешт на всі рахунки ОСОБА_10 .
Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ПАТ «ПУМБ» звернувся з позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_10 заборгованості у розмірі 220 389,88 євро, 44 395,97 євро та 438 273, 00 євро, при тому, що посадовими особами ПАТ «Перший український міжнародний банк» попередньо вже вчинено виконавчий напис, відповідно до якого з ОСОБА_10 вже було стягнуто грошові кошти в якості погашення заборгованості за кредитним договором.
28.12.2015 прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна в обґрунтування якого послався на необхідність встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення , повного та всебічного досудового розслідування до встановлення об'єктивної істини та прийняття кінцевого процесуального рішення. Також прокурор вважав, що наявні обґрунтовані підстави у накладенні арешту з метою встановлення об'єктивної істини, забезпечення принципів кримінально-процесуального судочинства, а також недопущення вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ПАТ «ПУМБ».
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано не застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки прокурором не було доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження. Псування, знищення, перетворення, відчуження майна, з чим прокурор погодився та в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді не оскаржує.
Доводи апелянта щодо наявність факту повторного стягнення заборгованості за кредитним договором, отримання погроз від банку щодо реалізації нерухомого майна, не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді з огляду на положення ч.1 ст.173 КПК України та наявність цивільної справи в межах розгляду якої має бути з'ясовано питання щодо запобіганню подвійному стягненню заборгованості, також це питання може бути вирішено при примусовому виконання судового рішення у цивільній справі у виконавчому провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 117, 170, 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора київської місцевої прокуратури № 10 м. Києва - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3