Справа № 11-cc/796/394/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні за № 12015100040017736, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 листопада 2015 року та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів до 09 березня 2016 року включно щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Абхазької АССР, громадянина Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя, врахувавши вагомості наявних доказів про вчинення Басилаєм АД. Кримінальних правопорушень, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчинення якого було направлено на заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, яке є небезпечним для здоров'я потерпілого, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, дійшов висновку про те, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а тому, з метою запобігання визначеним ризикам, на думку слідчого судді, застосування менш суворого запобіжного захожу, аніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначив розмір застави, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронного засобу контрою за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі захисник вказує, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного прийняв до уваги неналежні та недопустимі докази, які були надані стороною обвинувачення на підставі чого зробив неправильні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри, яка не відповідає обставинам кримінального правопорушення.
Разом з цим, сторона захисту зазначає, що дані події в Гідропарку відбувались 23 листопада 2015 року, а затримання ОСОБА_8 на підставі ст. 208 КПК України 10 січня 2016 року, що, на думку захисту, є безпідставним.
Також апелянт посилається на те, що прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Одночасно, захисник просить поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник послався на те, що 12 січня 2016 року слідчий суддя оголосив лише резолютивну частину прийнятого рішення, а повний текст ухвали було оголошено 14 січня 2016 року, і того ж числа він отримав копію даної ухвали.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи вимоги захисника щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, то колегія суддів наведені причини визнає поважними та поновлює захиснику строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040017736 від 23 листопада 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
10.01.2016 року підозрюваному ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
12.01.2016 року прокурор відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся доПечерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та перебуваючи на волі може вчиняти дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року дане клопотання задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах (протоколи допиту свідків, потерпілих та інші матеріали).
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, а тому вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині є необґрунтованими.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Вимоги захисника щодо незаконності, необґрунтованості ухвали слідчого судді та тверджень щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення учасників судового розгляду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити захиснику ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4