03 березня 2016 рокусправа № 808/6029/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі
за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області, 3 особи Садівничого товариства «эЛОТОС» про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області, 3 особи Садівничого товариство «эЛОТОС» (далі - СТ «ЛОТОС»), в якому просить скасувати рішення відповідача №РВ-2300093782015 від 07.07.2015 року про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; та зобов'язати присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,0631 га, для ведення садівництва, що розташована на території Лукашевської сільської ради Запорізького району Запорізької області та належить їй на праві власності відповідно до рішення Запорізького району суду Запорізької області від 05.08.2015 року у справі №317/2237/15-ц (2/317/1300/2015).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року позов задоволено частково, скасоване рішення Управління Держземагентва у Запорізькому районі Запорізької області №РВ-2300093782015 від 07.07.2015 року та зобов'язано відповідача розглянути питання щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,0631 га, розташованій на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі судового рішення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів справи вбачається, що 20.04.2015 року та 07.07.2015 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявами та доданою технічною документацією, розробленою ТОВ «Власні землі», з питання внесення відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,0631га, розташованій на території Лукашівської сільської ради Запорізької області в СТ «ЛОТОС», власником якої відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 23.05.1994 року є чоловік позивача ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідачем відмовлено позивачу у задоволенні заяв у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці рішеннями №РВ- 2300088992015 від 20.04.2015 року та №РВ-2300093782015 від 07.07.2015 року, зазначені рішення позивачем оскаржені до суду.
Відповідно до ст.202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 року (далі - Закон № 3613-VІ), Порядком введення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року (далі - Порядок №1051).
Відповідно до ст.1 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Ця стаття визначає кадастровий номер земельної ділянки, як індивідуальну, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр га знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Приписами ст.ст. 6,7 Закону №3613-VІ встановлено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до повноважень якого, зокрема належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.
Частиною 1,4,5,6 ст. 24 Закону № 3613-VІ, п. 110, 111 Порядку №1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених ч.4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства;знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Відповідно Прикінцевих та перехідних положень розділу VII Закону № 3613-VІ земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера; у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
Судом першої інстанції встановлено , і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 23.05.1994 року, власником земельної ділянки площею 0,0631га, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізької області, визначений чоловік позивача ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_2, яка зверталася до ГУ Держземагентва в Запорізькій області з заявою щодо внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрового номеру вищезазначеній земельній ділянці.
За змістом відповіді відповідача №31-28-02-254/2-15 від 20.02.2015 року земельній ділянці кадастровий номер визначений, але не присвоєний, та позивачу запропоновано звернутись до ліцензованої землевпорядної організації для виконання землевпорядних робіт та виготовлення документації щодо встановлення меж земельної ділянки.
Після розроблення на замовлення позивача технічної документації ТОВ "Власні землі", встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач двічі зверталася до відповідача із заявами про внесення змін до Державного земельного кадастру, але рішеннями №РВ-2300088992015 від 20.04.2015 року, №РВ-2300093782015 від 07.07.2015 року їй відмовлено у задоволенні заяв з мотивів, що площа земельної ділянки позивача співпадає на 97,9374% , та має перетин площі з сусідньою ділянкою 2322184600:07:001:1737; акт погодження меж не погоджений із головою садівничого товариства, внаслідок чого не відповідає чинному законодавству.
Зазначені обставини суд першої інстанції правомірно оцінив як такі, що не перешкоджають у задоволенні заяв позивача, та прийшов до вірного висновку, що відповідач неправомірно відмовив в присвоєнні кадастрового номеру спірній земельній ділянці, оскільки право власності на зазначену земельну ділянку виникло у 1994 році, кадастровий номер земельній ділянці визначений, але не присвоєний , відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05.08.2015 року за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0631га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізької області в СТ «ЛОТОС».
Оскільки орган державної реєстрації має виключну компетенцію по розгляду питань щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки ,суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача розглянути питання щодо присвоєння кадастрового номеру спірній земельній ділянці , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі судового рішення.
Матеріали справи свідчать,що відповідач добровільно виконав рішення суду першої інстанції, та відновив права позивача, що підтверджено сформованим витягом з Державного земельного кадастру від 28.01.2016 року із зазначенням кадастрового номера спірної земельної ділянки, а саме:НОМЕР_2.
Викладене свідчить, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Судом першої інстанції у відповідності до приписів ч.3 ст.94 КАС України правомірно присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійснені нею документально підтверджені судові витрати пропорційно частині задоволених позовних вимог в розмірі 54,81 грн.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова