"10" березня 2016 р.Справа № 3/17-1116-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
(склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №60 від 08.02.2016р.)
При секретарі судового засідання Кіртоки Л.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури: ОСОБА_1 за службовим посвідченням,
від позивача (МОУ): ОСОБА_2 за довіреністю,
від позивача (Південне УКБ МОУ): ОСОБА_3 за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю,
представники третьої особи та ДВС у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Південного управління капітального будівництва Міністерства Оборони України
на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. в порядку ст.121-2 ГПК України
у справі №3/17-1116-2011
за позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства Оборони України,
до відповідача: Одеської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державного казначейства України в м. Одесі,
про стягнення 118848,31 грн.,
за участю Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. по справі №3/17-1116-2011 позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України (далі - Військова прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (далі - МОУ) в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства Оборони України (далі - Південне УКБ МОУ) задоволено, стягнуто з Одеської міської ради на користь Південного УКБ МОУ грошові кошти у сумі 118848,31 грн., які були одержані на виконання недійсного правочину - договору оренди землі №724 від 05.09.2007р. (т.1, а.с.88-89).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. у справі №3/17-1116-2011 залишено без змін (т.1, а.с.121-125).
07 липня 2011 року на виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. видано відповідний наказ (т.1, а.с.129).
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р., якою залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. у справі №3/17-1116-2011 (т.2, а.с. 61-64).
Поряд з цим, 04.11.2011р. постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області повернуто стягувачу наказ №3/17-1116-2011 від 07.07.2011р. без виконання (т.3, а.с.32).
Південне УКБ МОУ звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця та про скасування постанови від 04.11.2011р. ВП №28145383 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області прийняти наказ ГСОО від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011 до виконання та здійснити виконання (т.2, а.с.14-15).
Вказану скаргу ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. задоволено частково, постанову відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011р. ВП №28145383 про повернення виконавчого документа стягувачеві скасовано. В решті вимог скарги - відмовлено (т.2, а.с.100-101).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. ухвалу господарського суду Одеської області від 25.04.2012р. у справі № 3/17-1116-2011 скасовано, скаргу Південного УКБ МОУ на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області у справі №3/17-1116-2011 задоволено частково, визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеської області, які виявились у винесенні постанови про повернення без виконання наказу №3/17-1116-2011 виданого 07.07.2011р. господарським судом Одеської області. Постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011р. ВП №28145383 про повернення виконавчого документа стягувачеві - скасовано. В решті вимог скарги відмовлено (т.3, а.с.52-57).
Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2012р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. у справі №3/17-1116-2011 залишено без змін (копії матеріалів справи №3/17-1116-2011, а.с.95-98).
Разом з тим, 04.11.2015р. до господарського суду Одеської області від Одеської міської ради надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України, у якій скаржник просив суд, з урахуванням уточнень від 09.11.2015р., визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ДВС) від 11.09.2015р. про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. №3/17-1116-2011 про стягнення з Одеської міської ради на користь Південного УКБ МОУ грошових коштів у сумі 118848,31 грн. (т.3, а.с.128-133).
Обґрунтовуючи скаргу, Одеська міська рада зазначає, що наказ суду було повернуто стягувачу 04.11.2011р. Відповідно, строк для його пред'явлення до виконання, що був перерваний згідно до ст. 23 ЗУ „Про виконавче провадження”, відраховується з 04.11.2011р. Відповідно, строк, протягом якого стягувач міг повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, закінчився у листопаді 2012р. і у державного виконавця не було правових підстав поновлювати виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011, оскільки строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання вже закінчився.
З огляду на зазначене, Одеська міська рада просить суд скасувати постанову ДВС про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. №3/17-1116-2011.
Державний виконавець проти задоволення скарги заперечував, надавши до суду відзив, у якому вважає, що державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження відповідно до ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження”, із дотриманням вимог та в строки, встановлені цією статтею (т.3, а.с.164).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. (суддя Д'яченко Т.Г.) вказану скаргу Одеської міської ради задоволено, визнано Постанову ДВС від 11.09.2015р. про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. №3/17-1116-2011 про стягнення з Одеської міської ради на користь Південного УКБ МОУ грошових коштів у сумі 118848,31 грн. - недійсною (а.с. 188-189, т.3).
В обґрунтування прийнятої ухвали, місцевий господарський суд послався на норми ст.ст.22, 23 Закону України „Про виконавче провадження”, згідно яких виконавчий документ, яким є наказ суду, підлягає пред'явленню до виконання протягом 1 року. Вказаний строк переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання, після чого такий строк поновлюється.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження” у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Тобто, після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі постанови ДВС від 04.11.2011р. ВП №28145383 строк для повторного пред'явлення наказу суду від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011 було встановлено до 04.11.2012р.
Оскільки доказів пред'явлення стягувачем наказу від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011 до виконання матеріали справи не містять, то після скасування постанови ДВС від 04.11.2011р. ВП №28145383, відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р. у справі №3/17-1116-2011, виконавчий документ більше ніж 3 роки стягувачем до виконання не пред'являвся, відповідне право стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання не було реалізовано.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду, Південне УКБ МОУ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд прийняв ухвалу з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.1016р. було зобов'язано ДВС надати до суду належним чином засвідчені копії усіх матеріалів примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2015 у справі №3/17-1116-2011, у тому числі матеріали виконавчого провадження ВП №28145383 та ВП №49114582.
На виконання вказаної ухвали апеляційного суду ДВС надав до суду супровідний лист із копіями виконавчого провадження №49114585 та із копією акту вилучення виконавчих проваджень для знищення від 21.01.2015р., з якого вбачається, що згідно наказу №3/17-1116-2011 від 07.07.2011 господарського суду Одеської області (боржник - Одеська міська рада, стягувач - Південне УКБ МОУ, стягнення - 118848,00 грн.) проведено знищення виконавчих проваджень, завершених у 2011р., через закінчення строків їх зберігання (3 роки).
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Військового прокурора Південного регіону, позивачів та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу господарського суду - скасувати, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Приписами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження” рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ,
Як встановлено матеріалами справи, 07.07.2011р. на виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №3/17-1116-2011 був виданий відповідний наказ.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Також за матеріалами справи, наказ господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011 був пред'явлений до виконання до ДВС.
Проте, в ході проведення виконавчих дій відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" вказаний наказ суду про стягнення з Одеської міської ради 118848,31 грн. на користь Південного УКБ МОУ повернуто стягувачу (згідно постанови відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011р. ВП №28145383).
Разом з тим, як зазначено вище, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р., яку залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України, визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеської області, які виявились у винесенні постанови про повернення без виконання наказу №3/17-1116-2011 виданого 07.07.2011р. господарським судом Одеської області. Постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011р. ВП №28145383 про повернення виконавчого документа стягувачеві - скасовано.
Частиною 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Так, постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.09.2015р., що оскаржується, на виконання вищевказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р., було відновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.07.2011р. по справі №3/17-1116-2011 (т.3, а.с.136).
Між тим, слід зазначити, що згідно п.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Проте, для відновлення виконавчого провадження, про яке йдеться в даній скарзі на дії ДВС, законодавство не ставить за умову надання стягувачем заяви. Достатньою умовою згідно ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" для відновлення виконавчого провадження за даних обставин є факт визнання судом незаконною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.
Необхідність збереження гарантій доступу до правосуддя і реалізації права на справедливий судовий розгляд передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 55, 124, 129 Конституції України, та є однією із основних ознак демократичного суспільства, фундаментальним принципом Європейського Союзу та Ради Європи.
У зв'язку із зазначеним, оскаржувана постанова відділу ДВС від 11.09.2015р. не порушує права та інтереси Одеської міської ради та неправомірно визнана місцевим господарським судом недійсною.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги Одеської міської ради в порядку ст.121-2 ГПК України слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 99, 101- 103, 105-106 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Південного управління капітального будівництва Міністерства Оборони України - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. в порядку ст.121-2 ГПК України у справі №3/17-1116-2011 - скасувати.
3. У задоволенні скарги Одеської міської ради (вх.ГСОО №2-607/15 від 04.11.2015р.) в порядку ст.121-2 ГПК України щодо скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.09.2015р. про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 07.07.2011р. №3/17-1116-2011 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Суддя Г.І. Діброва
Суддя А.І. Ярош