Постанова від 10.03.2016 по справі 910/17876/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р. Справа№ 910/17876/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зубець Л.П.

Ропій Л.М.

при секретарі Ляховенку М.Д.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р.

у справі №910/17876/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про відшкодування матеріальної шкоди 16 072,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16 072,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 16 072,51 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, стягнуто судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 02.09.2015р., за якою просить суд змінити рішення Господарського суду міста Києва та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 391,92 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», не скористався правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, та не надав до матеріалів справи письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Мартюк А.І. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» та призначила її до розгляду на 08.02.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України на 22.02.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представників сторін.

Протоколом автоматичної зміни складу суду від 01.03.2016р., з огляду на перебування судді Мартюк А.І. на лікарняному та участі судді Алданової С.О. у семінарі, сформовано для розгляду справи №910/17876/15 колегію суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зубець Л.П., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зубець Л.П., Ропій Л.М. прийняла до свого провадження справу №910/17876/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

10.03.2016р. представники сторін не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, враховуючи при цьому, що розгляд справи вже неодноразово відкладався, з огляду на їх відсутність в судових засіданнях.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування», як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, був укладений Договір №046.0790404.207 дорбровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за умовами якого застраховний транспортний засіоб «Деу», державний номер АЕ71782НІ.

Згідно з цим Договором страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2014р. на а/м Богуслав-Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення за участю автомобіля марки Вольво 850 н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Деу н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

Вина водія ОСОБА_3 встановлена постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19.11.2014р.

31.10.2014р. громадянин ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

За страховим актом №3361.206.14.01.01. від 02.12.2014р. вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу, склала 11 998,14 грн.

За страховим актом №3361.206.14.01.02 від 26.01.2016р. вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу, склала 4 074,38 грн.

Загальна вартість матеріального збитку склала суму 16 072,52 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 16 072,51 грн. відповідно до умов Договору страхування.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина особи, яка керувала автомобілем Вольво 850 н.з НОМЕР_1, встановлена.

Відповідно до Полісу АІ №521158 ліміт відповідальності відповідача за шкоду по життю та здоров'ю складає 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Таким чином, оскільки відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Вольво 850 н.з НОМЕР_1, була застрахована відповідачем, суд першої інстанції правомірно поклав відшкодування страхової виплати саме на відповідача в розмірі 16 072,52 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. у справі №910/17876/15 залишити без змін.

3. Справу №910/17876/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді Л.П. Зубець

Л.М. Ропій

Попередній документ
56422291
Наступний документ
56422293
Інформація про рішення:
№ рішення: 56422292
№ справи: 910/17876/15
Дата рішення: 10.03.2016
Дата публікації: 17.03.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування