29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" березня 2016 р.924/931/13
Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали скарги Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на дії органу ДВС по справі:
за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" м. Нетішин Хмельницької області
до Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" м. Нетішин Хмельницької області
про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку №7 по вул. Набережній в м. Нетішин
12.03.2016р. на адресу господарського суду по справах №924/931/13 та №924/932/13 надійшла скарга від Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на незаконні дії державного виконавця відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_1 при примусовому виконанні наказів № 924/931/13 і № 924/932/13, в якій просить визнати виселення інспектором ДВС Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку №10 по вул. Незалежності в м. Нетішин та розташованого за адресою: м. Нетішин, вул. Набережна, 7, під час виконання наказів господарського суду Хмельницької області від 04.10.2013р. по справах №924/931/13 і №924/932/13, такими, що суперечать діючому законодавству; визнати накази господарського суду Хмельницької області від 04.10.2013р. по справах №924/931/13 і №924/932/13 такими, що не підлягають виконанню; визнати незаконними дії інспектора Нетішинського відділу ДВС ОСОБА_1; забезпечити діяльність редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" шляхом виконання позовних вимог, шляхом розпечатання цих двох опечатаних кімнат.
Подання скаржником однієї скарги по двох різних справах №924/931/13 та №924/932/13 мотивовано тим, що ним оскаржуються дії по цих справах одного і того самого державного виконавця.
Однак, суд звертає увагу заявника, що за змістом статті 121-2 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. У разі подання скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, в якій об'єднано вимоги за кількома виконавчими документами в різних справах, розглянутих різними судами, господарський суд з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК має повернути таку скаргу для розділу заявником відповідних вимог та подання скарг у кожній справі окремо (п. 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Таким чином, оскарження дій державного виконавця при виконанні рішень господарського суду по двох різних справах господарського суду розглядається окремо в судовому засіданні по кожній справі.
Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарга на дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, XII, XII-1 ГПК тощо.
Аналогічні положення містяться в абз.2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, яким передбачено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однак, як вбачається із змісту поданої скарги, заявник в одній заяві оскаржує дії органу ДВС при примусовому виконанні наказів по двох різних справах № 924/931/13 та №924/932/13, хоча господарським судом відповідно до ст. 121-2 ГПК України розглядаються скарги на дії органів ДВС по виконанню рішень господарського суду окремо по кожній конкретно справі.
Також, як слідує із додатків до скарги, скаржником надано копію акта державного виконавця від 21.01.2016р. та акт опису й арешту майна по примусовому виконанню наказу №924/932/13 від 04.10.2013р. При цьому, відповідних доказів щодо примусового виконання наказу №924/931/13 від 04.10.2013р. заявником не надано.
Крім того, судом звертається увага, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, представляється засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (аналогічна позиція викладена в п. 2.2. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Однак, подані скаржником документи не можна вважати належними доказами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Вимог до оформлення документів.
Згідно ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо:
3) якщо не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини;
5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суд, звертає увагу заявника, що у скарзі він просить, також, визнати такими, що не підлягають виконанню накази господарського суду Хмельницької області від 04.10.2013р. по справах №924/931/13 і №924/932/13.
Згідно з ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
При цьому, положеннями п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.
Зважаючи на викладене, вимоги про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, не можуть бути предметом скарги на дії органу ДВС, яка розглядаються в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України. Такі заяви розглядаються самостійно по кожній справі в порядку ст.117 ГПК України
Крім того, скаржник просить в скарзі забезпечити діяльність редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" шляхом виконання позовних вимог, шляхом розпечатання двох опечатаних кімнат.
Суд повторно звертає увагу, що заявлена вимога можливо є засобом забезпечення окремих позовних вимог заявника, які розглядаються в іншому позовному провадженні, або самостійними позовними вимога до відділу ДВС, які повинні розглядатись в порядку визначеному ГПК України чи іншого процесуального законодавства, оскільки не може розглядатися в межах скарги на дії органу ДВС при виконанні рішень.
Враховуючи вищевикладене, при повторному зверненні до суду скаржнику слід врахувати приписи ст. 121-2 ГПК України, вимоги п.п. 9.9., 9.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та подати дві окремі скарги на дії органу ДВС при виконанні рішень господарського суду, окремо по кожній справі №924/931/13 та №924/932/13 для призначення та розгляду в судовому засіданні.
А, також, відповідно до ст.117 ГПК України подати дві окремі заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, по кожній із справ №924/931/13 та №924/932/13).
Керуючись п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу на незаконні дії державного виконавця відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_1 при примусовому виконанні наказів №924/931/13 і № 924/932/13 повернути без розгляду.
Додаток: скарга з додатками на 22 аркушах.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (Хмельницька обл., м. Нетішин, просп. Незалежності, 31) - простим,
3 - відповідачу (Хмельницька обл., м. Нетішин, просп. Незалежності, 10) - з повідомленням,
4 - відділу ДВС (Хмельницька обл., м. Нетішин, просп. Незалежності, 12) - простим.