29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" березня 2016 р.Справа № 924/1449/15
Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Заверуха С.В. розглянувши матеріали справи
за позовами прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави
до 1) Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницька область, м.Старокостянтинів
2) приватно-орендної агрофірми "Весела" Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Весела
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства України м. Київ, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області, м. Хмельницький
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004 р. площею 20,194 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17.02.2005 за №277;
- визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. загальною площею 96,5092 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.07.2004 за №1102.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області згідно службового посвідчення №033154 від 24.04.15р.
від відповідача- 1 : ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 26.02.16р. №45/292-14/2016
від відповідача- 2 : ОСОБА_3 - директор
від третьої особи - Державної інспекції сільського господарства України: ОСОБА_4 - представник за довіреністю №1 від 12.01.2016р.
від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області - ОСОБА_5 - представник за довіреністю від 28.01.2016р. №9-22-7777.51-1379/23-16
Рішення приймається 10.03.2016р., оскільки в судових засіданнях 29.02.2016р. та 04.03.2016р. оголошувалися перерви.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою суду від 01.09.2015р. порушено провадження у справі №924/1449/15 з позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації №303/2004-р від 02.11.2004 р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004р. площею 20,194 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17.02.2005 р. за №277.
Також ухвалою від 01.09.2015р. порушено провадження у справі №924/1451/15 за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації №53/2004-р від 17.02.2004р. та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.04.2004р. загальною площею 96,5092га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.07.2004р. за №1102.
До початку розгляду по суті даних справ прокурором було подано заяви про зміну предметів позову, які прийняті судом ухвалою від 01.10.2015р. по справі №924/1449/15 та ухвалою від 10.10.2015р. по справі №924/1454/15.
Враховуючи зазначене предметом розгляду спорів є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004 р. площею 20,194 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17.02.2005 за №277 та визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. загальною площею 96,5092 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.07.2004 за №1102.
Ухвалою суду від 12.10.2015р. по справі №924/1449/15 за клопотанням прокурора було продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Також за клопотанням прокурора ухвалою суду від 12.10.2015р. було продовжено строк розгляду спору на 15 днів по справі №924/1451/15.
Ухвалою суду від 10.11.2015р. на підставі ст. 58 ГПК України об'єднано справу №924/1449/15 та справу №924/1451/15 в одну справу та присвоєно їй №924/1449/15.
На підставі заяви судді Танасюк О.Є. від 16.11.2015р., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.11.2015р. за підписом керівника апарату суду ОСОБА_6 подальший розгляд справи №924/1449/15 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуючий), ОСОБА_7, ОСОБА_8
Ухвалою від 16.11.2015р. справу прийнято до провадження колегією суддів, а також за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача головне управління Держгеокадастру у Хмельницький області.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.12.2015р. за підписом керівника апарату суду ОСОБА_6 у зв'язку з відпусткою судді Заверухи С.В. було змінено склад колегії та подальший розгляд справи №924/1449/15 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуючий), ОСОБА_9, ОСОБА_7
Ухвалою суду від 24.12.2015р. справу було прийнято до провадження колегією суддів.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.01.2016р. за підписом керівника апарату суду ОСОБА_6, у зв'яку з відпусткою судді Кочергіної В.О. змінено склад колегії та подальший розгляд справи №924/1449/15 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуючий), ОСОБА_9, ОСОБА_8
Ухвалою від 20.01.2016р. справу прийнято до провадження колегією суддів.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в серпні 2015р. йому стало відомо , що у ПОАФ "Весела" відсутня нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Крім того, в порушення вимог ч.3 ст.23 Закону України „ Про оцінку земель” ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ПОАФ „Весела” не видавався ОСОБА_9 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, за даними якого, сформованими з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, повинен був визначатись розмір орендної плати.
Вказує, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала державним органам та органам місцевого самоврядування право розпоряджатися землями в порядку і в спосіб, передбачені Земельним кодексом та іншими законодавчими актами.
Прокурор стверджує, що у зв'язку з не проведенням нормативної грошової оцінки істотно занижується орендна плата за використання землі, що призводить до не надходження коштів до бюджету.
Зазначає, що оскільки органи Державної інспекції сільського господарства України, до повноважень яких належить, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, з даним позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача.
В додаткових обґрунтуваннях позовних вимог від 05.11.2015р. прокурор просить взяти до уваги, що спірні договори суперечать вимогам законодавства та підлягають визнанню недійсними, оскільки відповідно до вимог Закону України „Про оцінку земель” для визначення розміру орендної плати земельних ділянок державної і комунальної власності проведення нормативної грошової оцінки землі є обов'язковим. Проте, розмір орендної плати у договорі визначений з порушенням ст.13 вищевказаного Закону, без проведення нормативно грошової оцінки, що підтверджено, в тому числі, і відповіддю управління Дерзгеокадастру у Старокостянтинівському районі від 30.09.2015р. за №10-28-03.-55/0/15-15. Вказує, що відсутність проведення нормативної грошової оцінки землі, встановлення ставки орендної плати на рівні нижчому від 3% є підставою для визнання недійсним договору оренди землі.
Під час розгляду справи відповідно до Закону України „Про прокуратуру” від 14.10.2014р., який набрав чинності з 15.12.2015р. було ліквідовано міськрайонні прокуратури, в тому числі Старокостянтинівську міжрайонну прокуратуру, та відповідно до ст. 12 Закону створено нову Старокостянтинівську місцеву прокуратуру, територіальна юрисдикція якої поширюється на Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський, Білогірський район (п. 1 Розділу ХІІ прикінцевих положень Закону та Додатку до нього). Тому позивачем у справі є прокурор Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області.
У письмових поясненнях від 29.02.2016р. прокурор вказує, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка проведена з порушенням вимог чинного законодавства
Наголошує, що чинним законодавством передбачено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні та у письмовому відзиві від 04.03.2016р. проти позовних вимог прокурора заперечує, зазначає, що розмір орендної плати за спірними договорами визначався на підставі довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р., яка видавалася на підставі технічної документації по паюванню земель колективної власності селянської спілки „Перемога” с. Сковородки. Вказує, що на момент укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності діяв наказ Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури України, української академії аграрних наук від 27.11.1995р. №76/230/325/150 „Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, згідно якого на момент проведення зазначеної оцінки на законодавчому рівні не було визначено вимог щодо оформлення її результатів у вигляді певної технічної документації та не було встановлено форму надання відомостей про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Наголошує, що вперше приклад витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наведений Наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 „Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”.
Повідомляє, що Старокостянтинівською міжрайонною прокуратурою здійснювались перевірки розпоряджень голови райдержадміністрації, договорів оренди земель державної та комунальної власності з 2011р. по 2015р.
Також вказує, що ПОАФ "Весела" використовує земельні ділянки на території району за цільовим призначенням, виконує всі договірні зобов'язання, соціальну угоду, своєчасно сплачує орендну плату за землю.
Враховуючи зазначене, відповідач -1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні та у письмовому відзиві зазначає, що під час укладення спірних договорів орендна плата визначалася відповідно до довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р., яку витребовувала Старокостянтинівська районна державна адміністрація, як орендодавець. Орендна плата була визначена в розмірі 1% від вартості землі. Вказує, що до договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства вносилися зміни, а саме, згідно додаткової угоди від 11.08.2008р. орендну плату визначено в розмірі 1,5 % від вартості землі, відповідно до додаткової угоди від 14.03.2011р. орендна плата була визначена в розмірі 3% від вартості землі.
Відповідач-2 наголошує, що розрахунок орендної плати проведено за весь період оренди та стверджує, що ніяких збитків державі завдано не було, а навпаки існує переплата.
Зазначає, що при розрахунку орендної плати починаючи з 2008р. кожний рік головне управління Держземагенства Хмельницької області надавало інформаційну довідку про нормативно-грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, відповідно до якої проводився розрахунок орендної плати.
У додаткових поясненнях від 29.02.2016р. відповідач-2 зазначає, що на момент 2004 року був чинним наказ Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів 76/230/325/150 від 27.11.1995 р., відповідно до якого, на момент проведення зазначеної оцінки на законодавчому рівні не було визначено вимог щодо оформлення її результатів у вигляді певної технічної документації, та не було встановлено форму надання відомостей про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Вказує, що при розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 слід вказувати нормативну грошову оцінку 1 га відповідного сільськогосподарського угіддя, визначену за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації такої оцінки.
Представник відповідача-2 наголошує, що на сьогоднішній день за рахунок ПОАФ „Весела” виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки на спірні земельні ділянки, яка пройшла державну експертизу та затверджена рішенням сесії Старокостянтинівськї районної ради від 03.03.2016р.
Також представник відповіда-2 подав заяву від 09.02.2016р., в якій посилаючись на ст. ст. 251-255 ЦК України, просить відмовити в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
З приводу клопотання відповідача про застосування строку позовної давності прокурор подав заперечення від 22.02.2016р., в якому зазначає, що про порушення інтересів держави йому стало відомо в серпні 2015р. після надходження листа управління Держземагенства у Старокостянтинівському районі №10-2203-4.4-1005/2-15 від 10.08.2015р. Вказує, що згідно інформації відділу Держземагенства у Старокостянтинівському районі при укладенні договорів оренди земельних ділянок між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та ПОАФ „Весела” нормативно-грошова оцінка земельних ділянок не проводилася.
Також прокурор наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що рішення Старокостянтинівської РДА та договори оренди надсилалися на адресу Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури та факт їх отримання.
Прокурор посилаючись на ч. 1 ст. 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, стверджує, що в даному випадку перебіг позовної давності починається від дня, коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення інтересів держави, тобто з серпня 2015р.
У письмових поясненнях від 29.02.2016р. прокурор звертає увагу, що розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації про надання земельних ділянок в оренду відповідачу не оприлюднені на сайті Старокостянтинівської райдержадміністрації, а тому Старокостянтинівський міжрайонний прокурор не міг знати про їх прийняття.
Крім того, вважає твердження відповідача про те, що у прокурора не було об'єктивних перешкод для здійснення контролю за дотриманням Старокостянтинівською райдержадміністрацією земельного законодавства в 2004р., проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у її діяльності та відповідного своєчасного реагування не ґрунтується на вимогах закону.
Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства України в судовому засіданні та у письмовому поясненні від 05.11.2015р. вказує, що чинним законодавством чітко визначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, тому договори оренди земельних ділянок в цій частині суперечать вимогам законодавства.
Також повідомляє, що Державною інспекцією сільського господарства України заходи державного нагляду (контролю) з питань додержання Старокостянтинівською районною державної адміністрацією та приватно-орендною агрофірмою „Весела” вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки за оскаржуваними договорами не здійснювалися.
В судовому засіданні представник Державної інспекції сільського господарства України зазначав, що повноваженнями на подання позову Інспекція не наділена.
Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області в судовому засіданні та у письмовому поясненні від 29.02.2016р. зазначає, що на сьогодні діє ОСОБА_10 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, відповідно до якої нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) було масово проведено в Україні єдиний раз станом на 01.07.1995р. Положення вказаної ОСОБА_10 деталізовані наказом Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук „Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 27.01.2006р. №18/15/21/11, в якому вперше окремим додатком наведений приклад витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 4).
Вказує, що до 27.01.2006р., зокрема у 2004р. був чинним наказ Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів 76/230/325/150 від 27.11.1995 р., відповідно до якого, на момент проведення зазначеної оцінки на законодавчому рівні не було визначено вимог щодо оформлення її результатів у вигляді певної технічної документації, та не було встановлено форму надання відомостей про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Таким чином, зазначає, що матеріали нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995-1997 років можуть бути застосовані для визначення розміру орендної плати під час укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності при реалізації територіальними органами Держземагенства повноважень з передачі (надання) в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для сільськогосподарських потреб до моменту набрання чинності рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України „Про оцінку земель” з урахуванням п. 271.2. ст. 271 Податкового кодексу України.
При розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 слід вказувати нормативну грошову оцінку 1 га відповідного сільськогосподарського угіддя, визначену за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації такої оцінки.
Враховуючи викладене, зазначає, що протягом 2004-2006 років при укладенні договорів оренди землі використовувалася нормативна грошова оцінка 1 га по районі, області, населеному пункті у вигляді інформаційної довідки про вартість 1 га ріллі на території певного населеного пункту.
Також в судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області повідомив, що орендарем до Управління подана заяви про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати. Вказує, що ПОАФ „Весела” запропоновано визначити орендну плату в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з метою наповнення державного бюджету, будь-яких заперечень з боку відповідача-2 не надходило. Зазначає, що на даний час зміни до договорів ще не внесені, оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок тільки 03.03.2016р. затверджена рішенням сесії районною радою, разом з тим підстав для того, щоб не внести відповідні зміни в догори оренди відсутні.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:
Розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 17.02.2004р. №53/2004-р приватно-орендній агрофірмі "Весела" надано в довгострокову оренду терміном на 49 років землі, що знаходиться за межами населених пунктів району площею 115,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі вищевказаного розпорядження, 21.04.2004р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, згідно з п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування на умовах оренди три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться в межах Сковородківської сільської ради.
Відповідно до п. 2.1. договору, в оренду передаються три земельні ділянки загальною площею 96,5092 га, в тому числі ріллі - 96,5092 га із земель запасу Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району, згідно з кадастровими планами (схемами) розташування земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору.
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок наведена окремою довідкою, що додається і є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. договору).
Так, згідно довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області від 21.04.2004р. вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді (без урахування коефіцієнтів індексації), зокрема, орних земель становить 3621,70 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору земельні ділянки із земель запасу надаються у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.12.2053р. для використання за цільовим призначенням.
Пунктом 4.1. договору визначено, що орендна плата за землю встановлюється у грошовій формі і становить 40,00 грн. за 1 га, що становить 3860,36 грн. щорічно. Виплачується строком до 01 серпня - 1930,18 грн. та до 01 грудня - 1930,18 грн.
Орендна плата за землю може пропорційно змінюватися при зміні податку за землю відповідно до Законів України, при цьому договірні сторони укладають додаткову угоду, яка стає невід'ємною частиною цього договору (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 4.5. договору орендна плата щорічно індексується, автоматично, без укладення додаткової угоди, відповідно до офіційно встановленого індексу інфляції за рік, що минув.
Договір оренди земельних ділянок набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації у Старокостянтинівському районному центрі Державного земельного кадастру.
Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру у книзі реєстрації договорів тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), про що внесено запис за №1102 від 20.07.2004р.
Згідно акту визначення меж та прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі від 21.04.2004р. приватно-орендній агрофірмі „Весела” передано три земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу - 96,5092 га, Сковородківської сільської ради, в тому числі ріллі - 96,5092 га згідно кадастрових планів земельних ділянок, що додається до договору оренди.
14.03.2011р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар) укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2004р., а саме, п. 4.3. договору викладено в наступній редакції: „Орендна плата за землю вноситься у грошовій формі і становить 348 грн. за 1 га орендованої земельної ділянки за рік оренди на весь час дії договору оренди, що складає 3% нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Виплачується щомісячно рівними долями.”
В п. 2 додаткової угоди вказано, що орендодавець свідчить про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за час дії договору оренди на момент укладення додаткової угоди та будь-яких інших порушень встановлених законом правил землекористування та умов договору орендарем.
Згідно листа Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 19.01.2016р. №45/88/28/2016 повідомлено, що угода від 14.03.2011р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.04.2004р., укладеного між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ПОАФ „Весела” площею 96,5092 га, не зареєстрована.
В листах управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі від 09.11.2015р. №10-28-99.4-362/15-15, та від 18.01.2016р. №10-2203-99.4-86/2-16 зазначено, що інформація щодо реєстрації додаткової угоди від 21.04.2004р. до договору оренди землі від 21.04.2004р. в управлінні відсутня.
Розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 02.11.2004р. №303/2004-р приватно-орендній агрофірмі "Весела" надано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів району площею 32,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі вищевказаного розпорядження, 28.12.2004р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування на умовах довгострокової оренди земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Сковородківської сільської ради.
Відповідно до п. 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,194 га, в тому числі ріллі - 20,194 га із земель запасу Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району, згідно з кадастровим планом (схемою) розташування земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору.
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки наведена окремою довідкою, що додається і є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. договору).
Так, згідно довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області від 28.12.2004р. вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді (без урахування коефіцієнтів індексації), зокрема, орних земель становить 3621,70 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору земельна ділянка надається у тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 01.11.2053р. для використання за цільовим призначенням.
Пунктом 4.1. договору визначено, що орендна плата за землю встановлюється у грошовій формі і становить 60,00 грн. за 1 га, що становить 1211,64 грн. щорічно. Виплачується строком до 01 серпня - 605,82 грн. та до 01 грудня - 605,82 грн. кожного року оренди.
Орендна плата за землю може пропорційно змінюватися при зміні податку за землю відповідно до Законів України, при цьому договірні сторони укладають додаткову угоду, яка стає невід'ємною частиною цього договору (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 4.5. договору орендна плата щорічно індексується, автоматично, без укладення додаткової угоди, відповідно до офіційно встановленого індексу інфляції за рік, що минув.
Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований у Старокостянтинівському районному центрі Державного земельного кадастру у книзі реєстрації договорів тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), про що внесено запис за №277 від 17.02.2005р.
Згідно акту визначення меж та прийому-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі від 28.12.2004р. приватно-орендній агрофірмі „Весела” передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу Сковородківської сільської ради - 20,194 га, в тому числі ріллі - 20,194 га згідно кадастрового плану земельної ділянки, що додається до договору оренди.
11.08.2008р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004р., а саме, п. 4.1. договору викладено в наступній редакції: „Орендна плата за землю вноситься у грошовій формі і становить 142,00 грн. за 1 га орендованої земельної ділянки щорічно. Річна сума орендної плати становить 2867,60 грн., що складає 1,5% нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на весь строк оренди. Вноситься щомісячно, рівними долями в сумі 238,97 грн.”
В п. 2 додаткової угоди вказано, що орендодавець свідчить про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за час дії договору оренди на момент укладення додаткової угоди та будь-яких інших порушень встановлених законом правил землекористування та умов договору орендарем.
30.12.2009р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004р., а саме, п. 4.1. договору викладено в наступній редакції: „Орендна плата за землю вноситься у грошовій формі і становить 327,00 грн. за 1 га орендованої земельної ділянки щорічно. Річна сума орендної плати становить 6603,44 грн.”.
В п. 2 додаткової угоди вказано, що орендодавець свідчить про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за час дії договору оренди на момент укладення додаткової угоди та будь-яких інших порушень встановлених законом правил землекористування та умов договору орендарем.
Згідно листа управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі від 18.01.2016р. №10-2203-99.4-86/2-16 повідомлено, що додаткова угода від 30.12.2009р. до договору оренди землі від 28.12.2004р. була зареєстрована Старокостянтинівським районним відділом регіональної філії Центру ДЗК за номером 040974700084.
На запит Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури управлінням Держземагенства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області в листі від 10.08.2015р. №10-2203-0.4-1005/2-15 надано інформацію щодо діючих договорів оренди земельних ділянок державної власності по яких проведена нормативно-грошова оцінка та по яких на даний час розробляється нормативно-грошова оцінка. Так, в листі управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області від 27.08.2015р. №11/5 було повідомлено, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, вказаних у запиті Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури №92-2597 вих-15, а саме площею 96,5092 га та 20,1994 га, Сковородківської сільської ради не проводилася.
В матеріалах справи наявні інформаційні довідки управління Держземагенства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, а саме: від 30.01.2012р. №278, згідно якої вартість1 га станом на 01.01.2012р. складає 20351,06 грн.; від 30.01.2013р. №285, згідно якої вартість1 га станом на 01.01.2013р. складає 20351,06 грн.; від 03.02.2014р. №224, згідно якої вартість 1 га станом на 01.01.2014р. складає 20351,06 грн.; від 13.02.2015р. №255, згідно якої вартість1 га станом на 01.01.2015р. складає 25419,74 грн.
Відповідно до листа управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі Хмельницької області від 30.09.2015р. №10-28-0.3-55/0/15-15 нормативна грошова оцінка земельних ділянок площею 96,5092 та 20,194 га приватно-орендною агрофірмою „Весела” не розроблялася, у зв'язку з чим орендна плата за вказані землі розраховувалася на підставі середньої вартості ґрунтів по сільській раді без врахування якості ґрунтів конкретних земельних ділянок.
В листі від 25.02.2016р. за №28-2203-99.32-437/2-16 управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі інформує, що вартість 1 га орних земель (ріллі), яка зазначена в довідці Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. (3621,70 грн./1га) надана згідно Технічної документації по паюванню земель колективної власності Селянської спілки „Перемога” с. Сковородки (додаток 2.5. „Уточнений розрахунок грошової оцінки одного гектара ріллі С.С. „Перемога” с. Сковородки Старокостягтинівського району Хмельницької області). Розрахунки проведенні відповідно до законодавства, чинного на момент складання Технічної документації.
Як вбачається з Технічної документації по паюванню земель колективної власності селянської спілки „Перемога” Старокостянтинівського району Хмельницької області грошова оцінка 1 га ріллі по сільськогосподарському підприємству С.С. „Перемога” складає 3621,70 грн.
Технічна документація по паюванню земель колективної власності С.С. „Перемога” розроблена відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995р. №720 „Про порядок паювання земель переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”. Технічна документація затверджена розпорядженням Старокостянтинівськї райдержадміністрації №386-Р від 06.05.1996р.
19.10.2015р. між приватно-орендної агрофірмою „Весела” (замовник) та приватним підприємством „Землепроект” (виконавець) були укладені договори №315/н, №316/н, №17/н, №318/н на виконання нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району (переданих в оренду на підставі зазначених вище договорів оренди).
Згідно технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.10.2015р. визначено нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають в оренді у приватно-орендній агрофірмі „Весела” в наступних розмірах: земельна ділянка площею 3,8010 га - 105902,47 грн.; земельна ділянка площею 71,9043 га - 1780271,08 грн.; земельна ділянка площею 20,8039 грн. - 398140,38 грн.; земельна ділянка площею 20,1938 га - 463319,53 коп.
Відповідно до висновків державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.11.2015р. №1059; №1060; №1061; №1062, технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що надані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підготовлені згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюються позитивно та погоджуються.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Сковородківської сільської ради, розміром 20,1938 га, 3,8010 га, 71,9043 га та 20,8039 га затверджена рішенням четвертої сесії Старокостянтинівської районної ради №28 від 03.03.2016р.
Як вбачається із довідки приватно-орендної агрофірми „Весела” від 28.10.2015р. №47 відповідачем повідомлено, що відповідно до податкової декларації орендної плати за землю державної або комунальної власності на 2015р., сума податку, обрахована відповідно до інформаційної довідки про нормативно грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь по Сковородківській сільській раді (№255 від 13.02.2015р.) складає 88996,80 грн. Дана сума рівними частинами сплачується до місцевого бюджету. Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошву оцінку земельних ділянок, податок, який підлягає сплаті до бюджету становить 82429,00 грн. (2747633,46 * 3% = 82429,00 грн.). Таким чином, відповідачем зазначено, що ПОАФ „Весела” сплачує до державного бюджету на 6567,80 грн. більше, ніж підлягає сплаті виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно довідки Старокостянтинівського відділення Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 12.03.2015р. №1104/10/250, за даними карток особових рахунків по ПОАФ „Весела” (код ЄДРПОУ 23839395) податковий борг відсутній.
Відповідно до довідки Старокостянтинівського відділення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 02.03.2016р. №547/10/250, яка видана ПОАФ „Весела”, станом на 01.03.2016р. відповідно до інтегрованої картки платника, яка обліковується в Красилівській ОДПІ (Старокостянтинівське відділення), у відповідача-2 відсутня заборгованість по податках.
Як вбачається із податкової декларації з плати за землю (уточнююча), річна сума орендної плати за 2015р., яка підлягає сплаті приватно-орендною агрофірмою „Весела” складає 124389,91 грн.
Також в матеріалах справи наявні запити прокуратури Строкостянтинівського району, адресовані голові Старокостянтинівської районної державної адміністрації з приводу розпоряджень та договорів оренди за період з 2011р. по 2015р., а саме: від 19.09.2011р. №58-1980 вих-11; від 02.11.2011р. №582311 вих-11; від 08.05.2012р. №67-819 вих-12; від 18.02.2013р. №119-337-вих-13; від 11.07.2014р. №99-2168 вих-14.
Як вбачається з листа Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 10.08.2011р. №45/1320-28/2011 Старокостянтинівській міжрайонній прокуратурі на запит від 04.08.2011р. №58-1684 вих.-11 була надана інформація щодо діючих договорів оренди земельних ділянок державної власності станом на 10.08.2011р.
Прокурор посилаючись на те, що розмір орендної плати у договорах оренди земельних ділянок визначений без проведення нормативної грошової оцінки та є істотно заниженим, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, просить визнати спірні договори оренди недійсними.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Підставою для набуття права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності є відповідне рішення уповноваженого органу. Зокрема, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України „Про оренду землі” (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
В силу ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі” передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Положеннями ст. 13 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2004р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар), на підставі розпорядження від 17.02.2004р. №53/2004-р, укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до умов якого відповідачу передано у користування на умовах оренди три земельні ділянки загальною площею 96,5092 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться в межах Сковородківської сільської ради.
Також 28.12.2004р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватно-орендною агрофірмою "Весела" (орендар), на підставі розпорядження від 02.11.2004р. №303/2004-р, укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого відповідачу передано у користування на умовах довгострокової оренди земельну ділянку загальною площею 20,194 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Сковородківської сільської ради.
Прокурор, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в договорах оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. розмір орендної плати встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку землі" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та відповідно до положень ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірних договорів недійсними. При цьому, порушення інтересів держави прокурор вбачає у ненадходженні коштів до бюджету, оскільки розмір орендної плати за використання землі в договорах є істотно заниженим.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Частинами 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Абзацом 3 п. 2.19. постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” наголошено, що судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельної ділянки являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру земельного податку і визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю", який був чинним на момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок, грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із спірних договорів оренди земельних ділянок в пунктах 2.2. зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок наведена окремою довідкою, що додається і є невід'ємною частиною договору. Так, згідно довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області від 28.12.2004р. визначена вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді (без урахування коефіцієнтів індексації), зокрема, орних земель, що становить 3621,70 грн.
Відповідачі наполягають, що довідка Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів Хмельницької області від 28.12.2004р. є належним доказом, що підтверджує розмір нормативної грошової оцінки 1 га земельних ділянок, переданих в оренду, який був визначений на момент укладення спірних договорів.
Натомість прокурор стверджує, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок на момент укладення договорів оренди не була проведена та в порушення ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оцінку земель” ПОАФ „Весела” не видавався ОСОБА_9 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, на підставі даних якого повинен був визначатися розмір орендної плати.
З огляду на зазначені позиції сторін судом враховується наступне.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 10.11.1994р. №666 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" було доручено Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 березня 1995 року розробку методики грошової оцінки земель.
На виконання зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213 затверджено ОСОБА_10 грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів як тимчасову. Державному комітетові по земельних ресурсах разом з Міністерством сільського господарства і продовольства, Державним комітетом у справах містобудування і архітектури, Українською академією аграрних наук доручено у місячний термін затвердити Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.
Відповідно до вказаної ОСОБА_10 нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) було масово проведено в Україні єдиний раз станом на 01.07.1995р. (у деяких областях відбулося коригування матеріалів оцінки у 1996-1997 роках).
При цьому, на момент проведення зазначеної оцінки на законодавчому рівні не було визначено вимог щодо оформлення її результатів у вигляді певної технічної документації та не було встановлено форму надання відомостей про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Також не було визначено форми надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наказом Держкомзему, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук №76/230/325/150 від 27.11.1995р. "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, який діяв на момент укладення спірних договорів оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. №843 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, якою п. 1 постанови викладено у такій редакції: "1. ОСОБА_10 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".
Законом України „Про оцінку земель”, який набрав чинності 13.01.2004р. передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону) і використовується для визначення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 5 ст. 5 Закону).
Разом з цим, судом враховується, що механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджений Наказом Мінбудархітектури України, Українською академії аграрних наук України від 27.01.2006р. №18/15/21/11. Зокрема, у вказаному Порядку вперше було затверджено форму ОСОБА_9 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток №2 до розділу 4 Порядку).
З огляду на зазначене, посилання прокурора на те, що на момент укладення договорів оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. відповідачу-2 не видавався ОСОБА_9 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок є безпідставним, оскільки форма витягу була затверджена лише у 2006р. Наказом Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук України від 27.01.2006р. №18/15/21/11 „Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 „Деякі питання оренди земель” затверджено форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, згідно з додатками 1 і 2.
Як вбачається з додатку 1 до вищевказаної Постанови при розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, слід вказувати нормативну грошову оцінку 1 га ріллі по області, Автономній Республіці Крим на 01 липня 1995р. з урахуванням індексації грошової оцінки.
Судом береться до уваги лист управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі від 25.02.2016р. за №28-2203-99.32-437/2-16, в якому вказано, що вартість 1 га орних земель (ріллі), яка зазначена в довідці Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. (3621,70 грн./1га) надана згідно Технічної документації по паюванню земель колективної власності Селянської спілки „Перемога” с. Сковородки (додаток 2.5. „Уточнений розрахунок грошової оцінки одного гектара ріллі С.С. „Перемога” с. Сковородки Старокостягтинівського району Хмельницької області). При цьому, в зазначеному листі управлінням Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі вказано, що розрахунки проведенні відповідно до законодавства, чинного на момент складання Технічної документації.
Як вбачається з Технічної документації по паюванню земель колективної власності селянської спілки „Перемога” Старокостянтинівського району Хмельницької області, грошова оцінка 1 га ріллі по сільськогосподарському підприємству С.С. „Перемога” Сковородківської сільської ради складає 3621,70 грн. ОСОБА_8 зазначена вартість 1 га сільськогосподарських угідь (орні землі) по господарству у Сковородківській сільській раді вказана в довідці Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р.
Таким чином, на момент укладення договорів оренди земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначалася на підставі довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. про вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді, яка була видана згідно даних з Технічної документації по паюванню земель колективної власності Селянської спілки „Перемога” с. Сковородки Старокостянтинівського району Хмельницької області про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі.
За таких обставин, твердження прокурора про відсутність нормативної грошової оцінки земельних ділянок на момент укладення договорів оренди земельних ділянок не підтверджується матеріалами справи.
З приводу посилання прокурора на постанови Верховного Суду України від 22.05.2013р. №6-11цс13 та від 08.04.2015р. №3-41гс15, то судом враховується, що предметом розгляду спору по даних справах було визнання недійсними договорів оренди землі від 17.05.2006р. та від 19.09.2013р. Тобто, в зазначених справах оспорювались договори оренди землі, що укладалися після прийняття Наказу Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук України від 27.01.2006р. №18/15/21/11 „Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, яким регламентовано механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів та затверджено форму ОСОБА_9 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ПОАФ „Весела” щороку управлінням Держземагенства у Старокостянтинівському районі Хмельницької області відповідачу-2 видавалися інформаційні довідки про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, відповідно до яких проводився розрахунок орендної плати.
Також сторонами в пунктах 4.5. договорів оренди земельних ділянок передбачено, що орендна плата щорічно індексується, автоматично без укладення додаткової угоди, відповідно до офіційно встановленого індексу інфляції за рік, що минув.
Враховуючи вищезазначене, прокурором не доведено, що розмір орендної плати, визначений сторонами у договорах оренди земельних ділянок не відповідає вимогам законодавства, діючого на момент укладення спірних договорів.
Щодо підстав та порядку проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, судом береться до уваги таке.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які передавалася в оренду приватно-орендній агрофірмі "Весела", Старокостянтинівською райдержадміністрацією не приймалося.
При цьому, судом враховується, що після порушення провадження у справі, приватно-орендна агрофірма "Весела" самостійно почала вчиняти дії, направлені на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих їй в оренду, відповідно до вимог Закону України „ Про оцінку землі”.
Зокрема, відповідачем-2 були укладені договори №315/н, №316/н, №17/н, №318/н від 19.10.2015р. на виконання нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Сковородківської сільської ради Старокостянтинівського району, виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, отримані висновки державної експертизи землевпорядної документації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.11.2015р. №1059; №1060; №1061; №1062 щодо погодження технічних документацій.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджена рішенням четвертої сесії Старокостянтинівської районної ради №28 від 03.03.2016р.
Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що ПОАФ „Весела” вчинила усі можливі дії для врегулювання спірних питань, з приводу нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих їй в оренду.
Твердження прокурора про те, що у спірних договорах істотно занижується орендна плата за використання землі, що призводить до ненадходження коштів до державного бюджету, заперечується відповідачами та спростовується наступним.
Згідно довідки Старокостянтинівського відділення Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 12.03.2015р. №1104/10/250 повідомлено, що за даними карток особових рахунків по ПОАФ „Весела” (код ЄДРПОУ 23839395) податковий борг відсутній.
Відповідно до довідки Старокостянтинівського відділення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 02.03.2016р. №547/10/250, яка видана ПОАФ „Весела”, станом на 01.03.2016р. відповідно до інтегрованої картки платника, яка обліковується в Красилівській ОДПІ (Старокостянтинівське відділення), у відповідача-2 відсутня заборгованість по податках.
Також, як вбачається із пунктів 2 додаткових угод від 11.08.2008р., 30.12.2009р., 14.03.2011р., якими вносилися зміни щодо збільшення розміру орендної плати, орендодавець підтверджував відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за час дії договорів оренди на момент укладення додаткових угод та будь-яких інших порушень встановлених законом правил землекористування та умов договору орендарем.
Таким чином, впродовж дії договорів оренди земельних ділянок відповідач-2 належним чином виконував умови договорів щодо сплати орендної плати, визначеної сторонами в договорах.
З огляду на вищезазначене, твердження прокурора про те, що розмір орендної плати за використання землі в договорах є істотно заниженим, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, є необґрунтованим, безпідставним та не підтверджене будь-якими доказами. При цьому, прокурором не вказано та не підтверджено будь-якими доказами, який розмір орендної плати повинен був визначатися у договорах оренди на момент їх укладення, не надано розрахунку розміру орендної плати, який, як стверджує прокурор не надходить до державного бюджету.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Проаналізувавши зміст спірних договорів оренди земельних ділянок, суд вбачає, що відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.
Щодо наявності підстав для звернення з даним позовом прокурором в інтересах держави та наявність порушення інтересів держави судом береться до уваги таке.
Згідно з абзацом 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 29 ГПК України, якою передбачено, що прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до абз. 2 п. 3 постанови Пленуму ВГС України від 23.03.2012р. № 7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.
Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор зазначає, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала державним органам та органам місцевого самоврядування право розпоряджатися землями в порядку і в спосіб, передбачені Земельним кодексом та іншими законодавчими актами.
Звертаючись з даним позовом прокурор вказує, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в користування земельних ділянок державної власності. При цьому, прокурор вказує, що оскільки органи Державної інспекції сільського господарства не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду про визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної власності, то з даним позовом звертається прокурор в інтересах держави.
Судом приймається до уваги, що відповідно до статті 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011, визначено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
В силу підпункту 1 пункту 4 Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Згідно пункту "а" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, як визначено частиною четвертою статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, законодавство чітко визначає повноваження державного органу при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель та шляхи реалізації цього контролю, до яких, разом з тим, не відноситься право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки.
При цьому, з приведених нормативних актів слідує, що правом розпорядження земельними ресурсами Державна інспекція сільського господарства України не наділена, а, отже, в останньої в даній справі відсутні цивільні права або інтереси, які стосуються розпорядження спірними земельними ділянками.
Як вбачається із письмового пояснення Державної інспекції сільського господарства України від 15.11.2015р., заходи державного нагляду (контролю) з питань додержання Старокостнтинівською районною державної адміністрацією та приватно-орендною агрофірмою „Весела” вимог земельного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки за оскаржуваними договорами Інспекцією не здійснювалися.
З огляду на вищезазначене, прокурором не доведено порушення будь-яких прав та інтересів Державної інспекції сільського господарства України та не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Також при зверненні з даним позовом до суду, прокурором не обґрунтовано порушення інтересів держави або спричинення матеріальної чи іншої шкоди державі внаслідок укладення відповідачами спірних договорів оренди земельних ділянок без проведення, як стверджує прокурор, нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до вимог Закону України „Про оцінку земель” та відповідно не обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у визначений ним спосіб.
Крім того, прокурором не доведено наявність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (орендаря) при визнанні недійсними договорів від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р., зокрема, порівняно з іншими способами захисту фінансових інтересів держави, у випадку доведеності їх порушення, зокрема, шляхом внесення відповідних змін до вказаних договорів або стягнення належної орендної плати, тощо.
За приписами статті 1, частини 2 статті 3, статей 8, 21, 22, 64 Конституції України, статті 5 Господарського кодексу України, підпункт 5.3 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 22.09.05 №5-рп/2005, основу господарського порядку в Україні становить принцип верховенства права, який вимагає від держави утримуватися від обмеження майнових прав.
Як убачається з матеріалів справи, набуття приватно-орендною агрофірмою „Весела” права оренди земельних ділянок було здійснене на підставі укладених зі Старокостянтинівською районною державною адміністрацією договорів оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. При цьому, провівши державну реєстрацію права оренди на вказані земельні ділянки, держава офіційно його визнала і підтвердила факт виникнення права у відповідача-2.
Також суд звертає увагу на те, що спірні договори оренди земельних ділянок укладені на підставі розпоряджень голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 17.02.2004р. №53/2004-р та від 02.11.2004р. №303-2004-р, які є чинними та відповідно до яких вирішено: надати в тимчасове користування на умовах оренди землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно додатку; начальнику юридичного відділу апарату райдержадміністрації ОСОБА_2 та рекомендувано начальнику районного відділу земельних ресурсів О.Лахтадиру оформити в місячний термін у встановленому порядку договори оренди.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998 р., "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р. визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.
Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999 р., заява №311107/96, п.54).
Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003 року, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986 року).
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.
Так, за змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
Зазначеним вище рішенням Європейського суду з прав людини також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", тому визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.
Досліджуючи обставини справи судом встановлено, що на момент укладення договорів оренди земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначалася на підставі довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. про вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді. При цьому, судом враховується, що орендодавцем за спірними договорами є державний орган, а саме, Старокостянтинівська райдержадміністрація, яка при визначенні орендної плати взяла до уваги вищезазначену довідку Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. та вважала її належною.
Однак, на момент укладення договорів оренди рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок які передавалася в оренду приватно-орендній агрофірмі "Весела" відповідно до порядку, визначеного Законом України „Про оцінку земель”, Старокостянтинівською райдержадміністрацією не приймалося.
Як вбачається з матеріалів справи, саме розпорядженнями голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 17.02.2004р. №53/2004-р та від 02.11.2004р. №303-2004-р зобов'язано юридичний відділ апарату райдержадміністрації та рекомендовано районному відділу земельних ресурсів оформити у встановленому порядку договори оренди.
Тобто, укладення спірних договорів оренди і встановлення відповідного розміру орендної плати було здійснено за прямою вказівкою державного органу, наділеного відповідною компетенцією.
Слід зазначити, що місцева влада отримала узгоджену з орендарем орендну плату, і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси самої держави, або, що визначення орендної плати було здійснено всупереч вимогам закону. Оскільки сама місцева влада (орендодавець) при укладенні договорів оренди вважала, що вона правильно визначила в договорі розмір орендної плати, то орендар міг на розумних підставах сподіватися на виконання умов цього договору, та підписуючи його не міг піддаватися сумніву щодо визначення розміру орендної плати не у відповідності з нормами діючого на той час законодавства.
Відповідач-2 (орендар) укладаючи договори оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. не лише мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість користування об'єктом оренди протягом всього терміну дії договору оренди (договори оренди укладені строком на 49 років), була важливим елементом його підприємницької діяльності, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що розмір орендної плати в договорах оренди визначався органом державної влади, суд зазначає, що визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р., згідно яких орендар отримав в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена не в порядку, передбаченому Законом України „Про оцінку земель”, як стверджує прокурор, є неприйнятним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004р. у справі "Трегубенко проти України" вказано, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Отже, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи, зокрема, право оренди, може бути припинено у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства. Разом з тим, в позовній заяві, а також під час розгляду справи прокурором не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів ні обставин наявності суспільного інтересу, ані порушень прав держави чи територіальної громади внаслідок укладення між відповідачами спірних договорів оренди земельних ділянок . Так, позовна заява та інші обґрунтування заявлених вимог не містять доводів та доказів того, в чому полягає шкода, завдана укладеними договорами оренди земельних ділянок, чи має місце ненадходження чи невідповідне надходження плати за користування земельними ділянками, чи було позбавлено права на них інших потенційних землекористувачів, чи передані в оренду земельні ділянки відповідно до закону не можуть використовуватися з метою, вказаною в договорі оренди, а також, яким чином буде змінено наявну ситуацію щодо використання земельних ділянок, тобто, відновлено право, у разі, якщо таке право порушене, в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, в силу вказаних рішень Європейського суду з прав людини, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зважаючи на те, що на момент укладення договорів оренди земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначалася на підставі довідки Старокостянтинівського районного відділу земельних ресурсів від 28.12.2004р. про вартість 1 га сільськогосподарських угідь по господарству у Сковородківській сільській раді, яка була видана згідно даних з Технічної документації по паюванню земель колективної власності Селянської спілки „Перемога” с. Сковородки Старокостянтинівського району Хмельницької області про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі, беручи до уваги, що на момент вирішення спору технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих відповідачу-2 в оренду виготовлена та затверджена, з огляду на відсутність порушення інтересів держави внаслідок укладення спірних договорів, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
З приводу заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності судом враховується наступне.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого, особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.
Відповідно до абз. 1 п. 2.8. постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.
Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частин 1, 4 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Отже, норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справах № 3-23гс14 від 27.05.2014 р.).
При цьому, абз. 2 п. 4.1. постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” передбачено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
У позовних заявах прокурор посилається на те, що про порушення законодавства йому стало відомо лише у серпні 2015р. після надходження листа управління Держземагенства у Старокостянтинівському районі №10-2203-4.4-1005/2-15 від 10.08.2015р.
Однак, в матеріалах справи наявні запити прокуратури Строкостянтинівського району, адресовані голові Старокостянтинівської районної державної адміністрації з приводу розпоряджень та договорів оренди за період з 2011р. по 2015р., а саме: від 19.09.2011р. №58-1980 вих-11; від 02.11.2011р. №582311 вих-11; від 08.05.2012р. №67-819 вих-12; від 18.02.2013р. №119-337-вих-13; від 11.07.2014р. №99-2168 вих-14.
Як вбачається з листа Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 10.08.2011р. №45/1320-28/2011 Старокостянтинівській міжрайонній прокуратурі на запит від 04.08.2011р. №58-1684 вих.-11 була надана інформація щодо діючих договорів оренди земельних ділянок державної власності станом на 10.08.2011р.
Твердження прокурора з приводу того, що з наданої інформації Старокостянтинівської районної державної адміністрації не можливо було встановити, що договори оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. укладалися без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, як цього вимагає Закон України „Про оцінку земель” суд вважає необґрунтованим та безпідставним.
Таким чином, з огляду на положення ст. 261 ЦК України та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що прокурор з 2011р. знав (довідався або міг довідатися) про укладення між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та ПОАФ „Весела” договорів оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. та від 28.12.2004р. При цьому, прокурор не позбавлений був можливості ознайомитися зі змістом оспорюваних договорів оренди на момент проведення перевірок.
Відповідно до положення абз. 2 п. 2.2. постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та з огляду відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, суд відмовляє в позовах з підстав їх необґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позовах прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до 1) Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницька область, м.Старокостянтинів, 2) приватно-орендної агрофірми "Весела" Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Весела, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства України м. Київ, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницький області, м. Хмельницький про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004 р. площею 20,194 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17.02.2005 за №277 та визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 21.04.2004р. загальною площею 96,5092 га, який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.07.2004 за №1102 відмовити.
Повне рішення складено 14.03.2016р.
Головуючий суддя О.Є. Танасюк
Суддя В.В. Виноградова
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 7 прим. :1 - до справи,
2 - відповідачу-1, Старокостянтинівська районна державна адміністрація (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул.К.Острозького,70) ;
3- відповідачу-2, приватно-орендна агрофірма "Весела" ( 31164, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Софіївська, 3/1);
4- Старокостянтинівська міжрайонна прокуратура (31100, Хмельницької область, м.Старокостянтинів, вул. К.Острозького, 41) простим,
5- Прокуратура Хмельницької області;
6 - третій особі - Державна інспекція сільського господарства України (м. Київ, вул. Баумана, 9/12);
7 - третій особі - управління Держгеокадастру у Хмельницький області (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1).