ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
09 березня 2016 року Справа № 913/98/16
Провадження №3/913/98/16
За позовом Комунального підприємства "Дирекції по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва", м. Київ,
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Люкс Аптека", м. Луганськ
про стягнення 74 521 грн. 00 коп.
суддя Секірський А.В.,
секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув,
Суть спору: Комунальним підприємством "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Люкс Аптека" ( далі - відповідач) заборгованості в сумі 41 923,00 грн., 3% річних у сумі 1663,17 грн., інфляційних нарахувань у сумі 21 722,66 грн., пені у сумі 7285,00 грн., витрат по сплаті земельного податку у сумі 1927,17 грн., за договором оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва № 619 від 01.08.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору позивач передав в оренду нерухоме майно, а відповідач прийняв майно але орендні платежі своєчасно та в повному обсязі не вносив у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 41 923,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1663,17 грн., інфляційні нарахування у сумі 21 722,66 грн., пеню у сумі 7285,00 грн. та витрати по сплаті земельного податку у сумі 1927,17 грн.
Позивач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:
1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 2.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).
3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).
4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження відповідача є 91021, м. Луганськ, вул. Сорокіна, б.1.
Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ “Укрпошта” повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 “Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.
Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздруковані сторінки з мережі Інтернет.
Крім того, судом було здійснено спробу повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання шляхом надання телефонограми за номером телефону, зазначеному у витягу з ЄДР: (067)74-22-106, про що свідчить довідка від 19.01.2016. Телефонограму передати не вдалося через відсутність зв'язку з абонентом.
Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території.
З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва, як Орендодавцем, яке було перейменовано на Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва", та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Люкс Аптека", як Орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва № 619 від 01.08.2010 (а.с. 35-36).
Згідно з п.1.1. Договору, Орендодавець на підставі Розпорядження Дарницької районної у місті Києві адміністрації від 10.03.2010 №154 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Російська, буд. 35.
Відповідно до п. 2.1. Договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 74,5 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі.
Пунктом 2.2 Договору, визначена вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 28.02.2010 у сумі 288698,57 грн.
Також, згідно п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженою рішенням Дарницької райради від 19.12.2007 №13, яка становить 41,82 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в сумі складає 3115,06 грн.
Згідно з п.3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.3.4. Договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.
Також, згідно з п.3.5 Договору, орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.
Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця. Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю плату за землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі.
Згідно з п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленому законодавством України, з Орендаря, також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням. Строк позовної давності для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів за домовленістю сторін встановлюється в 1 (один) рік.
Нерухоме майно, що є предметом договору, було передане позивачем відповідачеві за актом приймання-передачі, складеним та підписаним сторонами 01.08.2010. (а.с.39).
В порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендної плати не виконав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача заборгованість у сумі 41 923,00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань 3% річних у сумі 1663,17 грн., інфляційних нарахувань у сумі 21 722,66 грн., пені у сумі 7285,00 грн., та витрати по сплаті земельного податку у сумі 1927,17 грн.
Відповідач в судові засідання не прибув, доводів позивача, вказаних у позовній заяві, не оспорив.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у статті 759 Цивільного кодексу України.
Відповідно до змісту статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.
Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.
Як було встановлено при розгляді справи та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в повному обсязі не виконані зобов'язання за Договором щодо перерахування орендної плати, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з травня 2014 року по січень 2015 року у заявленій до стягнення сумі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У зв'язку з вищезазначеним, вимога про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 41 923,00 грн. є арифметично вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.
Позивачем також заявлено до стягнення відшкодування витрат по сплаті земельного податку в сумі 1927,17 грн.
Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця. Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю плату за землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі.
З наведеного пункту Договору вбачається, що строк виконання зобов'язання з оплати встановлений тільки для орендної плати, тоді як для відшкодування плати за землю такого строку не встановлено.
Як вбачається з частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До матеріалів справи позивачем було надано копію претензії № 116 від 31.01.2015, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість по сплаті земельного податку, а також копії рахунків-фактур за період з січня 2014 року по грудень 2014 року, однак доказів надсилання чи вручення їх відповідачу надано не було.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем не доведено, пред'явлення вимоги відповідачу про сплату відшкодування земельного податку у сумі 1927,17 грн. у встановлений законом спосіб.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення відшкодування витрат по сплаті земельного податку в сумі 1927,17 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2. ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення:
- в сумі 488,48 грн. за період з 16.05.2014 по 13.11.2014, нараховану на борг з орендної плати за травень 2014 року в сумі 4264,38 грн.;
- в сумі 538,28 грн. за період з 16.06.2014 по 14.12.2014, нараховану на борг з орендної плати за червень 2014 року в сумі 4405,10 грн.
- в сумі 592,55 грн. за період з 16.07.2014 по 13.01.2015, нараховану на борг з орендної плати за липень 2014 року в сумі 4572,49 грн.
- в сумі 622,13 грн. за період з 16.08.2014 по 13.02.2015, нараховану на борг з орендної плати за серпень 2014 року в сумі 4618,21 грн.
- в сумі 706,81 грн. за період з 16.09.2014 по 15.03.2015, нараховану на борг з орендної плати за вересень 2014 року в сумі 4636,68 грн.
- в сумі 846,90 грн. за період з 16.10.2014 по 15.04.2015, нараховану на борг з орендної плати за жовтень 2014 року в сумі 4673,77 грн.
- в сумі 1005,35 грн. за період з 16.11.2014 по 15.05.2015, нараховану на борг з орендної плати за листопад 2014 року в сумі 4809,31 грн.
- в сумі 1167,09 грн. за період з 16.12.2014 по 15.06.2015, нараховану на борг з орендної плати за грудень 2014 року в сумі 4924,74 грн.
- в сумі 1317,41 грн. за період з 16.01.2015 по 15.07.2015, нараховану на борг з орендної плати за січень 2015 року в сумі 5018,32 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені в розмірі 7285,00 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дана сума нарахована вірно та заявлена обґрунтовано.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% в сумі 1663,17 грн. за період, починаючи з дати прострочення по 14.01.2016 по кожному місяцю окремо та інфляційні нарахування в сумі 21722,66 грн. за аналогічні періоди.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач вірно встановив періоди прострочення 3% річних та вірно визначив середні індекси інфляції за періоди прострочення, які обраховані відповідно до вимог п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».
Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 1663,17 грн. та інфляційних втрат в сумі 21722,66 грн. грн. є арифметично вірно обрахованими, обґрунтовано заявленими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу 41 923,00 грн., 3% річних в сумі 1663,17 грн., інфляційних нарахувань в сумі 21722,66 грн. та пені в сумі 7285,00 грн. В решті вимог слід відмовити.
Клопотанням від 28.01.2016 позивач просить суд покласти на відповідача витрати з оплати послуг адвоката у сумі 1400,00 грн. В підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано суду договір про надання юридичних послуг від 07.10.2015, додаткову угоду до договору від 28.12.2015, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та докази проведення оплати.
Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати у справі (у тому числі послуги адвоката) покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75 статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Люкс Аптека», м. Луганськ, вул. Сорокіна, буд. 1, код 36656551, на користь Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, код 35660296, заборгованість з орендної плати в сумі 41923,00 грн., 3% річних у сумі 1663,17 грн., інфляційні нарахування у сумі 21 722,66 грн., пеню у сумі 7285,00 грн., судовий збір в сумі 1342,36 грн. та витрати з оплати послуг адвоката в сумі 1363,80 грн., видати наказ.
3. В решті позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2016.
Суддя А.В.Секірський