Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
"25" лютого 2016 р. Справа № 911/2045/14
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши скаргу № 13-1/01 від 13.01.2016 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 48551674 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета», м. Луганськ
про стягнення 2865,16 грн.
за участю представників
від стягувача: не з'явився;
від боржника 1: не з'явився;
від боржника 2: не з'явився;
від ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві: не з'явився;
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 р. у справі №911/2045/14 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено повністю; стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 2865,16 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару), 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1827,00 грн. судового збору.
04.08.2014 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 10.07.2014 р. у справі № 911/2045/14, яке набрало законної сили 22.07.2014 р., було видано наказ.
14.01.2016 р. до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга № 13-1/01 від 13.01.2016 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 48551674 при примусовому виконанні наказу господарського суду у справі № 911/2045/14, в якій скаржник просить суд визнати дії ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва у виконавчому провадженні № 48551674 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р., котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2015 р. про повернення наказу по справі № 911/2045/14 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», протиправними, передчасними та незаконними; визнати недійсною та скасувати постанову ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 28.12.2015 р. про повернення наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати діяльність за період з 01.09.2015 р. по 28.12.2015 р. ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва у виконавчому провадженні № 48551674 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р., неналежною, несвоєчасною та необ'єктивною, незаконною та протиправною.
Представник скаржника в судові засідання 11.02.2016 р. та 25.02.2016 р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання скаржник був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103250032009, №0103249988786, та поданим до суду поясненнями по суті скарги від 18.02.2016 р.
Представники боржника 1 та боржника 2 в судові засідання 11.02.2016 р. та 25.02.2016 р. не з'явились, хоча про час і місце судового засідання боржник 1 та боржник 2 були повідомлені належним чином.
Представник ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в судові засідання 11.02.2016 р. та 25.02.2016 р. не з'явився, проте 08.02.2016 р. до господарського суду Київської області від представника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшли заперечення, в яких ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві просить суд в задоволенні позову до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання скасувати постанову відмовити; розглянути справу за відсутністю представника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. До зазначених заперечень ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було додано копію матеріалів виконавчого провадження № 48551674.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу № 13-1/01 від 13.01.2016 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві під час виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. за наявними в матеріалах справи документами, суд встановив наступне:
Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 01.09.2015 р. відкрито виконавче провадження № 48551674 з виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі № 911/2045/14 про стягнення з ТОВ «Агро-Мета» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у сумі 5192,16 грн.
Постановою від 01.09.2015 р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 48551674 накладено арешт на все майно боржника, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення 5192,16 грн.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Агро Мета» зареєстровано ряд об'єктів нерухомості, що знаходяться на території Луганської області.
15.12.2015 р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою, а саме: м. Київ, вул. Мельникова, 12, та встановлено, що за вказаною адресою, належного боржнику майна не розшукано.
Згідно з постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2015 р. наказ №911/2045/14 від 04.08.2014 р. повернуто стягувачеві.
Вказана постанова обґрунтована тим, що заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними: Виходом державного виконавця за адресою, вказаною в виконавчому документі, боржника та належного йому майна не розшукано. Згідно відповіді Державної податкової служби України боржник відкритих рахунків в банківських установах не має. На виклики державного виконавця боржник не реагує. Згідно ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. Відповідно до роз'яснення Департаменту державної виконавчої служби від 30.09.2009 № 25-32/591 у випадку примусового виконання рішення про стягнення штрафу, стягнення на транспортний засіб може бути звернуто лише в тому разі, якщо сума штрафу перевищує 2 мінімальні розміри заробітної плати. А тому вживати заходи щодо виявлення належного боржнику нерухомого майна та автомобільного транспорту, а також заходи зі звернення стягнення на таке майно не є доречним, оскільки його вартість значно перевищує суму боргу.
У зв'язку з викладеним на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем вирішено повернути наказ господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі №911/2045/14 стягувачеві.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В обґрунтування викладених у скарзі на дії та бездіяльність дії ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва у виконавчому провадженні № 48551674 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р., котрі виразились у винесенні постанови від 28.12.2015 р. про повернення наказу по справі № 911/2045/14 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник посилається на те, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними, передчасними та незаконними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Як зазначає скаржник, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а дії державного виконавця є передчасними, оскільки, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником (ТОВ «Агро Мета») станом на 7 листопада 2015 року зареєстровано ряд об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником (ТОВ «Агро Мета») в Луганській області зареєстровано 16 (шістнадцять) об'єктів нерухомого майна.
Проте, при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем не взято до уваги, що майно боржника, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не є єдиним житлом боржника, а тому, останній був зобов'язаний здійснити звернення стягнення на майно боржника в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Як вже зазначалось, постанова про відкриття виконавчого провадження №48551674 було винесена державним виконавцем 1 вересня 2015 року, отже, шестимісячний термін щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 4 серпня 2014 року у справі №911/2045/14 мав би сплинути 1 березня 2016 року, в той час, коли оскаржувана постанова була винесена 28 грудня 2015 року.
З наведеного вбачається, що всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскаржувана постанова була винесена державним виконавцем передчасно, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця при виконанні наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі №911/2045/14.
Враховуючи вищевикладене, постанова державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 28.12.2015 р. про повернення наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 року у справі №911/2045/14 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає визнанню недійсною та скасуванню.
Також, судом встановлено, що 16 листопада 2015 року скаржник звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва з клопотанням про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48551674 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі №911/2045/14.
У вказаному клопотанні скаржник просив: виявити наявність всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника; накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; направити запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявність у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та при його виявлені накласти арешти на виявлене майно; витребувати від ДП «Держреєстри України» (03190, місто Київ, вул. Баумана, 9/12) відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення накласти арешти на виявлене майно; витребувати від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (01001, місто Київ, вул. Б. Грінченка, 1 оф. 41) відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби), та вчинити відповідні та належні виконавчі дії; направити запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені накласти арешти на виявлене майно; направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; направити запити до Державної служби інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45) про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявленні вчинити відповідні та належні виконавчі дії; направити запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність боржника серед власників об'єктів промислової власності, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; направити запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник, та звісно при його виявленні вчинити відповідні та належні виконавчі дії; направити запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявленні вчинити відповідні та належні виконавчі дії.
Однак, ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва не подано до суду доказів звернення до вказаних органів з відповідними запитами.
В матеріалах справи відсутні докази вчинення ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва дій, спрямованих на виконання рішення у даній справі на підставі виданого 04.08.2014 р. господарським судом Київської області наказу, окрім накладення арешту на майно боржника, тому суд дійшов висновку, що ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вчинено всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі № 911/2045/14.
Заперечуючи проти задоволення даної скарги, ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва посилалось на те, що майно, яке належить боржнику зареєстроване в Луганській області, у зв'язку з чим звернення стягнення на майно боржника є неможливим.
Стосовно вказаних заперечень суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом в.о. Президента України від 14 квітня 2014 року за №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року за №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2015 року N 128-р, від 5 травня 2015 року N 428-р, від 2 грудня 2015 року N 1276-р) визнано перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Однак, судом встановлено, що деякі населені пункти, на території яких розміщені об'єкти нерухомості, які належать боржнику, зокрема с. Зарічне та с. Дзержинське Міловського району Луганської області, не включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Відтак, посилання ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва на неможливість проведення виконавчих дій у зв'язку з тим, що майно яке належить боржнику зареєстроване в Луганській області судом до уваги не приймається.
В даній скарзі, серед інших вимог, скаржником заявлено вимогу про визнання діяльності ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва у виконавчому провадженні №48551674 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі №911/2045/14 за період з 01.09.2015 р. по 28.12.2015 р. неналежною, несвоєчасною, необ'єктивною, незаконною та протиправною.
Суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги, оскільки, дії, які були вчинені державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі №911/2045/14 відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, слід зазначити, що в прохальній частині даної скарги, скаржником не ставиться питання щодо визнання бездіяльності ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі № 911/2045/14 незаконною та протиправною.
З огляду на викладене, скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 48551674 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі № 911/2045/14 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві під час виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. у справі № 911/2045/14 задовольнити частково.
2. Визнати дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві під час виконання наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. по справі № 911/2045/14, котрі виразились у винесенні постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 28.12.2015 р. про повернення наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 р. стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», протиправними та незаконними.
3. Визнати недійною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 28.12.2015 р. про повернення наказу господарського суду Київської області від 04.08.2014 року у справі №911/2045/14 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
4. В іншій частині скарги відмовити.
Суддя О.О. Рябцева