33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" березня 2016 р. Справа № 903/1260/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Новоселецькому І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 від 09.02.2016 р. на рішення господарського суду Волинської області від 26.01.16 р. у справі № 903/1260/15
за позовом Луцької міської ради
до відповідача ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3
про повернення земельної ділянки
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_4 - представник, довіреність в справі.
Рішенням господарського суду Волинської області від 26.01.2016 р. у справі № 903/1260/15 (суддя Сур'як О.Г.) позов Луцької міської ради до ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю; зобов'язано ОСОБА_2 особу-підприємця ОСОБА_3 повернути Луцькій міській раді земельну ділянку площею 40 кв. м., кадастровий номер 221090028, розташовану за адресою: вул. Рівненська, 85 в м. Луцьку, по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання; стягнуто з ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Луцької міської ради 1 218 грн. витрат по сплаті судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що в порушення вимог Закону та умов договору, після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач не повернув спірну земельну ділянку, а рішення орендодавця про поновлення (пролонгацію) договору відсутнє, вимоги позивача є підставні та підлягають до задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_2 особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою від 09.02.2016 р., в якій просив скасувати рішення господарського суду Волинської області від 26.01.2016 р. у справі № 903/1260/15 та припинити провадження у справі, посилаючись на те, що господарський суд розглядав справу по суті без його участі, що у свою чергу позбавило можливості надати в судове засідання заперечення на позовну заяву або в інший спосіб врегулювати спір між господарюючими суб'єктами. Судом відправлялись судові повістки три рази (07 грудня, 17 грудня, 25 грудня 2015 року) про те, апелянт постійно проживаючи з сім'єю за адресою м. вул. Теремнівська, 39 в, ніяких листів, повідомлень. відділення не отримував і тому не зміг прибути у судове засідання. Тому із за неналежного виконання свої обов'язків працівників пошти він був позбавлений свого конституційного права на об'єктивний судовий розгляд. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що договір оренди землі від 07.07.2008 р., укладений між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_3 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку договору, а орендар не повернув орендодавцю земельну ділянку. Про те, ним до закінчення терміну дії договору було направлено на адресу Луцької міської ради лист-повідомлення про те, що він бажає скористатися першочерговим правом на продовження терміну дії договору оренди. Луцька міська рада не ухвалила рішення про продовження терміну оренди чи відмову в їхньому продовженні. Таким чином, договір автоматично продовжився на той самий строк, на тих самих умовах. В матеріалах справи знаходяться листи Луцької міської ради про заперечення в поновлені договору оренди та про повернення земельної ділянки Луцькій міській раді, про те, підтвердження того, що ФОП ОСОБА_3, дані листи отримував та відповідно був з ними ознайомлений відсутні. В рішенні господарського суду Волинської області вказано про стягнення з відповідача на користь позивача 1 218,0 грн. витрат по сплаті судового збору. Про те, він, як інвалід ІІ-Ї групи на підставі пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, апелянт вважає, що господарський суд Волинської області неповно та не об'єктивно, з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Позивач - Луцька міська рада, не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу та явку представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (а.с.52).
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі; пояснив, що господарський суд Волинської області у даній справі не повідомив про час та місце судових засідань; зазначив, що у липні 2015 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист - повідомлення, у якому він просив продовжити термін дії договору оренди, проте Луцька міська рада на даний лист відповіді не надала; зазначив, що судом стягнуто з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 1218 грн., однак фізична особа - підприємець ОСОБА_3 інвалід ІІ-ї групи і відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору; просив апеляційну скаргу задоволити, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 26.01.2016 р. у справі № 903/1260/15; прийняти рішення, яким апеляційну скаргу задоволити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -
07 липня 2008 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_3 (орендар) на підставі рішення сесії № 21/55 від 11.12.2007 р. укладений договір оренди землі, пунктами 1, 2 якого передбачено, що в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, площею 40 кв. м., кадастровий номер 221090028, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 85 в (а.с.9-15).
Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
Згідно пункту 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Відповідно до пункту 20 договору в разі припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду.
Орендар має право, зокрема, у разі припинення чи розірвання договору оренди вимагати у орендаря повернення земельної ділянки в стані, в якому вона була надана (пункт 27 договору).
Пунктом 36 договору передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Договір оренди землі підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Договір зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28.08.2008 р. за № 040807700385 (а.с.11).
28.08.2008 р. згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди № 040807700385 від 28.08.2008 р., сторонами договору здійснено передачу та приймання земельної ділянки, яка є власністю Луцької міської ради та знаходиться за адресою: м. Луцьк, на вул. Рівненській, 85в /кадастровий номер 221090028/ що передається в оренду згідно договору № 040807700385 від 28.08.2008 р., загальною площею 40 кв. м для обслуговування критої зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном (а.с.16).
Акт прийому-передачі підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.09.2013 р. № 1.1-30/5643 "Про заперечення у поновленні договору оренди" Луцька міська рада повідомила підприємця ОСОБА_5, про те, що договір оренди землі укладений між ним та Луцькою міською радою за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 85в (зареєстрований у Державному реєстрі земель від 28.08.2008 за № 040807700385) закінчився 27 липня 2013 року; станом на 30.08.2013 р. лист-повідомлення про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі в Луцьку міську раду від підприємця так і не надходив; а тому, вищезгаданий договір оренди землі вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії; для повернення земельної ділянки на вул. Рівненській, 85в орендодавцю (Луцькій міській раді) шляхом підписання акту приймання передачі земельної ділянки, орендарю необхідно звернутися в департамент Луцької міської ради "Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку" з документом, ще посвідчує особу підприємця та печаткою підприємця (при наявності) (а.с.17).
03.12.2014 р. № 1.1-30/6654 Луцькою міською радою на адресу підприємця ОСОБА_3 було направлено вимогу "Про повернення земельної ділянки Луцькій міській раді", у якій зазначено, що листом від 03.09.2013 № 1.1-30/5643 Луцька міська рада повідомила орендаря про закінчення строку дії договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 28,08.2008 № 040807700385 (земельна ділянка на вул. Рівненській, 85в) та про необхідність повернення орендованої земельної ділянки Луцькій міській раді по акту приймания-передачі у зв'язку закінченням строку його дії та порушенням підприємцем вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: відсутністю заяви про поновлення договору оренди землі; оскільки станом на 01.12.2014 р. орендар так і не звернувся в управління земельних ресурсів Луцької міської ради для підписання вищевказаного акту приймання-передачі земельної ділянки. Додатково міська рада повідомила, що у разі зволікання, Луцька міська рада буде змушена передати документи в прокуратуру м. Луцька для перевірки законності використання даної земельної ділянки, а саме: порушення строків повернення тимчасово займаної (орендованої) земельної ділянки 6, а питання щодо повернення земельної ділянки комунальної власності буде вирішуватися в судовому порядку (а.с.18).
Разом з даною вимогою міська рада надіслала орендарю три примірники акту приймання-передачі земельної ділянки для їх підписання та повернення Луцькій міській раді двох примірників з довідкою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про відсутність заборгованості по орендній платі за землю та надання копії даного акту Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області.
Даний лист-вимогу разом з актом приймання-передачі земельної ділянки, ОСОБА_3 отримано 09.12.2014 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19).
Оскільки вимога Луцької міської ради про повернення земельної ділянки підприємцем ОСОБА_3 залишена без виконання, Луцька міська рада звернулася до господарського суду Волинської області з позовною заявою про зобов'язання підприємця ОСОБА_5 повернути земельну ділянку міській раді (а.с.3-6).
В статті 2 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно статті 1 даного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 792 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст, що здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно статті 33 ЗУ "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Таким чином, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі.
У першому випадку орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. В цьому разі нормою покладено на орендаря обов'язок повідомити про такий свій намір орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов'язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов'язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.
У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку передбачено обов'язкове укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.
Згідно статті 35 Закону України "Про оренду землі" спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, договір оренди землі від 07.07.2008 р. був укладений на 5 років, зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28.08.2008 р., термін його дії закінчився 28.08.2013 р.
Статтею 34 ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 36 договору оренди землі договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Позивачем було надіслано відповідачу листи з вимогою повернути відповідну земельну ділянку.
Однак, земельна ділянка повернута не була, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення сторонами не укладалася.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Оскільки термін дії договору закінчився; орендар (відповідач) не повідомив орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, про свій намір укласти договір оренди землі після його припинення, не додав лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов'язковим доданням проекту додаткової угоди; продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, але орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору направив йому лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (а.с.17), договір оренди землі від 07.07.2008 р., укладений між Луцькою міською радою та Підприємцем ОСОБА_3, є припиненим.
За наведених обставин, враховуючи наявні матеріали справи, заявлені позовні вимоги про повернення земельної ділянки в зв'язку із закінченням строку договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими, підставними, ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
В цій частині рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, не відповідають нормам законодавства, що регулюють дані правовідносини, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення та не можуть бути підставою для його скасування.
Твердження апелянта про те, що ним до закінчення терміну дії договору було направлено на адресу Луцької міської ради лист-повідомлення про бажання скористатися першочерговим правом на продовження терміну дії договору оренди, визнаються апеляційною інстанцією безпідставними, оскільки не обґрунтовані належним чином та не підтвердженні належними та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права та позбавлення апелянта конституційного права на об'єктивний судовий розгляд, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2015 р. ухвалою господарського суду Волинської області порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 26.01.2016 р. Дану ухвалу надіслано сторонам, пріоритетним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за належними адресами, які повідомила суду сторона у справі (а.с.1).
16.12.2015 р. ухвала суду від 04.12.2015 р. про порушення провадження у даній справі, що направлялася відповідачу - ФОП ОСОБА_3, за адресою вказаною у позовній заяві: 43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, будинок 39в, була повернута на адресу суду підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення (а.с.22-23).
17.12.2015 р., 25.12.2015 р. та 04.01.2016 р. вказана ухвала суду від 04.12.2015 р. про порушення провадження у даній справі, за відповідною резолюцією судді, повторно направлялася судом, для повідомлення відповідача - ФОП ОСОБА_3 про розгляд даної справи, за адресою вказаною у позовній заяві (адреса реєстрації згідно даних реєстру) (а.с.31): 43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, будинок 39 в.
Однак, вказані листи (судові повістки) з ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2015 р. повернулися на адресу суду підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення (а.с.24-30).
Згідно абзаців 1, 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 із подальшими змінами та доповненнями особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, вважається, що відповідач (апелянт) - ФОП ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного по суті висновку, викладеного в рішенні суду першої інстанції.
Щодо доводів безпідставного покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору, колегією суддів, виходить з наступного.
Згідно частини 1 пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Як вбачається з довідки Управління Пенсійного Фонду України у м. Луцьку від 05.02.2016 р. № 1361 відповідач - ОСОБА_3 дійсно перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи загального захворювання з 15.12.2010 р. по 31.12.2017 р. (а.с.50).
Отже, апеляційна скарга відповідача - ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 від 09.02.2016 р. підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Волинської області від 26.01.2016 р. у справі № 903/1260/15 - скасуванню частині стягнення витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 від 09.02.2016 р. задоволити частково, рішення господарського суду Волинської області від 26.01.2016 р. у справі № 903/1260/15 скасувати в частині стягнення витрат по сплаті судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
ОСОБА_1