12.03.2016 Справа № 904/11288/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання " на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.16р. у справі №904/11288/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових засобів індивідуального захисту"
до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"
про стягнення заборгованості, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.16р. у даній справі (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр промислових засобів індивідуального захисту" (03115, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38440953) заборгованість в розмірі 86433,84 грн., 3% річних в розмірі 2074грн., пеню в розмірі 6326,81 грн., інфляційні в розмірі 3897,35 грн. та судовий збір в розмірі 1480,99грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання " (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.16р. по справі №904/11288/15 до ухвалення судового рішення у справі, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.
Перевіривши апеляційну скаргу ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" на відповідність вимогам статей 94, 95 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.
Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, вступна та резолютивна частини оскаржуваного рішення оголошені в залі судового засідання 11.02.16р., а повне рішення складене 15.02.16р., тобто останній день подачі апеляційної скарги до господарського суду припадав на 25.02.16р.
Згідно відбитка штампу відділення поштового зв'язку, апеляційна скарга з додатками направлена на адресу господарського суду Дніпропетровської області 26.02.16р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
В силу статті 53 ГПК України, відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише у разі визнання причини пропуску строку поважною.
Зі змісту апеляційної скарги не вбачається ні підстав пропуску процесуального строку, ні прохання його відновити, також відсутнє й окреме клопотання про відновлення вказаного строку.
У відповідності до пункту 6 постанови пленуму ВГС України від 17.05.11р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України”, статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.
Крім того, скаржником в порушення вимог частина 3 статті 94 ГПК України не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
При зверненні з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року відповідач просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по даній справі у зв'язку з тяжким майновим станом підприємства.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» від 21.02.2013 року №7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року зазначено, що питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Відтак, у розумінні приписів зазначеної норми закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.
В підтвердження скрутного майнового становища відповідача представником надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що представником відповідача не надано належних доказів майнового стану, а саме докази, що засвідчують наявність банківських рахунків і рух коштів по них, дані щодо дебіторської заборгованості і заходи вжиті щодо її стягнення, колегія суддів вважає заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 4 ст. 97 ГПК України визначено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторено.
Керуючись статтями 86, 97 ГПК України суд, -
У клопотанні Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.16р. по справі №904/11288/15 до ухвалення судового рішення у справі відмовити.
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.16р. у справі №904/11288/15 повернути без розгляду.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Ю.Б. Парусніков