20 листопада 2015 р. Справа № 804/14633/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
при секретаріГерманюк Т.В.
за участю:
представника позивача представників відповідача Василенко О.В. Гагарський А.П., Баласанян К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Р.О.М." до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Р.О.М." до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № 0000282203 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 55538,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13884,50 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «П.P.O.М» (код 36641660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ "ДК "ТОРГ-СЕРВІС" (код 36787445), ТОВ "ВОЛГОБАЛТ АГРО" (код 3933184) за вересень 2014р., за результатами якої складено акт №4103/04-62-22-3/36641660 від 06.01.2015 p. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № 0000282203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 55538,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13884,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «П.P.O.М» (код 36641660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ "ДК "ТОРГ-СЕРВІС" (код 36787445), ТОВ "ВОЛГОБАЛТ АГРО" (код 3933184) за вересень 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення:
пп.14.1.201 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 55538 грн. за вересень 2014 року.
За результатами перевірки складено Акт №4103/04-62-22-3/36641660 від 06.01.2015 p. на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року №0000282203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 55538,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13884,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював ряд господарських операцій.
01.09.2014 року між Позивачем (Орендар) та ТОВ «ВОЛГОБАЛТ АГРО» (Орендодавець) укладений договір оренди приміщення № 18/14-ор. Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець взяв на себе зобов'язання передати в користування об'єкт оренди, а Орендар зобов'язався користуватися цим об'єктом відповідно до договору та своєчасно сплачувати орендну плату. Згідно Додатку до договору оренди приміщення № 18/14-ор від 01.09.2014 року Позивач здійснював оренду ангарів, що знаходяться за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Войцеховича,77.
На виконання вказаного договору оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №906, податкову накладну №906 від 30.09.2014 року, платіжне доручення №47 від 25.09.2014 року.
02.09.2014 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ВОЛГОБАЛТ АГРО» (Виконавець) був укладений договір про надання інформаційно-консультативних послуг №23/14-ус. Відповідно до п.1.1 договору Виконавець взяв на себе зобов'язання надати Замовнику правову інформаційно-консультативну допомогу по юридичних питаннях, пов'язаних з діяльністю підприємства.
Згідно заявок Позивача № 1 (вих. № 03/09 від 03.09.2014 р.), № 2 (вих.№ 09/09 від 09.09.2014 р.), № 3 (вих. № 15/09 від 15.09.2014 р.), № 4 (вих. № 22/09 від 22.09.2014 р.), № 5 (вих.№ 26/09 від 26.09.2014 р.), ТОВ «ВОЛГОБАЛТ АГРО» були надані послуги, передбачені договором про надання інформаційно-консультативних послуг № 23/14-ус від 02.09.2014 року
На виконання вищевказаного договору оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №905, податкову накладну №905 від 30.09.2014 року, платіжні доручення №48 від 25.09.2014 року та №50 від 07.10.2014 року.
На підтвердження факту надання позивачеві комплексу послуг позивачем надано договори, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкові накладні.
Суд звертає увагу, що в актах зазначено лише про факт виконання послуг, однак ці акти не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності Товариства.
Таким чином, слід погодитися з висновком контролюючого органу, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк у них не розкрито змісту господарської операції.
Крім того, позивачем не подано будь-яких матеріалізованих результатів цих послуг, оскільки придбання таких послуг повинно бути пов'язано з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності.
01.09.2014 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ВОЛГОБАЛТ АГРО» (Виконавець) був укладений договір про надання транспортних послуг № 19/14-ус. Відповідно до п.1.1 договору Виконавець взяв на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з організації та виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях.
Згідно заявок Позивача № 1 від 08.09.2014 року та № 2 від 09.09.2014 року ТОВ «ВОЛГОБАЛТ АГРО» надані послуги з перевезення вантажу Позивача.
На виконання вищевказаного договору оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №907, податкову накладну №907 від 30.09.2014 року, платіжне доручення №51 від 09.10.2014 року, товарно-транспортні накладні № 10/09-1 від 10 вересня 2014 року, № 11/09-1 від 11 вересня 2014 року.
01.09.2014 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» (Постачальник) укладений договір поставки № 32. Відповідно до п.1.1 договору поставки ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» взяло на себе зобов'язання передати у власність Покупцеві будівельні матеріали, а ТОВ «П.Р.О.М» - прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість, марка та ціна товару вказуються сторонами в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання вказаного договору оформлено видаткову накладну від 01.09.2014 року №20 та податкову накладну від 01.09.2014 року №20.
Проте, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів щодо сплати коштів за поставлений товар.
01.09.2014 року та 16.09.2014 року у ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» Позивачем придбані нафтопродукти. Згідно домовленості сторін Постачальник здійснив поставку шляхом передання у користування Покупця паливних карток, що підтверджується актами приймання-передачі паливних карток № 1 від 01.09.2014 року та № 2 від 16.09.2014 року. 31.10.2014 року всі отримані паливні картки були повернені ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС», що підтверджується актами приймання-передачі паливних карток № 3 від 31.10.2014 року та № 4 від 31.10.2014 року.
На виконання вказаного договору оформлено видаткові накладні від 01.09.2014 року №23, від 16.09.2014 року №433; податкові накладні від 01.09.2014 року №21, від 16.09.2014 року №433.
Позивач зазначає, що протягом вересня 2014 року в оренді у Позивача знаходилися наступні транспортні засоби:
трактор ЮМЗ-6АКЛ, реєстраційний номер Т02044АЕ, що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 09.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., реєстровий номер 28;
трактор Т-25, реєстраційний номер Т00891АЕ, що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 09.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., реєстровий номер 31;
УАЗ 3303, реєстраційний номер АЕ5713ЕН, що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 09.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., реєстровий номер 27;
трактор ЮМЗ-6АКЛ, реєстраційний номер Т02059АЕ, що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 09.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., реєстровий номер 29.
З використанням зазначених транспортних засобів ТОВ «П.Р.О.М» протягом вересня 2014 року надавав послуги Комунальному підприємству «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради в межах договорів № 5,7,8 від 08.04.2014 року. Вказане підтверджується подорожніми листами на зазначені транспортні засоби за період вересень 2014 року.
Наказом ТОВ «П.Р.О.М» № 01/09-14/1 від 01.09.2014 року відповідальним за зберігання та використання паливних карток на підприємстві був визначений директор - Пашковський О.І. Водії вищевказаних транспортних засобів протягом вересня 2014 року отримували від відповідальної особи нафтопродукти, що підтверджується відповідними відомостями видачі нафтопродуктів.
Протягом вересня 2014 року був використаний весь обсяг нафтопродуктів, отриманих від ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» за видатковими накладними № 23 від 01.09.2014 року, № 433 від 16.09.2014 року, що підтверджується актом списання № СпТ-000009 від 30 вересня 2014 р.
Проте, позивачем не надано доказів щодо сплати коштів за придбані паливні картки та не доведено належними доказами фактичне використання саме придбаних паливних карток.
15.09.2014 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг № 33. Відповідно до п.1.1 договору про надання послуг ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» взяло на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з очистки дощоприймальних мереж за адресами та в обсягах згідно додатку № 2, а ТОВ «П.Р.О.М» - прийняти та оплатити такі послуги.
ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» надало послуги, передбачені умовами договору, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг №783 від 29.09.2014 р. та актом розшифровки № 1 до акту №783 від 29.09.2014 р. й актом здачі-приймання наданих послуг №784 від 29.09.2014 року та актом розшифровки № 1 до акту № 784 від 29.09.2014 р., з урахуванням змін згідно листа ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» (вих. № б/н від 30.09.2014 р.)
Послуги були замовлені Позивачем з метою виконання умов договору про надання послуг № 30 від 15.09.2014 року, укладеному з Комунальним підприємством «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради.
22.09.2014 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг № 34. Відповідно до п.1.1 договору про надання послуг ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» взяло на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з очистки дощоприймальних мереж за адресами та в обсягах згідно додатку № 2, а ТОВ «П.Р.О.М» прийняти та оплатити такі послуги.
TOB «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» надало послуги, передбачені умовами договору, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг № 835 від 30.09.2014 року та актом розшифровки № 1 до акту № 835 від 30.09.2014 року й актом здачі-приймання наданих послуг № 834 від 30.09.2014 року та актом розшифровки № 1 до акту № 834 від 30.09.2014 року.
Послуги замовлені Позивачем з метою виконання умов договору про надання послуг № 31 від 22.09.2014 року, укладеному з Комунальним підприємством «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради.
На виконання вищевказаних договорів оформлено податкові накладні №784 від 29.09.2014 року, №783 від 29.09.2014 року, №835 від 30.09.2014 року, №834 від 30.09.2014 року.
Розрахунок з ТОВ «ДК «ТОРГ-СЕРВІС» за послуги, надані згідно договорів № 33 від 15.09.14 року та № 34 від 22.09.14 року, був здійснений Позивачем частково шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.
Так, суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо сплати коштів за отримані послуги, оскільки наданий позивачем договір про залік зустрічних вимог від 30.09.2015 року враховує лише часткове зарахування вимог позивача; інша частина заборгованості позивача перед контрагентом не погашена, в ході перевірки та суду відповідних доказів не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, позивачем не підтверджено господарські взаємовідносини з відповідними контрагентами, визначеними актом перевірки від 06.01.2015 року №4103/04-62-22-3/36641660.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2015 року
Суддя О.В. Єфанова