Копія
Справа № 686/7142/15-ц
Провадження № 22-ц/792/342/16
03 березня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого - судді Фанди В.П.,
суддів : Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,
за участі : секретаря Лапка Ю.В., представника апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника училища ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Вищого професійного училища № 25, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, визнання недійсною приватизації житла, скасування розпорядження про приватизацію, скасування свідоцтва про право власності на житло.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У квітні 2015 року позивач звертаючись до суду з позовом, просила визнати недійсним виданий директором училища на підставі рішення № 26 житлової комісії від 03 березня 2010 року відповідачу ордер на двокімнатну квартиру №5; визнати недійсною приватизацію даної квартири; скасувати розпорядження № 01-024-530 ВПУ № 25 м. Хмельницький від 18.10.11 року про приватизацію; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.12.11 року. Зазначала, що вона перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради з січня 1992 року, тоді як відповідач з червня 1993 року, тому дана квартира мала бути надана саме їй. На засіданні житлової комісії, не в порядку черговості, а на підставі рейтингу, було вирішено надати квартиру відповідачу. Ордер на спірну квартиру було видано директором училища, а не виконавчим комітетом про, що їй стало відомо в результаті розгляду аналогічної справи.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року в задоволені позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Зазначає, що таким розподілом квартири її права порушуються, оскільки в списку черги щодо отримання житла перебувала раніше.
Головуюча у першій інстанції - Салоїд Н.М.
Доповідач -Фанда В.П. Категорія : 43
На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає, що її слід задовольнити з підстав вказаних у апеляції.
Відповідач, її представник апеляційну скаргу не визнали вважають, що в її задоволені слід відмовити, так як права позивача не порушуються.
Представник училища визнав апеляційну скаргу, вважає, що її слід задовольнити, так як мало місце порушення у порядку розподілу житла.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у позові місцевий суд виходив із того, що при виділенні спірної квартири не було порушено права позивача.
Колегія суддів рахує можливим погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він вчинений у результаті всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства.
Місцевим судом встановлено, що Вище професійне училище № 25 м. Хмельницького було власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 тобто квартира не перебувала у комунальній власності. Як власник, за рішенням житлової комісії, Вище професійне училище № 25, розпорядилося нею шляхом виділення її 11 жовтня 2011 року відповідачу, її чоловікові, синові, яка перебувала на квартирному обліку при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради з березня 1993 року. На час такого розподілу квартири відповідач перебувала з липня 2005 року на першочерговій черзі на покращення житлових умов, а позивач - у загальній черзі.
Дана квартира приватизована та на сім'ю відповідача 07.12.11 року видано свідоцтво про право власності.
Позивач 08.04.15 року звернулася до суду з даними позовними вимогами, посилаючись на порушення її житлового права виділенням у 2011 році відповідачу спірної двокімнатної квартири, оскільки квартиру слід було виділити саме їй.
Керуючись вимогами частини першої статті 3 частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України та з врахуванням правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13 суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що таким розподілом квартири не порушуються права позивача.
Як у суді першої, так і Апеляційної інстанції позивач, її представник, не довели, що на час звернення до суду з позовом було порушено конкретно її права, свободи чи інтереси, та у обраний нею спосіб такі її конкретні права будуть судом відновленні.
Станом на 01.01.2011 року на загальній черзі на покращення житлових умов перебували: ОСОБА_9 (мати позивача), сама ОСОБА_5 і із донькою ОСОБА_10, ОСОБА_11 (брат ОСОБА_5.). У відповідності зі ст.48 ЖК України спірна двокімнатна квартира не могла бути виділена позивачу та особам, що перебували разом з нею на черзі, з врахуванням віку і статті кожної особи (п.52 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов від 11.12.1984 року).
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ОСОБА_9 на передодні розподілу спірної квартири мала у власності квартиру АДРЕСА_2, продала частку у квартирі АДРЕСА_3, та продала квартиру АДРЕСА_4.
Переведення позивача, з неповнолітньою дитиною, з загальної на першочергову чергу мало місце лише 26.02.2015 року. Цим же рішенням ОСОБА_9 знято з обліку на покращення житлових умов, а ОСОБА_11 виділено в окрему чергу.
Таким чином, відповідає вимогам закону висновок суду першої інстанції, що на час розподілу спірної квартири не мало місце порушення конкретних прав, свобод чи інтересів позивача, а також оформленням права власності на нього відповідачем.
Не заслуговує на увагу посилання представника апелянта, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з різних взаємовиключних підстав, оскільки наявність частки в житлі у позивача та житла у осіб, які перебували в неї на обліку на покращення житлових умов, їх перебування на загальній черзі на покращення житлових умов вказують на відсутність порушеного права у них на час розподілу спірного житла.
З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
У відповідності з ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно : суддя Апеляційного суду В.П. Фанда