Справа № 686/281/15-ц
Провадження № 22-ц/792/382/16
01 березня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,
суддів - Карпусь С.А., Матковської Л.О.,
при секретарі - Бондарі О.В.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, виселення та зобов'язання вчинити дії,
13 січня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, що 11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11231220000.
Відповідно до умов вказаного договору остання отримала кредит у сумі 40 000 доларів США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі до 11 жовтня 2017 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, того ж дня між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. За умовами даного договору остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
У разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
8 грудня 2011 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ПАТ «УкрСиббанк» відступило своє право вимоги за вищевказаним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком.
Доповідач у першій інстанції Заворотна О.Л. Провадження № 22-ц/792/382/16
Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 19, 27
Станом на 5 грудня 2014 року розмір заборгованості становив - 54 353 долари 98 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 831 434 грн. 19 коп.
24 листопада 2014 року на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» 24.11.2014 року ПАТ «Дельта Банк» направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення, про погашення заборгованості за кредитним договором та про виселення, з попередженням, що у випадку невиконання вимоги банк змушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.
Проте, вимога ПАТ «Дельта Банк» про усунення порушення не виконана, особи, які проживають у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, добровільно не виселились.
А тому, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11231220000 від 11 жовтня 2007 року перед ПАТ «Дельта Банк» звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмета іпотеки у власність; визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на нерухоме майно; виселити та зняти з реєстрації місце проживання та перебування ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, ключі від вхідних дверей, документи, що характеризують об'єкт нерухомості та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року у задоволенні позову відмолено.
Непогоджуючись з даним рішенням, представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 1 174 232 грн. 13 коп., з яких : тіло кредиту - 763 505 грн. 97 коп.; відсотки - 410 726 грн. 16 коп. за кредитним договором № 11231220000 від 11 жовтня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності.
Рішення вважає таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Не згідна із висновком суду про те, що можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки стосується лише позасудового врегулювання спору і лише шляхом укладення окремого договору.
На думку апелянта, суд не врахував роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначених у постанові № 5 від 30 квітня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно яких не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1підтримала апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Встановлено, що 11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11231220000, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 40 000 доларів США строком до 11 жовтня 2017 року. Відповідно до п. 1.3.1. вказаного договору за користування кредитними коштами протягом перших тридцяти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка в розмірі 13,9 % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду (а.с. 8-14).
У п. 1 Додаткової угоди № 3 від 26 березня 2009 року сторони домовились, що для ідентифікації договору, можуть застосовуватись як номер договору при його укладенні, а саме № 11231220000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11231220001. Окрім того, визначили розмір ануїтетного платежу - 443 долари 26 центів США, який необхідно сплучувати 24 числа кожного календарного місяця строку кредитування. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору (а.с. 20-22).
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором № 11231220000, 11 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., зареєстрований за № 150 (а.с. 25-28). Відповідно до п. 1.1. даного договору, ОСОБА_2 передала Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням комунального майна Хмельницької міської Ради (розпорядження № 770 від 31.08.2005 року). Договір дарування посвідчений 13.09.2007 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новіковою Л.В. за реєстровим № 13721 та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим № 11923570. Предмет іпотеки складається з двох житлових кімнат площею 28,0 кв.м., кухні - 5,6 кв.м., ванної - 2,6 кв.м., коридору - 5,9 кв.м., кладової - 0,6 кв.м. Загальна площа становить 42,7 кв.м.
У п. 4.1. вищезазначеного договору іпотеки сторони погодились, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставі: - рішення суду (п. 4.2.1.); - виконавчого напису нотаріуса(п. 4.2.2.); - позасудового врегулювання відповідно до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку» (п. 4.2.3.); - з інших передбачених законодавством України підстав (п. 4.2.4.).
Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю (п. 4.3. договору іпотеки).
Відповідно до п. 4.4. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішення суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку» (п. 4.5.).
Згідно з п. 5.1. - 5.3. Договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
8 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований у реєстрі за № 3749. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 11231220000 та договором іпотеки від 11 жовтня 2007 року (а.с. 52-53).
8 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було підписано акт прийому-передачі Документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року (а.с. 51).
Однак, вказані умови кредитного договору ОСОБА_2 порушуються. Розмір заборгованості по поверненню кредиту станом на 5 грудня 2014 року склав - 54 353 долари 98 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 831 434 грн. 19 коп.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обраний ПАТ «Дельта Банк» спосіб захисту свого порушеного права не відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства та не передбачений договором іпотеки від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та банком. Окрім того, суд правильно зазначив, що можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на нього стосується лише позасудового способу врегулювання спору, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя або наявності відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначених у постанові № 5 від 30 квітня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно яких не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, не відповідають змісту оскаржуваного рішення.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 39 постави № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.
Договором іпотеки від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» передбачено чотири підстави звернення стягнення на предмет іпотеки: рішення суду; виконавчий напис нотаріуса; позасудове врегулювання відповідно до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; інші передбачені законодавством України підстави.
Позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; - отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
Отже, договором іпотеки чітко передбачено, що позасудове врегулювання спору здійснюється двома способами звернення стягнення на предмет іпотеки, одним із яких є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, що узгоджується із вимогами ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».
Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд у даному випадку не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом. Законом України «Про іпотеку» предбачено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.
Щодо доводів про те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки іншим способом, ніж тим, який зазначений у позовних вимогах, то такі не відповідають вимогам закону.
Згідно з ч. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач не був позбавлений можливості відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог або до початку розгляду судом справи по суті змінити предмет або підставу позову.
Щодо вимог, які позивач зазначив в апеляційній скарзі, то такі є відмінними від позовних. Так представник ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в сумі 1 174 232 грн. 13 коп., з яких : тіло кредиту - 763 505 грн. 97 коп.; відсотки - 410 726 грн. 16 коп. за кредитним договором № 11231220000 від 11 жовтня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, не уточняючи способу такого звернення. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Вимоги, які містяться в апеляційній скарзі, до суду першої інстанції не заявлялись.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова