Справа № 2/593/123/2016
Бережанський районний суд Тернопільської області
"16" лютого 2016 р.
в складі:
судді Німко Н.П.
при секретарі Олексів О. Б.
з участю:
прокурора Баранець С.В.
представника особи в інтересах
якої подано позов ОСОБА_1Б
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області позов Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області поданий першим заступником керівника Теребовлянської місцевої прокуратур радником юстиції ОСОБА_3 в інтересах держави Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області в особі Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-
Прокурор в особі першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області радника юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом в інтересах держави Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області в особі Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області до відповідача ОСОБА_2 та просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області збитки, завдані внаслідок вчинення нею кримінальних правопорушень в сумі 5 138, 00 грн. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що згідно ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні №-12015210040000172 від 03 липня 2015 року, за наслідками судового розгляду, встановлено, що обвинувачена (відповідачка) ОСОБА_2, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел заволодіння шляхом обману коштами державного бюджету, які призначаються на виплату допомоги малозабезпеченим сім'ям, зверталася 11 вересня 2012 року та 12 березня 2013 року із заявою в Управління соціального захисту населення Бережанської РДА про призначення їй допомоги як малозабезпеченій сім'ї, умисно приховуючи інформацію про те, що вона та її чоловік ОСОБА_4 не здійснювали постійного догляду за перестарілими особами протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням такої державної соціальної допомоги, бо вони перебували за межами України. В результаті чого Управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА 14 вересня 2012 року та 13 березня 2013 року прийняті рішення про призначення обвинуваченій (відповідачці) допомоги як малозабезпеченій сім'ї. Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_2 шляхом обману заволоділа коштами державного бюджету на загальну суму 14 838, 13 грн. В ході досудового розслідування відповідачкою в добровільному порядку відшкодовано 2 500,00 грн. Крім цього згідно квитанцій про оплату, наданих Управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА, в період з 03.11.2015 року по 02.02.2016 року ОСОБА_2 сплатила ще 7 200,00грн. А тому розмір шкоди, яка підлягає стягненню в межах цивільного позову становить 5 138,00 грн. Зазначеною ухвалою суду провадження за вказаними фактами вчинених відповідачкою ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України закрито щодо обвинуваченої (відповідачки) ОСОБА_2 у зв»язку із звільненням останньої від кримінальної відповідальності за зміною обстановки, цивільний позов прокурора заявлений в межах вказаного кримінального провадження залишено без розгляду. Зазначена ухвала суду у кримінальному провадженні має законну силу.
У попередньому судовому засіданні прокурор Баранець С.В. позовні вимоги змінила та збільшила й просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави в особі УСЗН Бережанської РДА збитки, заподіяні нею внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 9 638, 13 грн. В обґрунтування таких вимог зазначила, що із розміру заподіяних збитків внаслідок вчинення злочину відповідачка лише частково відшкодувала їх добровільно і на час розгляду даної справи у суді, не відшкодованою залишається саме сума в розмірі 9 638,13 грн. В решті підстави та предмет позову залишила не змінними, просить позов задовольнити і вирішити його у попередньому судовому засіданні на підставі ст. 130 та ст. 174 ЦПК України з врахуванням того, що відповідач повністю визнала заявлені до неї позовні вимоги і обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги є встановленими судовим рішенням у кримінальній справі, яке має законну силу.
У попередньому судовому засіданні представник особи в інтересах якої подано позов Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_1 змінені (збільшені) позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Солідарна з прокурором і також просить суд прийняти рішення у даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні, оскільки відповідачка повністю визнала заявлені до неї позовні вимоги і обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, є встановленими судовим рішенням у кримінальній справі, яке має законну силу.
Відповідачка ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні збільшені позовні вимоги прокурора визнала, які і обставини, якими обґрунтовані заявлені до неї позовні вимоги, кошти сплатити згідна, не заперечує і також просить суд вирішити справу у попередньому судовому засіданні з врахуванням того, що вона позов визнає, це не суперечить закону і не порушує її чи будь-кого іншого права та інтереси.
Суд, заслухавши позицію прокурора, представника особи в інтересах якої подано позов, з'ясувавши позицію відповідача щодо заявлених до неї позовних вимог, вважає за можливе вирішити спір у даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні, з дотриманням вимог ст. 174 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, ухвалення в попередньому судовому засіданні судового рішення в разі визнання позову, проводиться в порядку ст. 174 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода заподіяна особі і майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірним, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначено особи.
Нормами ч.1 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2015 року, яка набрала законної сили, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 190 КК України у зв»язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження із зазначених підстав - закрите. Цивільний позов прокурора залишено без розгляду.
Зазначеною ухвалою суду також встановлені ті обставини, що ОСОБА_2, 01 вересня 2012 року, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел заволодіння шляхом обману коштами державного бюджету, звернулася із заявою в Управління соціального захисту населення Бережанської РДА про призначення їй допомоги малозабезпеченій сім»ї, умисно приховуючи інформацію про те, що вона та її чоловік ОСОБА_4 не здійснювали постійного догляду за престарілими особами протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням такої державної соціальної допомоги, бо вона перебувала за межами України у період з 26 травня 2012 року по 05 липня 2012 року, а її чоловік ОСОБА_4 у період з 26 травня 2012 року по 17 липня 2012 року, хоча при заповненні заяви була ознайомлена про обов»язок повідомляти про обставини, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги. З урахуванням таких відомостей, управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА 14 вересня 2012 року прийняте рішення про призначення допомоги малозабезпеченій сім»ї ОСОБА_2 у період з 01 вересня 2012 року по 28 лютого 213 року і виплачені кошти в загальному розмірі 7 098, 19 грн., якими ОСОБА_2 заволоділа шляхом обману. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 12 березня 2013 року, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел повторного заволодіння шляхом обману коштами державного бюджету, які призначаються на виплату допомоги малозабезпеченим сім»ям, звернулася із заявою в Управління соціального захисту населення Бережанської РДА про призначення їй допомоги малозабезпеченій сім»ї, умисно приховуючи інформацію про те, що її чоловік ОСОБА_4 не здійснював постійного догляду за престарілою особою протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням такої державної соціальної допомоги, оскільки перебував за межами України з 11 січня 2013 року, хоча при заповненні заяви була ознайомлена про обов»язок повідомляти про обставини, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги. З урахуванням таких відомостей, управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА 13 березня 2013 року прийняте рішення про призначення допомоги малозабезпеченій сім»ї ОСОБА_2 у період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року і виплачені кошти в загальному розмірі 7 739, 94 грн., якими ОСОБА_2 заволоділа шляхом обману. Ухвалою суду також визначено, що своїми умисними діями ОСОБА_2 шляхом обману заволоділа коштами державного бюджету на загальну суму 14 838,13 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду державі на вищевказану суму, тобто своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України. На час прийняття зазначеної ухвали, обвинувачена добровільно повернула державі 2 500,00 гривень заподіяних збитків.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що між протиправними діями ОСОБА_2 та наслідком у виді заподіяння матеріальної шкоди державі в особі Управління соціального захисту Бережанської РДА є безпосередній причинний зв»язок. Неправомірність та умисність дій ОСОБА_2 при заподіяння такої шкоди є встановлена судовим рішенням у кримінальній справі, яке має законну силу, що також визнано самою відповідачкою у попередньому судовому засіданні.
Як зазначено вище, відповідач визнала заявлений до неї позов і судом з'ясовано та встановлено, що таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.
У попередньому судовому засіданні також визнано і не заперечено учасниками процесу той факт, що на час розгляду даної цивільної справи у суді, відповідачка ОСОБА_2 частково добровільно її відшкодувала і не відшкодованими залишаються саме 9 638,19 грн.
При подачі позовної заяви до суду прокурор був звільнений від сплати судового збору, а тому на підставі ст.88 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь держави в якості судового збору підлягає 551, 20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61, 88, ст. 130, 174, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд,-
Задовольнити позов Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області поданий першим заступником керівника Теребовлянської місцевої прокуратури радником юстиції ОСОБА_3 в інтересах держави Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області в особі Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області збитки, завдані внаслідок вчинення нею кримінальних правопорушень в сумі 9 638 (дев»ять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 19 коп. на рр 31115090700003, банк отримувача ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, отримувач: УДКСУ у Бережанському районі Тернопільської області, код отримувача (ЄДРПОУ) 37737751.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551 ( п»ятсот п»ятдесят однієї) гривні 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 лютого 2016 року.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_5