Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
"09" березня 2016 р. № 820/473/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні гр. ОСОБА_1 як вдові ветерана військової служби, довідки про право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", що була викладена в листі т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за вихідним № 64-ВСЗ від 14.01.2015 року.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати гр. ОСОБА_3 , як вдові ветерана військової служби, довідку про її право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист";
3. Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повідомити Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради де гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, про її право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" з 08 вересня 2015 року , тобто з дня її звернення до Московського районного військового комісаріату м. Харкова.
В обгрунтування позову зазначено, що 08 вересня 2015 року позивач подала заяву на ім'я Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідні документи щодо отримання довідки як вдови ветерана військової служби про право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", яка була зареєстрована за вхідним № 112.
10 вересня 2015 року зазначена заява та додані до неї документи у супроводі листа ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихідним № ФХ-19397 були скеровані для прийняття рішення по суті на адресу Харківського обласного військового комісаріату.
Позивач на зазначену вище заяву відповіді не отримала. 24 грудня 2015 року представник за довіреністю ОСОБА_4 звернувся безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою надати інформацію про стан розгляду заяви позивача ОСОБА_1 , причини зволікання у видачі їй довідки про право на пільги з оплати комунальних послуг, як вдові ветерана військової служби та підтвердження статусу чоловіка ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства України.
З листа т.в.о військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за вихідним № 64-ВСЗ від 14.01.2015 року вбачається, що відповідно до п.1. ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" полковник ОСОБА_5 , "відноситься до категорії ветеранів військової служби".
З огляду на вищевикладене позивач вважає протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі довідки про право на пільги з оплати комунальних послуг, фактично позбавивши позивача - ОСОБА_1 державних гарантій щодо надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі заслуженого відпочинку.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачка 08 вересня 2015 року подала заяву на ім'я Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідні документи щодо отримання довідки як вдови ветерана військової служби про право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", яка була зареєстрована за вхідним № 112.
10 вересня 2015 року зазначена заява та додані до неї документи у супроводі листа ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихідним № ФХ-19397 були скеровані для прийняття рішення по суті на адресу Харківського обласного військового комісаріату.
24 грудня 2015 року представник за довіреністю ОСОБА_4 звернувся безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою надати інформацію про стан розгляду заяви гр. ОСОБА_1 , причини зволікання у видачі їй довідки про право на пільги з оплати комунальних послуг, як вдові ветерана військової служби та підтвердження статусу чоловіка ОСОБА_3 відповідно до чинного законодавства України.
До заяви представника були долучені фотокопії документів, зокрема фотокопія посвідчення про нагородження полковника ОСОБА_5 медаллю "Ветеран збройних сил СРСР".
14.01.2016 року за вихідним № 64-ВСЗ відповідачем була надана відповідь на вище зазначене звернення у відповідності до якої останнім зазначено, що відповідно до п.1. ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" полковник ОСОБА_5 , який мав загальну вислугу 28 календарних років, "відноситься до категорії ветеранів військової служби" але покійний чолові позивача за життя не скористався своїм правом на отримання статусу ветерана військової служби, а отже враховуючи те, що чоловіку позивачки не було встановлено статус ветерана військової служби, вона не може вважатися вдовою ветерана військової служби, через що правових підстав для видачі їй довідки на пільгову оплату комунальних послуг немає.
Суд зазначає, що порядок та підстави набуття статусу «Ветеран військової служби» визначені положеннями ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист"та «Порядком видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1601
У відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист" ветеранами військової служби визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років у календарному обчисленні і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України чи колишнього Союзу РСР, а також інваліди I та II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно вимог вище зазначеного порядку ( в редакції станом на час смерті чоловіка позивачки) посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист".
Посвідчення "Ветеран військової служби" є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист", іншими актами законодавства.
Підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є один з таких документів:
наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку;
довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Вооруженных Сил СССР".
Посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" вручаються ветеранові військової служби або за його дорученням рідним чи іншим особам військовими комісаріатами та органами пенсійного забезпечення Держкомкордону, СБУ, МВС, Управління державної охорони за місцем проживання ветерана, за що одержувач посвідчення та нагрудного знака розписується у відповідному обліковому документі. Бланки посвідчень є документами суворого обліку та звітності.
Отже аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що для отримання статусу ветерана військової служби особа повинна виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1601 та отримати у встановленому Законодавством України порядку посвідчення "Ветеран військової служби".
Оскільки як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником позивача по справі, що покійний чоловік позивачки не отримав вище зазначеного посвідчення "Ветеран військової служби" то суд приходить до висновку, що покійний чоловік позивачки не надув відповідного статусу "Ветеран військової служби", згідно вимог чинного на той час законодавства України, а позивачка не набула має права користуватись пільгами визначеними передбаченими для вдів "Ветеран військової служби".
Враховуючи вище викладені висновки суд вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні гр. ОСОБА_1 як вдові учасника бойових дій, довідки про право на пільги з оплати комунальних послуг відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" є законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена 11 березня 2016 року.
Суддя Спірідонов М.О.