11 березня 2016 року Справа № 808/847/16 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
09 березня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі - позивач або Інспекція) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1В.), в якому позивач просить стягнути з відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1100,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додається, крім іншого, документ про сплату судового збору.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2016 року на рівні 1378,00 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Оскільки 1,5 відсотки ціни позову складають 16 грн. 50 коп., то в даному випадку, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень становить 1378,00 грн., тобто 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент звернення до суду.
Позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
В прохальній частині адміністративного позову Інспекція просить суд звільнити її від сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Розглянувши вказане клопотання, суддя приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічна норма міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір» згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При вирішенні таких клопотань, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також, стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб ( зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.
При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.
Крім того, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та не включаючи позивача до списку осіб, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає у тому, що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень. При цьому звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
В даному випадку, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення такої установи від сплати судового збору, оскільки свідчать не про скрутний фінансовий стан сторони по справі, а про відсутність належної взаємодії між державними органами під час бюджетного процесу.
Інспекція звертається до суду з позовом як суб'єкт владних повноважень, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору з підстав, наведених позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання доказів сплати позивачем судового збору у розмірі 1378 грн. за наступними реквізитами: р/р 31215206784006, одержувач коштів ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк одержувача ГУДКCУ у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, найменування платника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 108, 160, 165 КАС України, суддя
Позовну заяву Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30 березня 2016 року (з урахуванням поштового перебігу).
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом фактичного отримання судом до дати, встановленої судом, оригіналу документу про сплату судового збору, за заявлену в позові вимогу, у розмірі 1378,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В.Стрельнікова