01 березня 2016 рокусправа № 804/16282/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003742201 від 05.09.2014 р. -
У жовтні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопроммаш" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003742201 від 05.09.2014 р. про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 19 516, 13 грн., в тому числі за основним платежем - на 13 010, 75 грн., за штрафними санкціями - на 6 505, 38 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 р. адміністративний позов задоволено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки № 2241/220/33125694 від 30.07.2014 р. зроблені відповідачем без урахування первинних бухгалтерських документів, наданих платником податків, мають у своєму обґрунтуванні лише суб'єктивні припущення податкового органу, тобто, не ґрунтуються на об'єктивному та всебічному дослідженні фінансово-господарських операцій, що були предметом перевірки.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Нікопроммаш" перебуває на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість .
До основних видів діяльності даного підприємства належить ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування, оброблення металів та нанесення покриття на метали, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування .
Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит від 21.01.2014 року № 1395/10/04-07-22-02-14-1 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ПП "Фаворит Запчастини" за серпень 2013 року.
Листом за вих. № 8 від 05.02.2014 року позивач надав завірені копії документів, що підтверджують взаємовідносини з ПП "Фаворит Запчастини" за серпень 2013 р.
17.07.2014 року податковим органом винесено наказ № 1012 про проведення перевірки з направленням на адресу позивача повідомлення № 377/22-01 від 17.07.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП "Фаворит Запчастини" з податку на додану вартість за серпень 2013 року. Підставою для винесення вказаного наказу зазначено надання ТОВ "Нікопроммаш" на запит податкового органу від 21.01.2014 року документів не в повному обсязі.
На підставі зазначеного наказу, в період з 17.07.2014 по 23.07.2014 року посадовими особами Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нікопроммаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП "Фаворит Запчастини" з податку на додану вартість за серпень 2013 року у періодах їх фактичного здійснення, за результатами якої складено акт № 2241/220/33125694 від 30.07.2014 р.
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Нікопроммаш" ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 13 010, 75 грн.
Не погодившись з висновками зазначеного акту, позивачем подані заперечення на акт перевірки від 28.08.2014 р. за вих. № 35.
Листом від 04.09.2014 р. за вих. № 17254/10/04-07-22-01 податковим органом повідомлено позивача про відмову у задоволенні заперечень .
На підставі висновків акту перевірки, Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0003742201 від 05.09.2014 р. про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 19 516, 13 грн., в тому числі за основним платежем - на 13 010, 75 грн., за штрафними санкціями - на 6 505, 38 грн.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Як ввстановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що між ТОВ "Нікопроммаш" та ПП "Фаворит Запчастини" було укладено договір № 48/13 від 01.07.2013 р., згідно якого продавець (ПП "Фаворит Запчастини") зобов'язується поставити на адресу покупця (ТОВ "Нікопроммаш") товар (електроматеріали, підшипники, комплектуючі деталі, електроустаткування) загальною вартістю 1 900 000 грн.
Як вбачається з акту перевірки, на підставі наданих до перевірки бухгалтерських та податкових документів податковим органом встановлено, що в серпні 2013 року ТОВ "Нікопроммаш" отримало від ПП "Фаворит Запчастини" матеріали для ремонту електрообладнання на суму 78 064, 51 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 010,75 грн.
В бухгалтерському обліку ТОВ "Нікопроммаш" за серпень 2013 року зазначені операції відображено відповідними записами: ДТ бухгалтерського рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" - 65 053,76 грн., ДТ бухгалтерського рахунку 641.5 "Податок на додану вартість" - 13 010,75 грн., КТ бухгалтерського рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 78 064,51 грн.
На підтвердження вказаних господарських операцій до перевірки було надано податкові накладні № 40, № 41 від 02.08.2013 р., видаткові накладні № 201, 202 від 02.08.2013 р., рахунки від 02.08.2013 р. з переліком товару, який поставляється, про що зазначено в акті перевірки .
У справі також наявні копії товарно-транспортних накладних від 02.08.2013 року, виписані автопідприємством ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу (електротоварів) на замовлення вантажовідправника ПП "Фаворит Запчастини" на адресу вантажоодержувача - ТОВ "Нікопроммаш".
Станом на 01.08.2013 р. за даними бухгалтерського обліку по взаємовідносинам ТОВ "Нікопроммаш" з ПП "Фаворит Запчастини" по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахувалась кредиторська заборгованість на суму 50 133,6 грн.
У серпні 2013 року позивачем отримано матеріали для ремонту електрообладнання на суму 78 064,51 грн., в тому числі ПДВ 13 010,75 грн., оплата не проводилась.
Придбані від ПП "Фаворит Запчастини" матеріали були використані у власній господарській діяльності ТОВ "Нікопроммаш", про що зазначено в акті перевірки (а.с. 25).
Станом на 31.08.2013 р. за даними бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахувалась кредиторська заборгованість на суму 128 198,11 грн.
Позивачем надано договір № 32/14 від 28.03.2014 р. про відступлення права вимоги, предметом якого є вимога на право погашення грошового зобов'язання ТОВ "Нікопроммаш" перед ПП "Фаворит Запчастини", що виникло за відпущені на адресу боржника (ТОВ "Нікопроммаш") товари на виконання договору № 48/13 від 01.07.2013 р., правонаступником якого стало ТОВ "Сінерджі Агро України" на суму 180 818, 93 грн.
Крім того, позивачем надано банківські виписки з рахунків ТОВ "Нікопроммаш", якими підтверджено погашення грошового зобов'язання перед ТОВ "Сінерджі Агро України" на суму 180 818, 93 грн. згідно договору про відступлення права вимоги у жовтні 2014 року.
Факт використання придбаних у ПП "Фаворит Запчастини" матеріалів у власній господарський діяльності ТОВ "Нікопроммаш" підтверджується договором № 560131097 від 16.05.2013 р. на виконання робіт по ремонту електроустаткування, згідно якого ТОВ "Нікопроммаш" виступило підрядником на виконання ремонтних робіт електроустаткування і його запасних частин на замовлення ПАТ "Інтерпайп НТЗ", а також копіями первинної бухгалтерської документації на виконані за цим договором роботи та поставлені під час проведення ремонтних робіт запасні матеріали, а саме: рахунок № 142 за виконані послуги з ремонту електрообладнання від 30.08.2013 р., податкова накладна за послуги з ремонтних робіт № 21 від 30.08.2013 р., акт здачі-приймання ремонтних робіт за серпень 2013 року, акти на витрачені при ремонті матеріали від 30.08.2013 р., підписані замовником та підрядником.
Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р. по справі № 804/15248/13-а, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р., визнано протиправними дії Дніпропетровської ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до інформаційних баз Міністерства доходів і зборів, в тому числі до підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" змін (коригувань) показників податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Фаворит Запчастини" за серпень 2013 року, які відбулися на підставі акту № 215/22-04/36574516 від 30.10.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів обґрунтованість висновків щодо відсутності господарських операцій позивача, та, відповідно, обгрунтрованість винесених ним податкових повідомлень-рішень, що згідно норм Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування названих рішень судом.
Оскільки доводи відповідача спростовуються викладеним вище, а рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та є вірним по суті, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування названого рішення та задоволення апеляційної скарги.
Крім того, при подачі апеляційної скарги Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2009,70 грн. (1827 *110%=2009,70).
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 р. - залишити без змін.
Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 2009,70 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.М. Лукманова