Справа № 750/9214/15-ц Провадження № 22-ц/795/471/2016 Головуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Харечко Л. К.
Категорія - цивільна
03 березня 2016 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
суддів: Онищенко О.І., Вінгаль В.М.,
з участю: секретаря Шкарупи Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2016 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2016 року в задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач, посилається на те, що відповідач, отримавши від Управління адресну щомісячну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, не повідомив про отримання ним компенсації за піднайом житла за місцем проходження військової служби, внаслідок чого йому надміру виплачені кошти з державного бюджету у сумі 1368 грн. 77 коп.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 22.10.2014 року звернувся до позивача із заявою про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
22.10.2014 року ОСОБА_1 була призначена щомісячна адресна допомога на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
У січні 2015 року до Управління надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 22.01.2015 року з роз'ясненням, що питання надання сім'ям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги як особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житлом та не отримує виплат на зазначені цілі.
На відповідний запит Управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради Військова частина НОМЕР_1 листом від 06.02.2015 року повідомила, що ОСОБА_1 житловим приміщенням не забезпечувався, але отримував компенсацію за піднайом житла з 29.10.2014 року.
У зв'язку з чим, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради вважає, що відповідач отримував із державного бюджету дві соціальні виплати - адресну соціальну допомогу переміщеним особам з 22.10.2014 року та компенсацію за піднайом жилих приміщень з 29.10.2014 року.
Адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції призначається відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 кошти для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, виділені Міністерству соціальної політики, а міністерство фінансів зобов'язане здійснити зазначені видатки за рахунок резервного фонду державного бюджету.
Грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення, що передбачена п.1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виплачується згідно з Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450.
Пунктом 3 цього Порядку визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони.
Отже, вказаними нормативними актами передбачені різні підстави для призначення і різні розміри щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання і грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень.
Відповідно до статей 95 і 162 Житлового кодексу України розмір плати за користування житловим приміщенням за договором піднайму і розмір плати за користуванням житловим приміщенням за договором найму встановлюється угодою сторін таких договорів, плата за комунальні послуги береться крім плати за користування.
Таким чином, компенсація військовослужбовцям за найом (піднайом) житлових приміщень і адресна допомога внутрішньо переміщеним особам на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не є однією і тією ж пільгою, компенсацією чи гарантією, як стверджує Управління праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради.
Доводи апеляційної скарги щодо подання відповідачем документів з недостовірними відомостями не ґрунтуються на вимогах Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 не повідомив про факт отримання державних коштів на цілі, які вже фінансувалися Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради.
Проте, зазначене твердження не відповідає нормам закону, що регулюють спірні правовідносини.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Статтею 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Згідно з ч. 1 зазначеної статті не підлягають поверненню безпідставно набуті : заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, майно підлягає поверненню у разі наявності рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату та у разі недобросовісності з боку набувача.
Вимоги до заяв, які подаються внутрішньо переміщеними особами, визначені п. 3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» і п. 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. Вказані нормативні акти як у редакції, що була чинна на час звернення відповідача із заявою про взяття на облік та про призначення адресної допомоги, так і в чинній редакції, не містять вимог про повідомлення заявником про отримання ним чи членами сім'ї інших соціальних виплат.
Крім того, заява про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідачем оформлена 22.10.2014 року, в той час як грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення військовою частиною НОМЕР_1 виплачувалась з 29.10.2014 року. Тобто на час звернення до УПСЗН 22.10.2014 року відповідач не отримував іншої соціальної допомоги, про що і зазначив в поданій заяві.
Виходячи із системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що отримувані виплати не є однією і тією ж пільгою, компенсацією чи гарантією та про відсутність підстав для врахування грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення при вирішенні питання про надання відповідачеві щомісячної адресної допомоги на проживання відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:Судді: