ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.03.2016Справа № 910/22770/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (м. Київ, Україна)
до 1) Державної служби інтелектуальної власності (м. Київ, Україна),
2) Компанії ІНТРОФУДС АГ (м. Цуг, Швейцарська Конфедерація)
3) Компанії СЕАБЛАСК ЛТД (м. Роад Таун, Британські Віргінські Острови)
про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Шевченко О.Ю., Бенатов Д.Е.;
від відповідача-1: Саламов О.В.
від відповідача-2: Будьоний Д.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності (далі-відповідач 1) та Компанії ІНТРОФУДС АГ (далі-відповідач 2) про:
- визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» № 194059 від 10.12.2014, видане на ім'я Інтрофудс АГ, недійсним повністю щодо всіх товарів та послуг 29, 31, 35 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів та послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» № 194059 від 10.12.2014, виданого на ім'я Інтрофудс АГ, недійсним повністю щодо всіх товарів та послуг 29, 31, 35 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки не має розрізняльної здатності та не набуло його внаслідок використання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Зокрема, зобов'язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на німецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 року про порушення провадження у справі №910/22770/15 у трьох примірниках та позовну заяву б/н від 27.08.2015 з додатками у трьох примірниках у термін до 18.09.2015 року, з подальшим направленням для вручення відповідачу-2 в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, через орган юстиції (Obergericht Zug Rechtshilfe (Kirchenstrasse 6 Postfach 760 6301 Zug).
У даному судовому засіданні представник позивача надав клопотання про залучення відповідачем Компанію «СЕАБЛАСК ЛТД», обґрунтовуючи тим, що у лютому 2016 року позивачу стало відомо про передачу 10.11.2015 прав на знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом № 194059 від 10.12.2014, яке було видане на ім'я Інтрофудс АГ Компанії «СЕАБЛАСК ЛТД».
Також, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, у зв'язку з передачею прав знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом № 194059 від 10.12.2014 - Компанії «СЕАБЛАСК ЛТД», просить суд:
- визнати свідоцтво України на знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» № 194059 від 10.12.2014 недійсним повністю щодо всіх товарів та послуг 29, 31, 35 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг;
- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів та послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів та послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» № 194059 від 10.12.2014 повністю щодо всіх товарів та послуг 29, 31, 35 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Суд прийняв до розгляду подану заяву.
Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" у судовому засіданні надав заяву, в якій просить суд до вирішення спору по суті вжити заходів до забезпечення позову, а саме:
- заборонити Комппанії «СЕАБЛАСК ЛТД», (П.О. Бокс 3321, Дрейк Чемберс, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови (УО)) передавати у будь-який спосіб право власності на торговельну марку «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № 194059 від 10.12.2014 року, а також відмовлятися від свідоцтва № 194059 повністю чи частково;
- заборонити Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) здійснювати державну реєстрацію договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № 194059 від 10.12.2014 року.
- заборонити Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни, пов'язані зі зміною власника свідоцтва України № 194059 від 10.12.2014 року.
Представник відповідача-1 надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі Компанію «СЕАБЛАСК ЛТД» у якості іншого відповідача.
Представник відповідача-2 поклався на розсуд суду щодо задоволення заяви про залучення до участі у справі Компанію «СЕАБЛАСК ЛТД» та заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 залучено до участі у справі Компанію «СЕАБЛАСК ЛТД» (П.О., Бокс 3321, Дрейк Чемберс, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови VG.) іншим відповідачем (відповідач-3).
Ознайомившись із поданою заявою позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що на день подачі позову, власником спірного свідоцтва була Компанія Інтрофудс АГ, яка 10.11.2015 передала право власності на спірне позначення Компанії «СЕАБЛАСК ЛТД», яка у свою чергу з моменту отримання позову і до винесення судом рішення, матиме повне право у відповідності до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передати право власності на оскаржуване свідоцтво України № 194059 на знак для товарів і послуг будь-яким іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду, утруднить вирішення справи по суті, а також може призвести до припинення провадження у справі через непідвідомчість спору господарським судам у разі передачі виключних майнових прав на знак для товарів і послуг фізичній особі.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Згідно ч. 2 ст. 1114 Цивільного кодексу України, факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.
Статтею 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1-3 статті 18 цього Закону.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем-3 свідоцтва України № 194059 на знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» щодо товарів 29, 31, 35 класів МКТП з наступним поданням до Державної служби інтелектуальної власності України заяви про реєстрацію відповідних змін.
У такому разі, у випадку визнання свідоцтва України № 194059 на знак для товарів і послуг недійсним повністю, Державна служба інтелектуальної власності України об'єктивно не матиме можливості виконати рішення суду, оскільки у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів та послуг будуть відомості про особу, якій передано право власності на свідоцтво України № 194059, а не відомості про відповідача-3, або взагалі будуть відсутні відомості про знак.
Крім того, у випадку відмови відповідача-3 від знака для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України № 194059 ніхто інший, в тому числі і позивач, не матиме змоги протягом 3-х років здійснити повторну реєстрацію знаку після припинення дії свідоцтва.
Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У зв'язку з тим, що власник свідоцтва України № 194059 на знак для товарів і послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» може у будь-який час відмовитись або передати іншій особі право власності на свідоцтво повністю, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано припускає, що права на свідоцтво України № 194059 яке є предметом спору на момент прийняття рішення можуть перейти до іншої особи.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.
Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК України забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У зв'язку з наведеним, подана заява визнається судом обґрунтованою щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Компанії «СЕАБЛАСК ЛТД» передавати у будь-який спосіб право власності на торговельну марку «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № 194059 від 10.12.2014, а також відмовлятися від свідоцтва № 194059 повністю чи частково; заборони Державній службі інтелектуальної власності України здійснювати державну реєстрацію договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг № 194059 від 10.12.2014; заборони Державній службі інтелектуальної власності України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни, пов'язані зі зміною власника свідоцтва України № 194059 від 10.12.2014 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.
При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" про забезпечення позову задовольнити.
2. До вирішення спору у справі № 910/22770/15 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:
1) заборонити Компанії «СЕАБЛАСК ЛТД», передавати у будь-який спосіб право власності на знак для товарів та послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України № 194059 від 10.12.2014, а також відмовлятися від свідоцтва № 194059 повністю або частково;
2) заборонити Державній службі інтелектуальної власності України здійснювати державну реєстрацію договорів про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» за свідоцтвом України № 194059 від 10.12.2014;
3) заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг зміни, пов'язані зі зміною власника свідоцтва України № 194059 на знак для товарів та послуг «СНІЖНИЙ КРАБ» від 10.12.2014.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 03.03.2016 і дійсна для пред'явлення до виконання до 03.03.2017.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-Б, ідентифікаційний код - 33051586).
Боржник: Компанія «СЕАБЛАСК ЛТД» (П.О., Бокс 3321, Дрейк Чемберс, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови VG.).
Боржник: Державна служба інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липкіського Василя, 45, ідентифікаційний код - 37552556).
Суддя Бондарчук В.В.