ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
04.03.2016
Справа № 910/3797/16
Суддя Бондарчук В.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативаенергосервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ріал ЛТД"
про стягнення 127 040, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
В силу положень ст. 18 зазначеного Закону внесені до Єдиного державного реєстру відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Дана правова позиція підтверджується постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Отже, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) та надіслання позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.
В якості доказу направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріал ЛТД» (відповідач) надано опис вкладення з відтиском печатки поштового відділення 01.03.2016 та фіскальний чек № 8771 від 01.03.2016, з яких вбачається, що позовну заяву з додатками направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріал ЛТД» - 03179, м. Київ, проспект Перемоги, 131/7.
Проте, як вбачається із витягу з ЄДРПОУ юридичною адресою останньої є 03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 131, приміщення 7.
Таким чином, з наданого заявником опису вкладення та фіскального чеку вбачається, що копія позовної заяви та додатки до неї направлені на невірну адресу відповідача.
Зазначене суперечить ч. 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" від 19.05.2011, який набрав чинності з 18.06.2011р.).
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не подано належних доказів надсилання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу також на те, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Копії доказів, доданих до позовної заяви не відповідають вищевказаним вимогам.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Бондарчук В.В.