ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
02.03.2016
Справа № 910/3501/16
Суддя Демидов В.О., розглянувши
позовну заяву Міністерство молоді та спорту України
до Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Ленінська комуністична спілка молоді України"
про стягнення 112 500,00 грн.
Міністерство молоді та спорту України звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Ленінська комуністична спілка молоді України» про стягнення 112 500,00 грн.
Однак, при поданні позову Міністерством молоді та спорту України допущено порушення вимог, встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 р. №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2014 року №928-VIII, з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378, 00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 687,50 грн. виходячи з ціни позову 112 500,00 грн. Проте, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №56 від 24.02.2016 р., яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі лише 1 687,00 грн. Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 0,50 грн.
Відповідно до п. 2.22. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Крім того, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв'язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.
Подана заявником до суду позовна заява б/н датована 26.02.2016 р., а фіскальний чек поштової установи та опис вкладення в цінний лист, надані в якості доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, датовані 25.02.2016 р., тобто раніше ніж позовна заява.
Таким чином, надані до позовних матеріалів фіскальний чек та опис вкладення в цінний лист не можуть вважатись належними доказами надсилання відповідачу копії саме тієї позовної заяви, з якою заявник звернувся до господарського суду.
Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених вище обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї документи на 36 аркушах (в тому числі платіжне доручення №56 від 24.02.2016 р.) повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.О. Демидов