ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2016Справа № 37/126
За заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р.
у справі № 37/126
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про стягнення 7 165 566,15 грн.
Суддя І.О. Андреїшина
Представників сторін:
від стягувача: Алавердян Т.О.
від боржника: Данько Л.Л.
29.01.2016 р. Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на один рік.
Ухвалю господарського суду м. Києва від 04.02.2016 р. прийнято заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 до розгляду; розгляд заяви призначено на 15.02.2016 р.; зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго» надати суду пояснення з приводу поданої заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126.
Представник стягувача в судовому засіданні 15.02.2016 р. надав суду письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення у даній справі, які залучено до матеріалів справи; проти заяви заперечив в повному обсязі.
Представник боржника в судовому засіданні 15.02.2016 р. просив відкласти розгляд заяви для надання йому можливості надати додаткові докази. Проти задоволення даного клопотання стягував заперечив. Також боржник надав усні пояснення по суті заяви та просив задовольнити її в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, Господарський суд м. Києва
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 6 330 070,01 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 88 160,28 грн. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 419 448,34 грн. пені, 245 007,98 грн. інфляційних нарахувань та 80 879,54 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на користування електричною енергією № 116 від 10.01.1991 р. та додатками до нього.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задоволено повністю, присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 9 206 351,05 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 70 434,08 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 171 424,54 грн. інфляційної складової боргу, 68 286,05 грн. трьох річних процентів, 354 069,38 грн. пені, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10.06.2011 р. на виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ № 37/126.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2011 р. у справі № 37/126 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва № 37/126 від 30.05.2011 р. - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2011 р. у справі № 37/126 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2011 р. у справі № 37/126 залишено без змін.
12.06.2014 р. Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на п'ять років.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва № 37/126 від 30.05.2011 р. частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 строком до 01.01.2015 р.
16.03.2015 р. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» подана скарга на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2015 р. за наказом Господарського суду міста Києва № 37/126 від 10.06.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 р. у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовлено повністю.
29.01.2016 р. Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на один рік.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ПАТ «АК «Київводоканал» (заявник) свою заяву про відстрочку виконання рішення мотивував тим, що боржник є суб'єктом господарської діяльності з надання населенню та підприємствам міста Києва і Київської області послуг з водопостачання та водовідведення. Оскільки погоджені виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення не відповідали економічно обґрунтованим витратам на виробництво цих послуг, підприємство відповідача є збитковим та не має зазначеної суми на своїх розрахункових рахунках.
Боржник зазначив, що така критична ситуація виникла внаслідок роботи ПАТ «АК «Київводоканал» за соціальними (зниженими) тарифами та несвоєчасним і неповним відшкодуванням товариству з державного та місцевого бюджетів коштів з різниці в тарифах.
Так, суму основного боргу погашено в результаті проведення взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державі ого бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».
Не погашеною по даному наказу залишається сума, яка складається з штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору.
Також боржник пояснив, що наразі склалася критична ситуація щодо стану погашення заборгованості комунальними підприємствами у зв'язку із прийняттям Київською міською радою рішення від 09.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва». При цьому, загальна заборгованість даних підприємств, підтверджена судовими рішеннями, становить понад 600 млн. грн., до даної суми не входить поточна заборгованість. Станом на 01.12.2015 р. залишок боргу становить понад 450 млн. грн. Комунальні підприємства взагалі припинили погашення заборгованості в добровільному порядку, а в результаті примусового виконання судових рішень заборгованість не погашається у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках підприємств-боржників.
Крім того, в результаті укладення між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДІНГ» договору від 01.09.2015 р. про відступлення права вимоги щодо стягнення з ПАТ «АК «Київводоканал» залишку боргу в судовій справі № 6/49, що складалась із сум штрафних, фінансових санкцій та судових витрат, в розмірі 3,7 млн грн., відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві було накладено арешт на кошти ПАТ «АК «Київводоканал» та всіх його структурних підрозділів, чим було повністю заблоковано господарську діяльність підприємства, а також списано з рахунків боржника кошти, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, в загальному розмірі 4,1 млн грн. за рахунок коштів, що були призначені для виплати заробітної плати працівникам товариства, а також на закупку реагентів для очищення води, та здійснення аварійно- відновлювальних робіт водопровідних мереж.
Боржник зазначив, що окрім заборгованості визнаної судом, ПАТ «АК «Київводоканал» повинно виконувати зобов'язання, щодо сплати поточних платежів за надані послуг з постачання електричної енергії. В разі направлення всіх без винятку коштів товариства на погашення існуючої перед ПАТ «Київенерго» заборгованості у ПАТ «АК «Київводоканал» утвориться нова заборгованість, а в разі подання стягувачем нових позовів до господарського суду, на боржника буде покладено сплату неустойки, інфляційних витрат, 3 % річних та штрафів за новими рішеннями суду. Тому необхідність сплати поточних платежів за спожиту електричну енергію є першочерговою та необхідно для забезпечення безперебійного функціонування підприємства.
Також боржник пояснив, що виконує взяті на себе зобов'язання згідно мирової угоди укладеної між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал» у справі Господарського суду м. Києва № 33/166-54/40.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що зростає навантаження на фінансові ресурси ПАТ «АК «Київводоканал», зважаючи на підвищення цін на електричну енергію, теплову енергію, природний газ, значного росту цін на реагенти, паливо, всі ці обставини унеможливлюють забезпечення проведення розрахунків з ПАТ «Київенерго» в повному обсязі.
Стягнення суми боргу з ПАТ «АК «Київводоканал» на користь ПАТ «Київенерго» в примусовому порядку призведе до арешту коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ «АК «Київводоканал». У зв'язку з цим боржник не матиме змоги повноцінно вести господарську діяльність, що може призвести до зупинення надання послуг з водопостачання та водовідведення і настання значних екологічних наслідків у місті Києві. Крім того, встановлений у рішенні спосіб та порядок виконання рішення господарського суду завдасть шкоди інтересам самого стягувача, оскільки не призведе до повного виконання рішення суду, а лише до зупинки виробництва послуг на підприємстві боржника.
З вищезазначених причин, ПАТ «АК «Київводоканал» неспроможне виконати рішення господарського суду в спосіб, визначений цим рішенням, без надання судом відстрочки виконання даного рішення строком на 1 рік.
Боржник звертає увагу суду на те, що у Верховній Раді України на розгляді знаходиться законопроект «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» (реєстр. № 2706 від 22.04.2015 р.), за умовами якого встановлюється мораторій, зокрема, на стягнення штрафних та фінансових санкцій, нарахованих за несвоєчасні розрахунки за електричну енергію, а також регулюється порядок списання такої заборгованості. Даний законопроект вже прийнято у першому читанні. Крім того, народними депутатами прийнято рішення щодо скороченої процедури підготовки законопроекту до другого читання. Таким чином, даний законопроект буде прийнято найближчим часом.
Після набрання чинності зазначеним законом, за його умовами всі виконавчі провадження по стягненню вищевказаної заборгованості підлягатимуть зупиненню, при цьому вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень скасовуються. Крім того, заборгованість зі сплати штрафних та фінансових санкцій підлягатиме списанню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, боржник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на один рік
Стягувач у письмових поясненнях від 15.02.2016 р., заперечив щодо відстрочки виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на один рік, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Обставини, на які посилається боржник у своїй заяві не виключають відповідальності щодо несвоєчасного погашення заборгованості за рішенням суду та не є тими підставами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому вони не являються винятковими і такими, які передбачені ст. 121 ГПК України та не можуть бути враховані судом, як підстава для відстрочки виконання рішення.
Крім того, боржником до Господарського суду м. Києва вже подавалась заява про відстрочку виконання рішення № 37/126 від 30.05.2011 р.
За даною заявою ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 р. № 37/126 (суддя Нечай О.В.) було надано відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва № 37/126 від 30.05.2011 р. до 01.01.2015,
Однак, надана судом відстрочка виконання рішення так і не була виконана, навіть частково.
Крім того, стягував зауважив, що з моменту прийняття Господарським судом м. Києва вищезазначеного рішення минуло більше 4 років, проте, станом на сьогоднішній день рішення суду залишається невиконаним на суму 619 515,97 грн.
Також стягувач зазначив, що згідно з пунктом 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 12 і Господарського процесуального кодексу України» від 12.09.1996 р. № 02-5/333, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом статті 32 Г11К України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази, у відповідності зі статтею 34 ГГІК України, повинні відповідати, зокрема вимогам належності та допустимості.
В даному випадку, посилання боржника на відсутність у нього грошових коштів є необгрунтованим, оскільки ним не надано довідок про рух та залишок коштів на всіх відкритих банківських рахунках. А, на думку стягувача, ненадання боржником інформації про залишок грошових коштів на всіх відкритих банківських рахунках боржника, свідчить про необгрунтованість посилання на відсутність коштів у товариства.
Також в заяві боржника не зазначено жодних гарантій своєчасного та повного виконання рішення суду, а вказано лише те, що боржник має намір здійснити погашення суми боргу через 1 рік, однак, жодної дії, яка б підтверджувала цей намір боржником не вчинено.
Крім того, відстрочка сплати заборгованості на 1 рік тільки призведе до збільшення втрат стягувача через суттєвий вплив інфляції та значного знецінення заборгованості, визнаної рішенням суду.
За таких обставин, стягувач стверджує, що на даний час примусове виконання рішення Господарського суду є єдиним способом забезпечення його виконання, а тому у ПАТ «Київенерго» є підстави вважати, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення по справі № 37/126 призведе до повної відсутності оплати заборгованості, визнаної рішенням суду, та затягування здійснення виконавчого провадження.
Господарський суд зазначає, що викладене дає підстави для висновку про те, що тривалість судового провадження у даній справі не задовольняє вимогу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ратифікованої Україною у 1997 року, щодо розумного строку як складового елементу права на справедливий судовий розгляд (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.11.13 р. у справі № 48/10).
Крім того, суд зазначає, що боржник не надав жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, не доведено та належним чином не обґрунтовано неможливість спрямувати грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем (стягувачем), та не запевнив, що і надалі буде погашати перед ПАТ «Київенерго» борг, а надання йому відстрочки буде сприяти реальному виконанню рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані сторонами докази та пояснення в їх сукупності, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, заперечення стягувача, Господарський суд м. Києва не вбачає підстав для задоволення заяви ПАТ «АК «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва № 37/126 від 30.05.2011 р. на один рік, оскільки відповідачем (боржником) не було надано жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, не доведено та належним чином не обґрунтовано неможливість спрямувати грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем (стягувачем).
Враховуючи вищенаведене, господарський суд у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 37/126 на один рік відмовляє.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва № 37/126 від 30.05.2011 р.
СуддяІ.О. Андреїшина