ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23 лютого 2016 р.
Справа № 909/22/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Манів-Головецька О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: представники не з'явилися,
від відповідача: представники не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Вторма" (вул. Злагоди, буд.1, м. Бровари, Київська область, 07400)
до відповідача: приватного підприємства "А.Р.С.А." (вул. Зрубок, буд. 20, с. Лісна Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78257)
про стягнення коштів в сумі 51043,62 грн.
ТОВ "Бровари-Вторма" звернулося до господарського суду з позовом до ПП "А.Р.С.А." про стягнення коштів в сумі 51043,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що всупереч умовам договору поставки оплата за переданий товар відповідачем виконувалась неналежним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 51043,62 грн., з яких: 49417,00 грн. - сума основного боргу, 1070,17 грн. - інфляційні втрати, 556,45 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 08.01.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.02.2016, за результатами якого розгляд справи відкладено на 23.02.2016.
В судовому засіданні 02.02.2016 представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
23.02.2016 представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, від позивача на адресу суду надійшло клопотання (вх.№1321/16 від 02.02.2016) про проведення подальшого розгляду даної справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
02.02.2016 та 23.02.2016 представник відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу суду від 08.01.2016 надіслано відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.
Ухвалу суду від 02.02.2016 про відкладення розгляду справи на 23.02.2016 вручено представнику відповідача 13.02.2016, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
18.03.2015 між ПП "А.Р.С.А." (покупець, відповідач) укладено з ТОВ "Бровари-Вторма" (продавець, позивач) договір №180315-01 поставки (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти вторинну сировину (плівку) для подальшої переробки та утилізації, (в подальшому «Товар») та сплачує за нього суму обумовлену в рахунок фактурі.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. ч.1,6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець зобов'язався забезпечувати своєчасне вивантаження партії товару та своєчасно здійснювати оплату після отримання рахунка-фактури.
На виконання вимог договору ТОВ "Бровари-Вторма" передано на користь ПП "А.Р.С.А.", а останнім, в свою чергу, отримано товар на суму 64505,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №1008/001 від 10.08.2015 та рахунка на оплату №1008/001 від 10.08.2015.
З матеріалів справи випливає, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар тільки частково, зокрема, на суму 15088,00 грн.
За результатами проведення взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 23.12.2015 складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 23.12.2015 заборгованість відповідача перед позивачем за фактично поставлений товар становить 49417,00 грн. Даний акт підписано представниками сторін. Копію акту долучено до матеріалів справи.
З пояснень представника позивача в судовому засіданні 02.02.2016 випливає, що свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару відповідачем на даний час не виконано належним чином і сума боргу не погашена.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.
З тексту позовної заяви та поданого до неї розрахунку вбачається, що до стягнення заявлено кошти в сумі 51043,62 грн., з яких: 49417,00 грн. - сума основного боргу, 1070,17 грн. - інфляційні втрати, 556,45 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань, встановлено, що позивачу слід було заявити до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1423,57 грн. Проте, позивачем здійснено помилковий розрахунок та заявлено до стягнення в цій частині меншу суму, ніж підлягає до стягнення.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом розглядається справа в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з приватного підприємства "А.Р.С.А." (вул. Зрубок, буд. 20, с. Лісна Слобідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78257, код 35554169) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-Вторма" (вул. Злагоди, буд.1, м. Бровари, Київська область, 07400, код 38564399) кошти в сумі 51043,62 грн. (п'ятдесят одна тисяча сорок три гривні шістдесят дві копійки), з яких: 49417,00 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста сімнадцять гривень нуль копійок) - сума основного боргу, 1070,17 грн. (одна тисяча сімдесят гривень сімнадцять копійок) - інфляційні втрати, 556,45 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість гривень сорок п'ять копійок) - 3% річних та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 09.03.2016.