Ухвала від 09.02.2016 по справі 804/739/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

09 лютого 2016 року Справа №804/739/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суд ОСОБА_1, розглянувши матеріали подання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 коштів у розмірі податкового боргу з транспортного податку в сумі 10954,04 грн.

В обґрунтування подання зазначено, що податковий борг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з транспортного податку виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 10954,04 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 року № 88/04-03-173 по терміну сплати 01.09.2015 року. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровської області виставлено податкову вимогу № 3379-23 від 20.10.2015 року, яка надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.10.2015 року та повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання 04.12.2015 року. Таким чином, внаслідок несплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вищевказаного зобов'язання, станом на 02.02.2016 року згідно інтегрованих карток платника, відповідач має податковий борг в сумі 10954,04 грн., що становить обставину, яка зумовлює звернення до суду з поданням.

Згідно з п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Як встановлено з матеріалів подання, податкову вимогу № 3379-23 від 20.10.2015 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровської області направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 28.10.2015 року та повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання 04.12.2015 року. Таким чином, моментом настання обставин, що є підставою для звернення до суду з поданням у відповідності до норм ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України є 28.12.2015 року, що є 61 календарним днем з дня надіслання Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровської області податкової вимоги 3379-23 від 20.10.2015 року. Термін для звернення до суду з поданням, передбачений ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, починає відлік саме з 28.12.2015 року. Крім того, позивач зазначає, що податкова вимога була вручена платнику податків 04.12.2015 року, а отже моментом настання обставин, що є підставою для звернення до суду з поданням є 02.02.2016 року, що є 61 календарним днем з дня вручення податкової вимоги. Однак, з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 позивач звернувся до суду 08.02.2016 року, тобто з пропущенням строків звернення до суду з поданням.

Частиною 10 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на обчислення строків, установлених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. При цьому стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою. Тому недотримання заявником строків звернення до суду, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, тягне за собою застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Зважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду, подання за вимогами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 100, ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Подання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про стягнення коштів за податковим боргом з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
56276917
Наступний документ
56276919
Інформація про рішення:
№ рішення: 56276918
№ справи: 804/739/16
Дата рішення: 09.02.2016
Дата публікації: 10.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: