Справа №668/11395/15-ц Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І.
Провадження №22-ц/791/542/2016 Доповідач: Капітан І.А.
02 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючогоОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар з участю адвоката ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_6, заінтересовані особи: ОСОБА_7, Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про встановлення факту сумісного проживання без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні,
У вересні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_8, який помер 08 вересня 2009 року, з 09 квітня 1992 року по 08 вересня 2009 року, та встановити факт перебування її на його утриманні за цей же період. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 зазначала, що вона є непрацездатною особою, яка перебувала на утриманні померлого чоловіка, з яким фактично проживала однією сім'єю, його доходи були для неї постійним і основним джерелом існування. Встановлення факту сумісного проживання без шлюбу та встановлення факту перебування на утриманні необхідно їй для оформлення у майбутньому права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що від встановлення факту проживання однією сім'єю не залежить виникнення у заявниці права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а доказів перебування на утриманні протягом визначеного заявницею періоду остання суду не надала.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду і вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1976 року перебувала у шлюбі та мешкала разом з ОСОБА_8, який 08 вересня 2009 року помер (а.с.12,13,15).
Відповідно до довідок про пенсію ОСОБА_6 та пенсію ОСОБА_8, дохід останнього значно перевищував дохід заявниці, у зв'язку з чим більшість сімейних витрат фактично оплачувалась за рахунок коштів ОСОБА_8В.(а.с.75,76,77).
Зазначені факти також підтвердили допитані в суді першої інстанції свідки.
ОСОБА_9 управління ПФУ в Херсонській області від 23 квітня 2015 року ОСОБА_6 повідомлено про те, що вона не має права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, оскільки таке право має дружина годувальника, а 09 квітня 1992 року шлюб між нею та ОСОБА_8 було розірвано (а.с.14).
Статтею 234 ЦПК України встановлено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу та перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, встановлення фактів перебування фізичної особи на утриманні та встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у порядку окремого провадження можливе лише за умови настання певних юридичних наслідків у випадках, передбачених нормативно-правовими актами. Так, зокрема згідно ст. 74 та 91 СК України встановлення таких фактів впливає відповідно на майнові права таких осіб та виникнення права на утримання відповідно до ст. 75 СК України, а згідно ст.1264 ЦК України надає право на спадкування за законом у четверту чергу.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, встановлення факту, що має юридичне значення, можливе, якщо він тягне за собою певні юридичні наслідки, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а також якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Заявниця просить встановити факт проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_8 та факт знаходження її на утриманні ОСОБА_8 за період з 09 квітня 1992 року по 08 вересня 2009 року, посилаючись на її право за таких обставин на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ , право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до ст.36 Закону від 09 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зі змісту цих норм убачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов'язків.
Ужиті в Законі № 1058-IV поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною першою статті 21 СК України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 36 СК України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини другої статті 21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
У розумінні пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали однією сім'єю без шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, і після смерті того з них, хто за життя утримував другого, той, хто залишився жити, не набуває права на призначення йому пенсійних виплат у зв'язку із втратою годувальника.
Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Виходячи з аналізу зазначених норм права в сфері пенсійного забезпечення, не передбачено права на перехід на пенсію по втраті годувальника чоловіка/жінки, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Враховуючи викладене, факт, який просить встановити ОСОБА_6, з врахуванням вимог чинного законодавства, не може тягти за собою правових наслідків у вигляді можливості переходу заявника на пенсію по втраті годувальника, оскільки заявниця не відноситься до кола осіб , що мають право на отримання такої пенсії.
Належних та достатніх доказів на підтвердження, що за період з 09 квітня 1992 року по 08 вересня 2009 року ОСОБА_6 перебувала на утриманні померлого, заявниця суду не надала.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий І.А.Капітан
Судді: Л.І.Вербицька
ОСОБА_3