номер провадження справи 4/3/16
03.03.2016 Справа № 908/240/16
за позовом Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів,14)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія”, (69059, м.Запоріжжя, вул.Комарова, 2)
про стягнення 12139, 41 грн. передплати за договором №58 від 05.07.2007 р., 8279,07грн. інфляційного нарахування та 641,55 грн. 3% річних
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 довіреність № 38 від 31.12.2015 р.;
від відповідача - не з'явився.
28.01.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія”, м. Запоріжжя про стягнення 12139, 41 грн. передплати за договором №58 від 05.07.2007 р., 8279,07грн. інфляційного нарахування та 641,55 грн. 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 28.01.2016 р. справу № 908/240/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2016 р. порушено провадження у справі № 908/240/16, справі присвоєно номер провадження 4/3/16, судове засідання призначено на 17.02.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 17.02.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 03.03.2016р.
В судовому засіданні 03.03.2016р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача судове засідання 03.03.2016р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору №58 від 05.07.2007 р., ст., ст. 526, 530 ЦК України та ст.ст. 216, 217 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія”, м.Запоріжжя суму 12139, 41 грн. передплати за договором №58 від 05.07.2007 р., 8279,07грн. інфляційного нарахування та 641,55 грн. 3% річних.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.02.2016р., юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія” (код ЄДРПУО 32604253) є: 69059, м.Запоріжжя, вул.Комарова, 2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 28.01.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/240/16 та ухвала суду від 17.02.2016р. про відкладення розгляду справи №908/240/16, які направлялася на зазначену адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/240/16.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
05.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія” (відповідачем у справі) був укладений договір №58 (надалі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1. договору позивач (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс топографо-геодезичних та землевпорядних робіт по оформленню технічної документації по передачі земельної ділянки в оренду ВАТ «Запоріжжяобленерго» для реконструкції ВЛ - 10 кВ за адресою: Вільнянський район, с. Агрофеновка, с. Батраки.
Відповідно до п.2.2 Договору вартість оформлених двох участків землі складає 24278, 81 грн., в т.ч. ПДВ 4 046, 47 грн.
Згідно п. 2.2 Договору Замовник, до початку робіт, здійснює передплату за виконання робіт в розмірі 50% від суми договору, що складає 12 139,41 грн., в т. ч. ПДВ - 2023, 24 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 09.12.2013р.) сторони встановили, що термін виконання робіт по договору - не пізніше 15.04.2014р., а також встановлено термін дії договору до 30.04.2014р.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач виконав зобов'язання на виконання п. 2.2 Договору, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за обумовлені договором роботи в розмірі 12 139,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12045 від 31.08.2010р., копія зазначеного документу долучена до матеріалів справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи у строк визначений договором, (не пізніше 15.04.2014р.), відповідач, роботи обумовлені договором №58 від 05.07.2007р. не виконав.
Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору не виконав у повному обсязі та належним чином.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів, 22.09.2015 р. позивачем на адресу відповідача: 69059, м.Запоріжжя, вул.Комарова, 2 та 69124, м.Запоріжжя, вул.Калнишевського, 14 була направлена претензія №008-32/14229 від 21.09.2015р., в якій позивач зазначив про те, що роботи обумовлені договором №58 від 05.07.2007р. не виконані та просив перерахувати, у зв'язку з невиконанням умов договору, отримані відповідачем грошові кошти у якості попередньої оплати в розмірі 12 139,41 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Факт направлення позивачем відповідачу претензії №008-32/14229 від 21.09.2015р. підтверджується поштовими конвертами, скріплені штемпелем поштового зв'язку за 22.09.2015р., на яких міститься номер відправленої претензії, а саме: №008-32/14229.
Зазначена претензія повернулася на адресу ВАТ “Запоріжжяобленерго” відділенням підприємства поштового зв'язку з відміткою: “За закінченням терміну зберігання” та залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Місце знаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації ТОВ “Синергія” претензія №008-32/14229 від 21.09.2015р. направлялася позивачем відповідачу за належною адресою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказані документи підтверджують пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги на повернення перерахованої суми попередньої оплати в розмірі 12 139,41 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання по поверненню раніше отриманих коштів.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Отже, не зважаючи на те, що кожна із сторін договору прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, відповідач станом на день розгляду справи в суді, доказів виконання робіт за Договором №58 від 05.07.2007р. або повернення попередньої оплати за договором №58 від 05.07.2007р. не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 139,41 грн. попередньої оплати за договором №58 від 05.07.2007р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 8279,07грн. інфляційного нарахування та 641,55 грн. 3% річних.
Суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів та 3% річних безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, внаслідок наступного.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів за прострочення саме грошового зобов'язання. Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України. Отже, до спірних правовідносин не застосовуються положення частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням). (Таку правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 16.09.2014 р. по справі № 921/266/13-г/7). Внаслідок викладеного, в задоволенні вимог про стягнення 8279,07грн. інфляційного нарахування та 641,55 грн. 3% річних відмовляється.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів повернення суми передплати не надав.
Враховуючи викладене позовні вимоги в цілому задовольняються частково, в частині стягнення з відповідача 12 139,41 грн. передплати за договором №58 від 05.07.2007р. В іншій частині позовних вимог відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1.Позов Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія”, м.Запоріжжя задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність “Синергія”, (69059, м.Запоріжжя, вул.Комарова, 2, код ЄДРПОУ 32604253) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів,14, код ЄДРПОУ 00130926) 12 139 (дванадцять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 41 коп. передплати, 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 30 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “04” березня 2016 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.