29.02.16 Справа № 904/76/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН-ПРИЛАД", м. Харків
до публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 64 772,44 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання - помічник судді Паніна К.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.01.2016
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №ББУ/ПУ254/Т/15 від 18.12.2015
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПРИЛАД» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (надалі - Відповідач) про стягнення 64 772,44 грн. за договором поставки №14-16/403-КП від 03.06.2014.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
В судових засіданнях 28.01.2016, 16.02.2016 оголошувалась перерва до 11.02.2016, 29.02.2016 відповідно, в судовому засіданні 11.02.2016 розгляд справи був відкладений на 16.02.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Судові засідання 11.02.2016, 16.02.2016, 29.02.2016 були проведені в режимі відеоконференції, забезпечення проведення відеоконференції було доручено господарському суду Харківської області, відповідно до ст.74-1 Господарського процесуального кодексу України.
24.02.2016 від Позивача надійшла заява про про усунення недоліків позовної заяви та виправлена позовна заява, відповідно до якої Позивачем була виправлена описка, допущена в прохальній частині позовної заяви в частині найменування Відповідача. Суд прийняв до розгляду виправлену позовну заяву.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №14-16/403-КП від 03.06.2014, з додатками до нього, специфікації від 05.06.2014, 11.07.2014 до ОСОБА_3, видаткову накладну №РН-0000741 від 11.08.2014, претензію вих. №075-08 від 05.08.2015.
Позивач керуючись п.п.5.3., 6.6. названого ОСОБА_3, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений ОСОБА_4 в сумі 41 856,00 грн., 3% річних в сумі 1 025,19 грн., інфляційні втрати в сумі 14 398,46 грн., пеню в сумі 7 492,79 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі; 16.02.2016 надав відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається порушення Позивачем п.4.3. ОСОБА_3 в частині надання всіх документів, які мали бути наданими разом з ОСОБА_4, неможливість встановлення дати поставки ОСОБА_4 через те, що на видаткових накладних, всупереч п. 4.4. ОСОБА_3.
Крім того Відповідач 29.02.2016 подав клопотання про відстрочку виконання рішення, в якому просить суд відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з моменту набрання ним законної сили.
В судовому засіданні 29.02.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -
03.06.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПРИЛАД» (Позивач, Постачальник) та публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (Відповідач, Покупець) уклали договір №14-16/403-КП (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (в подальшому - Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та за якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які є невід'ємними частинами даного ОСОБА_3, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов даного ОСОБА_3 (п.п.1.1., 1.2. ОСОБА_3).
Відповідно до п.4.1. ОСОБА_3, поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені Сторонами в ОСОБА_5 до даного ОСОБА_3. Під партією Продукції Сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.
Згідно з п.8.1. ОСОБА_3, він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін і скріплення печатками Сторін. Сторони прийшли до згоди, що у випадку неналежного виконання обома Сторонами своїх обов'язків, строк дії ОСОБА_3 встановлюється до 31.12.2014 включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) Сторонами (Стороною) своїх зобов'язань за даним ОСОБА_3, строк дії ОСОБА_3 продовжується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Виходячи з наданих Позивачем ОСОБА_3, ОСОБА_5 від 11.07.2014, Сторони домовились про поставку мегаомметра цифрового Е6-24 у кількості 8 шт. загальною вартістю 41 856,00 грн., на умовах поставки DDP (Інкотермс-2000).
На виконання умов укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до нього, Позивач 11.08.2014 поставив Відповідачу ОСОБА_4 загальною вартістю 41 856,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000741.
Відповідно до п.5.3. ОСОБА_3, розрахунки за Продукцію, що постачається Постачальником за даним ОСОБА_3, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальником на 60 (шестидесятий) календарний день з моменту поставки відповідної Продукції, якщо інше, відстрочка більше 60 (шестидесяти) календарних днів не обумовлена у відповідних ОСОБА_5 до даного ОСОБА_3.
Для оплати ОСОБА_4, що був поставлений, Позивачем оформлений рахунок-фактура №СФ-0001165 від 08.08.2014.
Таким чином, виходячи з п.5.3. ОСОБА_3, Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату поставленого Позивачем ОСОБА_4 в строк до 11.10.2014 включно.
Проте Відповідач оплату поставленого ОСОБА_4 не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 41 856,00 грн.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений Позивачем ОСОБА_4, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 41 856,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 025,19 грн. (загальний період нарахування з 11.10.2014 по 04.08.2015), інфляційні втрати в сумі 14 398,46 грн. (загальний період нарахування жовтень 2014 року - червень 2015 року).
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за надані телекомунікаційні послуги, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок річних та інфляційних втрати, суд прийшов до висновку, що розрахунок 3% річних виконаний вірно, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю - в сумі 1 025,19 грн.
Що стосується інфляційних втрат, то за розрахунком суду, інфляційні втрати за період прострочення з жовтня 2014 року по червень 2015 року складають 21 441,32 грн. В той же час оскільки Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в сумі 14 398,46 грн., а суд позбавлений права виходу за межі позовних вимог без наявності відповідної заяви Позивача, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрати підлягають задоволенню в заявленому Позивачем розмірі - 14 398,46 грн.
Пунктом 6.6. ОСОБА_3 Сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої Продукції.
За розрахунком Позивача розмір пені за порушення строків оплати поставленого ОСОБА_4 за період прострочення з 12.10.2014 по 11.04.2015 складає 7 492,79 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 7 492,79 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що лише посилання Відповідача у відзиві на позов, на порушення Позивачем строку позовної давності для стягнення пені, без клопотання (заяви) про застосування строків позовної давності, позбавляє суд можливості розглянути та застосувати (за наявності підстав) строки позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Що стосується твердження Відповідача про порушення Позивачем п.4.3. ОСОБА_3 в частині надання всіх документів, які мали бути наданими разом з ОСОБА_4, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Таким чином, зважаючи на відсутність звернень Відповідача до Позивача з вимогою про надання документів, зазначених у п.4.3. ОСОБА_3 та встановлення строку для їх передання, суд приходить до висновку про виконання Позивачем зазначеного пункту ОСОБА_3 в повному обсязі.
Також суд вважає безпідставним твердження Відповідача про неможливість встановлення дати поставки ОСОБА_4 через те, що на видаткових накладних, всупереч п. 4.4. ОСОБА_3, Відповідач не зазначав дату поставки товару виходячи з наступного.
Дійсно, пунктом 4.4. ОСОБА_3 встановлено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.
З наданої Позивачем видаткової накладної №РН-0000741 від 11.08.2014 вбачається, що представник Відповідача, який отримував ОСОБА_4, власну дату його поставки (отримання) не зазначав, що свідчить, що Продукція була отримана Відповідачем саме в ту дату (дата зазначена одразу після номеру накладної), яка зазначена у видатковій накладній (11.08.2014).
Що стосується клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення строком на шість місяців, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-яким конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних осіб та к і юридичних - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Враховуючи, що обставини, на які посилається Відповідача, на думку суду, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а також той факт, що Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості здійснити оплату поставленого ОСОБА_4 в 2014 року (зобов'язання з оплати виникли з 11.10.2014), з огляду на заперечення Позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, будинок 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПРИЛАД» (61045, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 295, код ЄДПРОУ 31342156) 41 856,00 грн. - заборгованості, 14 398,46 грн. - інфляційних втрат, 1 025,19 грн. - 3% річних, 7 492,79 грн. - пені, 1 218,00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.03.2016.
Суддя ОСОБА_6