01.03.16р. Справа № 904/10468/15
Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву № 1902/16/ від 19.02.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 04.02.2016р. по справі № 904/10468/15:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмідь 2014", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал", м. Дніпропетровськ
про стягнення 34 892 грн. 70 коп.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 02 від 02.12.15р.;
від відповідача (заявника): ОСОБА_2, дов. б/н від 18.05.15р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2016р. у справі № 904/10468/15 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 31 694 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 1 106 грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
На виконання зазначеного рішення господарським судом 22.02.2016р. видано наказ.
22.02.2016р. ТОВ "Тотал" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 04.02.2016р. у справі № 904/10468/15 на строк - 6 місяців з березня 2016р. по серпень 2016р. згідно наданого графіку.
Заява вмотивована тим, що на підприємстві заявника склалася тяжка фінансово-економічна ситуація через відсутність стабільного банківського фінансування, різкого подорожчання енергоресурсів та матеріалів, які мають імпортну складову. Крім того, підприємство має довгострокові зобов'язання фінансового характеру в іноземній та національній валюті перед банківськими установами, а стрімка девальвація національної валюти по відношенню до основних світових валют збільшують фінансове навантаження на підприємство заявника. Зазначає, що у разі задоволення поданої заяви матеріальні інтереси позивача не будуть порушені, оскільки відповідачем вже сплачені заборгованість за поставлений товар та нараховані позивачем штрафні санкції (3% річних, пеня), стягнуті за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2015р. у справі № 904/6404/15, а обов'язок щодо сплати інфляційних втрат в розмірі 31 694 грн. 53 коп., стягнутих за рішенням суду від 04.02.2016р. у даній справі, є додатковою штрафною санкцією. Перелічені обставини вважає такими, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі й роблять неможливим його своєчасне виконання.
Позивач проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечував. У відзиві на заяву зазначив, що наведені у заяві підстави є необґрунтованими та не підтверджуються доказами, які б свідчили про фактичне існування будь-яких обставин, що ускладнювали б або зробили неможливим виконання рішення відповідачем. Вказує, що у березні 2015 року відповідачу вже було надано позивачем розстрочку сплати боргу на 16 місяців, проте відповідач належним чином не виконав умови погодженого графіку сплати заборгованості, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів. До того ж заборгованість відповідача виникла у 2014 році та до звернення позивача до суду відповідачем не було вжито будь яких заходів для сплати цього боргу. Вважає, що надання розстрочки виконання рішення відповідачу призведе до негативних майнових наслідків господарської діяльності підприємства позивача, що є істотним порушенням його прав та законних інтересів. Просив в задоволенні заяви відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 зазначеної постанови розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, відповідачем надано наступні докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення: баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015р. та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015р., з яких вбачається, що ТОВ „Тотал” є збитковим підприємством; лист Дніпропетровського регіонального відділення ПАТ „КБ” Хрещатик” від 18.02.2016р. № 88-05/81 про наявність заборгованості за кредитним договором № 85ВКЛ-13 від 30.04.2013р. в сумі 400 000 грн. 00 коп.; довідку ПАТ „КБ” Приватбанк” від 19.02.2016р. про стан заборгованості тощо.
Крім того, суд враховує, що станом на час розгляду даної заяви з боржника стягнуто основну заборгованість за поставлений товар та нараховані позивачем 3% річних й пеню за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2015р. у справі № 904/6404/15, а інфляційні втрати є лише збитками, що понесені позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. До того ж стягнуті 3% річних та пеня в певній мірі компенсують знецінення несплачених відповідачем коштів.
За встановлених обставин, враховуючи майновий стан сторін та стан розрахунків між сторонами, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази та заперечення стягувача, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду терміном на три місяці з березня по червень 2016р. зі сплатою заборгованості у загальній сумі 32 800 грн. 89 коп. щомісячно рівними частинами в розмірі 10 933 грн. 63 коп..
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал" задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення господарського суду від 04.02.2016р. по справі № 904/10468/15 на три місяці шляхом сплати заборгованості в сумі 32 800 грн. 89 коп. щомісячно з 01.03.2016р. по 31.05.2016р. рівними частинами в розмірі 10 933 грн. 63 коп.
Суддя ОСОБА_3