01 березня 2016 року Справа № 902/1305/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) Воліка І.М.,
суддівДемидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження"
на постанову у справі за позовомРівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 № 902/1305/15 господарського суду Вінницької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження"
простягнення 452 485,03 грн
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Бутенко Б.А., дов. № 1/С/Д/А від 31.12.2015
- відповідача: Гончар О.І., дов. б/н від 03.11.2015
Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.11.2015 у справі № 902/1305/15 (суддя Говор Н.Д.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (у складі головуючого судді Мамченко Ю.А., суддів Крейбух О.Г., Дужич С.П.), задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження", стягнуто з ТОВ "ДСП Відродження" на користь ТОВ "Седна-Агро" 152 131,50 грн основного боргу, 92 896,19 грн пені, 89 403,30 грн 30% річних, 118 054,04 грн інфляційних втрат.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "ДСП Відродження" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 36 ГПК України, ст. 203 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, оскільки спірний договір поставки не укладався ТОВ "ДСП Відродження" з ТОВ "Седна-Агро", просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 05.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі №902/1305/15 і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю ТОВ "Седна-Агро" у задоволенні позовних вимог за позовною заявою № 53/А/С від 14.09.2015 до ТОВ "ДСП Відродження". Також просить зупинити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 05.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 902/1305/15 до закінчення їх перегляду в порядку касації.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необгрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
29.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (як покупцем) був укладений договір поставки насіння в кредит 2013 № 096-ДВ, за умовами п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві насіння рослин (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника згідно замовлень покупця, за умови наявності на складі постачальника. Замовлення можуть подаватися покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою.
Згідно з п. 1.2 договору асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації та видаткових накладних. Кожна специфікація підписується сторонами, додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.п. 3.1, 4.1 договору ціна товару (ціна договору) та/або його окремої партії вказана в специфікаціях до цього договору, видаткових накладних (та/або додаткових угодах), що є невід'ємними його частинами. Оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни зазначені в специфікаціях до цього договору. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору товар покупець зобов'язаний здійснити не пізніше як до 30 вересня 2013 року.
Згідно з п.п. 7.3, 7.5 договору у разі прострочення строків оплати товару відповідно до пункту 4.1 покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань. Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.
Договір поставки насіння в кредит 2013 № 096-ДВ від 29.07.2013 скріплений гербовими печатками сторін, містить підписи із зазначенням посад підписантів - директор ТОВ "Седна-Агро" Малярчук Д.В. та директор ТОВ "ДСП "Відродження" Головченко В.А.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторонами було підписано специфікації №1 від 29.07.2013 на суму 62370,00грн та №2 від 28.08.2013 на суму 89761,50 грн.
На виконання зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 152131,50 грн, що стверджується видатковими накладними №5062 від 29.07.2013 на суму 62370 грн., №5486 від 12.09.2013 на суму 89761,50 грн, однак відповідач свої зобов'язання по оплаті одержаного товару не виконав.
З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 207, 509, 525, 526, 549, 551, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про доведеність позивачем поставки товару за договором поставки насіння в кредит 2013 № 096-ДВ від 29.07.2013, оскільки вимоги позивача підтверджуються договором №096-ДВ від 29.07.2013, специфікаціями №1 від 29.07.2013, №2 від 28.08.2013, видатковими накладними №5062 від 29.07.2013, №5486 від 12.09.2013, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №14 від 29.07.2013, на яких міститься відтиск печатки ТОВ "ДСП Відродження", і в матеріалах справи відсутні докази втрати печатки чи перебування її у інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено факт поставки товару за договором поставки насіння в кредит 2013 № 096-ДВ від 29.07.2013, перевірено правильність нарахування позивачем пені за прострочення сплати відповідачем за поставлений товар за період з 30.09.2013 по 14.09.2015, 30% річних за період з 30.09.2013 по 14.09.2015 та інфляційних втрат за період з 01.10.2013 по 30.06.2015 за прострочення виконання грошового зобов'язання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "ДСП Відродження" на користь ТОВ "Седна-Агро" 152 131,50 грн основного боргу, 92 896,19 грн пені, 89 403,30 грн 30% річних, 118 054,04 грн інфляційних втрат.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 902/1305/15.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 та рішення господарського суду Вінницької області від 05.11.2015 у справі № 902/1305/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік
С у д д я А.М. Демидова