Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7,
перевіривши в судовому засіданні 3 березня 2016 року в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2015 року,
установила:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою, у якій порушує питання про перегляд у порядку, передбаченому главою 33 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2015 року, якою йому повернуто касаційну скаргу на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року на підставі частини третьої статті 429 КПК у зв'язку з неусуненням в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку залишено без руху.
Твердить, що суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування процесуальних норм, які регулюють питання відкриття касаційного провадження, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. При цьому просить скасувати як зазначену ухвалу касаційного суду, так і постановлені щодо нього вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року, оскільки вважає себе засудженим незаконно.
Заслухавши доповідача, вивчивши заяву і долучені до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для відкриття провадження відсутні.
Згідно зі статтею 444 КПК, Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених КПК.
Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, визначений статтею 445 КПК (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року). Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно зі статтею 445 КПК України підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:
1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання);
2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень;
3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України;
4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Проте, заява засудженого ОСОБА_4 не містить обґрунтування жодної з перелічених підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом України.
Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 446 КПК, особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.
Як видно з наданих судових рішень, у вересні 2015 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою про перегляд вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2015 року про його засудження за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців із звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК з випробуванням на один рік шість місяців іспитового строку.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2015 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4, в якій ставилося питання про скасування судових рішень з підстави, не передбаченої вимогами частини першої статті 438 КПК, було залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків.
Протягом установленого судом строку засуджений ОСОБА_4 повторно подав касаційну скаргу, однак ухвалою касаційного суду від 23 листопада 2015 року касаційну скаргу йому було повернуто через неусунення раніше указаного недоліку.
Отже, судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_4, не були відповідно до вимог кримінального процесуального закону предметом перегляду суду касаційної інстанції. Ухвала касаційного суду від 23 листопада 2015 року не містить висновку про правозастосування - тлумачення щодо правильності/неправильності застосування норм права в аспекті положень статті 445 КПК, а відтак процедура перегляду таких рішень Верховним Судом України виключається.
Колегія суддів Верховного Суду України вважає, що заява засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2015 року є необґрунтованою, а підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 445, 446, 451 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ухвалила:
відмовити засудженому ОСОБА_4 у допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7