Номер провадження: 11-кп/785/388/16
Номер справи місцевого суду: 509/4325/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.03.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ТОВ «Епіцентр-К» - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.12.2015 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 04.11.2014 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік,
визнаний винним і засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, та йому призначене покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначене покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2014 року та ОСОБА_7 остаточно призначене покарання у вигляді 2 (двох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі;
Вищевказаним вироком ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
29.08.2015 року, приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_7 , будучи судимим за вчинення корисливих злочинів, повторно, перебуваючи у ТОВ «Епіцентр-К», розташованому по вул. Овідіопольська дорога, буд.1, що в Овідіопольському районі Одеської області, таємно викрав належні зазначеному товариству 2 комбінованих набори ключів фірми «Montero» вартістю 582,50 гривень за 1 набір та 3 набори торцевих головок фірми «Montero» вартістю 437,50 гривень за 1 набір, спричинивши ТОВ "Епіцентр-К" матеріальну шкоду на загальну суму 2477,50 гривень. Викрадене майно ОСОБА_7 поклав у сумку, оминув касову зону через другий поверх будівлі, вийшов з будівлі магазину, отримавши можливість розпорядитись викраденим, після чого був затриманий працівниками охорони.
Викрадене майно було вилучено в ході досудового розслідування та повернене власнику.
Повторно, 16.09.2015 р., близько 15.00 години, ОСОБА_7 , перебуваючи у ТОВ «Епіцентр-К», розташованому по вул. Маршала Жукова, буд.99, що в с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області, таємно намагався викрасти належні зазначеному товариству 10 освітлювальних ламп вартістю 135 гривень кожна, а також 10 світлодіодних ламп вартістю 107,85 гривень кожна, а усього на суму 2428,50 гривень, але довести злочинний намір до кінця на міг з причин, назалежних від його волі, оскільки після проходження касової зони був затриманий працівниками охорони з майном, яке намагався викрасти.
На даний вирок обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, вказує, що вважає вирок незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, а також суттєвими порушеннями вимог КПК України, просить його скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
ОСОБА_7 мотивує свої вимоги тим, що, на його думку, під час судового розгляду в суді першої інстанції були допущені суттєві порушення вимог КПК України, а саме - порушене його право на захист, а також йому не надано можливості надати свої пояснення.
Також ОСОБА_7 вказує, що, призначаючи покарання, суд першої інстанції не врахував даних про особу обвинуваченого, а саме - наявність у нього на утриманні матері похилого віку, яка є інвалідом третьої групи.
До початку апеляційного розгляду до апеляційного суду Одеської області від прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_10 надійшли заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_7 , в яких прокурор вказує, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Прокурор мотивує свої заперечення тим, що, на його думку, обвинувачений ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі безпідставно посилається на порушення судом вимог КПК України та на наявність підстав для скасування або зміни вироку і призначення йому більш м'якого покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржуваний вирок - скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції; прокурора та представника потерпілого ТОВ «Епіцентр-К» - ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили вирок залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оспорюються та повністю підтверджуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду в суді першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 були роз'яснені його права, в тому числі користуватись послугами захисника під час судового розгляду, та вручена відповідна пам'ятка, що підтверджується журналом і аудіозаписом судового засідання Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.12.2015 року та наявною в матеріалах справи розпискою.
При цьому обвинувачений ОСОБА_7 заяв чи клопотань про необхідність проведення судового розгляду за обов'язкової участі захисника суду не подавав.
Окрім того, з журналу та аудіозапису судового засідання вбачається, що ОСОБА_7 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся та пояснив суду обставини вчинення ним кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд за згодою інших учасників судового розгляду дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
При цьому суд допитав обвинуваченого ОСОБА_7 , з'ясував, чи правильно останній розуміє суть пред'явленого йому обвинувачення, впевнився в добровільності його позиції та роз'яснив йому, що в такому разі він буде позбавлений можливості оскаржувати фактичні обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.
На підставі викладеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про допущені судом першої інстанції суттєві порушення вимог КПК України, а саме - його права на захист та надання пояснень.
Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.65 КК України, повне визнання своєї вини та щире каяття обвинуваченого визнав обставинами, які пом'якшують покарання, а обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив. Крім того, суд врахував особу обвинуваченого, його сімейний стан та відсутність майнової шкоди.
Оцінюючи особу обвинуваченого, суд врахував, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, маючи незняту та непогашену судимість, в період іспитового строку за попереднім вироком знову вчинив корисливі кримінальні правопорушення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та за сукупністю вироків призначив йому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та перевиховання.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 необґрунтованими, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок - без змін.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 01.12.2015 року по 01.03.2016 року у строк відбування покарання із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.12.2015 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 01.12.2015 року по 01.03.2016 року у строк відбування покарання із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4