Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ
17 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючогоГвоздика П.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,
Мартинюка В.І., СитнікО.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, в особі законного представника ОСОБА_5, третя особа - Відділ опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення і вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Еліт Сервіс», ОСОБА_4, треті особи: Відділ опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «БТА-Банк», про визнання прилюдних торгів, протоколу, акта та свідоцтва недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2015 року,
У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, в особі законного представника ОСОБА_5, третя особа - Відділ опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення і вселення.
На обґрунтування позовних вимог, вказувала про те, що нею придбано з прилюдних торгів квартиру АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідачі як колишні власники та користувачі вищевказаного житлового приміщення в добровільному порядку відмовляються звільнити належне їй нерухоме майно, чим створюються перешкоди у володінні та розпорядженні цим майном, ОСОБА_4 просила виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_11 без надання іншого жилого приміщення та вселити її із членами сім'ї у вказане житло.
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві), Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Еліт Сервіс» (далі - КФ ТОВ «ТД «Еліт Сервіс»), ОСОБА_4, треті особи: Відділ опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «БТА-Банк», про визнання прилюдних торгів, протоколу, акта та свідоцтва недійсними.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_6 зазначав про те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 за час шлюбу, а відтак вона є майном подружжя.
Посилаючись на те, що його не було залучено до участі у виконавчому провадженні в якості боржника та учасника торгів, внаслідок чого порушено його права як співвласника, просив визнати прилюдні торги від 28 грудня 2012 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 проведені КФ ТОВ «ТД «Еліт Сервіс», протокол КФ ТОВ «ТД «Еліт Сервіс» від 28 грудня 2012 року з реалізації вищевказаного нерухомого майна, акт державного виконавця про проведені прилюдні торги від 11 лютого 2013 року, свідоцтво від 15 квітня 2013 року про право власності ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, недійсними.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року, первісний позов задоволено. Виселено з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_11 без надання іншого жилого приміщення. Вселено у квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та членів її сім'ї - ОСОБА_8, ОСОБА_9 У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2015 року, рішення місцевого суду змінено. Виключено з абзацу третього резолютивної частини рішення наступні слова: «та членів її сім'ї ОСОБА_8, ОСОБА_9.», а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5. просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_4 як власнику квартири АДРЕСА_1 чиняться перешкоди з боку відповідачів у володінні та користуванні належним їй майном; правові підстави для залучення державним виконавцем ОСОБА_6 до проведення виконавчих дій в якості учасника прилюдних торгів відсутні.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дійшов висновку про те, що правові підстави для вселення до спірного житла членів сім'ї позивачки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки останні з такими вимогами не зверталися та участі у справі не брали.
Такі висновки судів ґрунтуються на матеріалах справи й відповідають вимогам закону.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 січня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 було укладено шлюб.
Під час шлюбу, 14 липня 2004 року ОСОБА_10 придбала квартиру АДРЕСА_1.
У договорі купівлі-продажу від 14 липня 2004 року вказана квартира була придбана одноособово ОСОБА_10
23 квітня 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва було стягнуто солідарно з ОСОБА_12., ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства «БТА Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 112 грн 43 коп. та судові витрати у справі.
На виконання вказаного рішення 02 червня 2010 року Дніпровським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист стосовно ОСОБА_5
17 листопада 2011 року на підставі вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві було проведено опис та арешт двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Вказане житлове приміщення було передано на реалізацію з прилюдних торгів КФ ТОВ «ТД «Еліт Сервіс», визначено ринкову вартість у сумі 377 192 грн.
В подальшому згідно акта уцінки майна ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві зазначену квартиру було уцінено до 282 894 грн.
28 грудня 2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації вищевказаного нерухомого майна. Переможцем торгів була визначена ОСОБА_4
15 квітня 2014 року позивачці було видано свідоцтво про придбання квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів, що раніше належала ОСОБА_5
Відповідно до довідки форми №3, виданої 31 липня 2013 року Житлово-експлуатаційної контори № 305, у квартирі АДРЕСА_1, власником особистого рахунку якої є позивачка та зареєстрованим ніхто не значиться.
23 квітня 2013 року ОСОБА_4 надіслала на адресу відповідачів вимогу про звільнення вказаного житлового приміщення, однак в добровільному порядку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити спірне нерухоме майно відмовляються.
Відповідно до ст. ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин суди, на виконання вимог ст. 213 ЦПК України, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, ті факти, що у зв'язку із припиненням права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та члени її сім'ї позбавляються також і права користування нею, а позивачка як теперішній власник вищевказаного жилого приміщення вправі вимагати виселення відповідачів з належного їй на праві власності нерухомого майна; підтвердження звернення ОСОБА_6 до суду з позовом про визнання права власності на спірну квартиру чи її частку в порядку поділу майна подружжя, чи зняття з неї арешту, а також наявності відповідного судового рішення відсутні, тому у державного виконавця не було правових підстав для залучення ОСОБА_6 до проведення виконавчих дій як учасника прилюдних торгів, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
При цьому, обставини щодо укладення між ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві та КФ ТД «Еліт Сервіс» договору від 23 жовтня 2012 року про передачу квартири АДРЕСА_1 на реалізацію з прилюдних торгів, судами не перевірялися, так як позов ОСОБА_6 було пред'явлено з інших підстав, а за змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду міста Києва від 02 липня 2015 року та в незміненій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
В.І. Мартинюк
О.М. Ситнік