29 лютого 2016 року м. Київ К/800/5091/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову Львівської митниці ДФС № 2126/20909/15 від 23.10.2015 та закрити провадження у справі про порушення митних правил.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 2126/20909/15 від 23.10.2015, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС щодо ОСОБА_1 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Львівська митниця ДФС звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що 20.09.2015 старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 2126/20909/15, відповідно до якого на останнього встановлено орієнтування 13-70-26/13-1219 від 30.01.202015 щодо порушення транзитного строку доставки транспортного засобу марки «AUDI A6», р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Проведеною перевіркою відповідності до інформації електронної бази ЄАІС з'ясовано, що позивач 18.11.2014 ввіз на митну територію України автомобіль марки «AUDI A6», р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС.
Таким чином ОСОБА_1 перевищив термін перебування під митним контролем більше ніж 10 діб.
23.10.2015 заступником начальника Львівської митниці ДФС винесено постанову № 2126/20909/15 в справі про порушення митних правил, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 381 МК України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Відповідно до Розділу ХІІ МК України поміщення громадянином резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший режим ніж транзит супроводжуватиметься письмовим декларуванням цього транспортного засобу на виконання інших формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування засобів гарантування тощо).
Згідно зі статтею 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що максимальний строк транзитного перевезення задекларованого 18.11.2014 року позивачем автомобіля «AUDI A6», р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 становив десять діб.
Враховуючи, що доказів вивезення транспортного засобу за межі митної території України, чи неможливості його доставки до митного органу ОСОБА_1 не було надав, суд прийшли до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, а відтак про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 252 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Судом зазначено, що вчинене позивачем правопорушення відноситься до триваючих.
Однак, відповідно до роздруківки орієнтування з ПІК «Інспектор-2006» по громадянину «ОСОБА_1» про не вивезення ним автомобіля «AUDI A6», р/н НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 були орієнтовані митні органи ще 30.01.2015.
Враховуючи, що будь-яких інших даних щодо більш раннього виявлення вчиненого позивачем правопорушення судом не встановлено, то саме з вказаної дати слід починати відлік строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оскільки до моменту винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил сплинуло більше ніж 6 місяців з моменту виявлення відповідачем вчиненого правопорушення, суд прийшов до висновку, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Львівській митниці ДФС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Львівській митниці ДФС.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока