"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/48746/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року,
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова в частині відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова зарахувати до стажу роботи, який дає право ОСОБА_1 переходу на пенсію за віком на пільгових умовах, роботу у період з 20 вересня 1982 року по 26 вересня 1983 року на посаді електрозварника та роботу у періоди: з 06 жовтня 1983 року по 21 серпня 1992 року та з 16 січня 2006 року по 20 березня 2008 року на посаді газоелектрозварника. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 13 жовтня 2014 року.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що згідно копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 (правонаступник ДП « 48 завод залізничної техніки») по стройовій частині від 20 березня 2003 року №54 «Про затвердження переліку професій військової частини НОМЕР_1 , які мають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 і №2 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року та атестуванні робочих місць» атестацію пройшли професії електрозварювальника в цеху № 2 та № 4, а згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працював електрогазозварювальником в цеху № 1. Доказів проведення атестації вказаного робочого місця в цеху № 1 позивачем не надано.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у період з 20 вересня 1982 року по 26 вересня 1983 року працював на підприємстві Комбінат Харківжилбуд Домобудівний комбінат №1 електрозварником, у період з 06 жовтня 1983 року по 21 серпня 1992 року працював у Військовій частині НОМЕР_2 газоелектрозварником, у період з 16 січня 2006 року по 20 березня 2008 року - на ДП 48 ЗЗТ ДСТС (в/ч НОМЕР_3 ) (змінено назву на ДП « 48 завод залізничної техніки») електрогазозварювальником.
13 жовтня 2014 року позивач подав заяву до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова з відповідним пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом від 12 лютого 2015 року за вих. №2413-02/26 відповідачем було відмовлено позивачу в призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 2 та зазначено про необхідність надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію ДП « 48 завод залізничної техніки» без визначення правонаступника.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними та такими, що зроблені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25 лютого 2014 року за №18232445 в результаті ліквідації припинено ДП « 48 завод залізничної техніки» 27 вересня 2013 року.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
За правилами частини 1 статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку №18-1).
Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набрала чинності з 21 серпня 1992 року) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Виходячи з наведеного відсутність підтвердження вищенаведених обставин, а саме, атестації робочого місця, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, починаючи з 21 серпня 1992 року.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 16 січня 2006 року по 20 березня 2008 року на посаді електрогазозварювальника ДП 48 ЗЗТ ДСТС (в/ч НОМЕР_3 ) (змінено назву на ДП « 48 завод залізничної техніки»), оскільки згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (правонаступник ДП « 48 завод залізничної техніки») по стройовій частині від 20 березня 2003 року №54 «Про затвердження переліку професій військової частини НОМЕР_1 , які мають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 і №2 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року та атестуванні робочих місць» атестовано з 19 березня 2003 року робочі місця військової частини НОМЕР_1 , які надають право на пільгове пенсійне забезпечення, серед яких є посада електрозварювальника.
Водночас, як вбачається з копії вказаного наказу, атестацію пройшли професії електрозварювальника в цеху № 2 та № 4, а згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працював електрогазозварювальником в цеху № 1. Докази проведення атестації вказаного робочого місця в цеху № 1 в матеріалах справи відсутні.
Однак, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясували чи проводилася атестація робочого місця позивача за умовами праці у встановленому законом порядку, а відтак - і наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Не встановлення в судовому процесі зазначених вище обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, та відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало