29 лютого 2016 року м. Київ К/800/3086/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статтей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросет» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк до 25 лютого 2016 року для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року, 25 лютого 2016 року скаржник, в межах встановленого судом строку, подав до Вищого адміністративного суду України клопотання про виправлення вказаних в ухвалі недоліків, однак недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року не усунув, а саме:
- не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі.
Державна податкової інспекція у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області подала клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Положеннями частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Інформуючи про свій фінансовий стан, скаржник зазначає, що на час подання касаційної скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24 грудня 2015 року у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 9 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15).
Доказів на підтвердження свого матеріального/фінансового становища скаржником не надано, як і не надано доказів того, що його фінансове становище зміниться протягом розгляду справи судом.
Таким чином, суддя-доповідач вважає що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відмовити.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросет» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, з доданими до неї матеріалами, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер
Суддя Вищого
адміністративного І.Я. Олендер
суду України