"24" лютого 2016 р. м. Київ К/9991/17152/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. у справі за його позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження ВП №22558516 від 15.03.2011р. та ВП №22377106 від 07.04.2011р., зобов'язання виконати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27.04.2010р. в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2011р. замінено неналежного відповідача підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у м. Києві на належного - ВДВС ГУ юстиції у м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2011р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р., у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове рішення.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
В ході розгляду справи судами встановлено, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у м.Києві відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-140/10, виданого 06.10.2010р. Оболонським районним судом міста Києва, ВП №22558516 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статті 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з січня 2009 року із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 75 відсотків прожиткового мінімуму за шкоду заподіяну здоров'ю та ВП №22377106 про зобов'язання Управління по нарахуванню пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві доплатити позивачу пенсію по інвалідності відповідно до статті 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з січня 2009 року із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 75 відсотків прожиткового мінімуму за шкоду заподіяну здоров'ю з врахуванням попередніх виплат.
Постановою державного виконавця від 15.03.2011р. закінчено виконавче провадження ВП №22558516 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки листом № 4450/07 від 11.03.2011р. УПФУ в Оболонському районі м. Києва повідомлено, що відповідно до резолютивної частини виконавчого документу рішення суду виконано.
Постановою державного виконавця від 07.04.2011р. закінчено виконавче провадження ВП №22377106 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки листом № 8234/08 від 24.03.2011р. Управлінням по нарахуванню пенсій ГУПФУ в м. Києві повідомлено, що рішення суду виконано в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ВДВС ГУ юстиції у м. Києві було повідомлено про виконання постанови Оболонського районного суду міста Києва від 27.04.2010р. по справі № 2-а-140/2010 відповідно до резолютивної частини виконавчого документу, а тому спірні постанови від 15.03.2011р. та 07.04.2011р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-140/10 прийняті з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Поряд з тим, судами в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обгрунтованості судового рішення доводи позивача щодо неналежного виконання судового рішення залишено поза увагою, листи УПФУ в Оболонському районі м. Києва щодо виконання рішення суду не досліджені, а висновки щодо законності та правомірності оскаржуваних постанов грунтуються виключно на змісті самих цих постанов.
Також необгрунтованим є посилання судів на те, що ВДВС ГУ юстиції у м.Києві позбавлений можливості давати оцінку та тлумачити судові рішення, а тому був позбавлений можливості встановити чи в повному обсязі воно виконане, оскільки за правилами статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що тягне за собою обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.М. Кочан
С.С. Пасічник