25 лютого 2016 року м. Київ К/800/61804/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Спільного підприємства "Українськая Восточная Рибная компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП Українськая Восточная Рибная компанія" ТОВ) до Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про скасування рішення та картки відмови за касаційною скаргою Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року
У липні 2013 року СП Українськая Восточная Рибная компанія" ТОВ у Харківському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про скасування рішення та картки відмови, в якому просило:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/000018/1;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/00020;
- стягнути з Державного бюджету України на користь СП Українськая Восточная Рибная компанія" ТОВ надмірно сплачені 12711,07 грн. податку на додану вартість.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року, позов задоволено частково.
Скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/000018/1.
Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/00020.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківська митниця Міністерства доходів і зборів України подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між СП Українськая Восточная Рибная компанія" ТОВ (як покупцем) та резидентом Естонії EESTI TRAALPUUGI UHISTU (як продавцем) було укладено Контракт № 3009/10 від 30 вересня 2010 року.
На виконання умов контракту № 3009/10 від 30 вересня 2010 року (м. Куп'янськ) було ввезено товар, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE.
За умовами договору (відповідно інвойсу № 40/242) ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 8424,00 EUR (0, 432 евро/кг.).
Згідно інвойсу № 40/242 умови поставки FCA м. Палдіски (Incoterms 2300). За Договором від 25 лютого 2013 року № 25/02-03 ціна послуг перевезення з м. Палдіски (Естонія) до п/п Яготин становить 9000 грн. (без ПДВ). Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 98283,60 грн., з яких 8424,00 EUR - вартість товару та 9000 грн. - транспортні витрати. Вказана сума відображена у митній декларації № 807010001/2013/806167.
З метою митного оформлення товару позивачем було оформлено та подано до митного органу вантажену митну декларацію (далі - ВМД) № 807010001/2013/806167 з визначення митної вартості товарів за ціною контракту (за першим методом) у сумі 0,432 EUR за 1 кг.
Декларантом разом з ВМД до митного органу було подано наявні в нього документи, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародну автомобільну накладну (CMR), книжку МДП (Carnet TIR), рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок-фактура (інвойс); доповнення до зовнішньоекономічного контракту; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; договір (контракт) про перевезення товару; сертифікат про походження товару загальної форм.
Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/000018/1, яким було скориговано митну вартість деяких товарів за ВМД № 807010001/2013/806167. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Митна вартість товара була визначена у розмірі 1,03 дол. США/кг, а всього за 19500 кг. у розмірі 20085,00 дол. США. Таким чином збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем.
Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 червня 2013 року № 807010001/2013/00020. Підставою відмови у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішенням про визначення митної вартості товарів від 06 червня 2013 № 807010001/2013/000018/1. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог рішення про визначення митної вартості товарів від 06 червня 2013 № 807010001/2013/000018/1.
Задовольняючи позов в частині скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, суди виходили з того, що будь-яких фактичних доказів щодо наявності у митного органу сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача, представником відповідача до суду не надано, у зв'язку з чим у митниці не було правових підстав для коригування митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1-им методом визначення митної вартості товару, митний орган послався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів, при цьому відповідачем був застосований метод 2-ґ визначення митної вартості товару.
Однак, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Щодо посилання скаржника на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України стосовно іншої вартості подібних товарів, то, як правильно зазначили суди, самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Таким чином, на думку судів, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідності надання декларантом додаткових документів, а також необґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за позовом Спільного підприємства "Українськая Восточная Рибная компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про скасування рішення та картки відмови - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.