"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/23073/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 14 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області, третя особа - Совєтський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» звернулось до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області, третя особа - Совєтський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, про визнання протиправною бездіяльності щодо неперерахування коштів в сумі 92438,95 грн., зобов'язання перерахувати кошти у розмірі 92438,95 грн. з депозитного рахунку третьої особи, що відкритий у відповідача, на користь позивача.
Позовні вимоги мотивовано протиправною бездіяльністю відповідача, яка виявилась у невиконання платіжних доручень Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 09.09.2013 № 434 та від 08.11.2013 № 571, якими третя особа перерахувала на користь позивача як стягувача у виконавчому провадженні суму у розмірі 92438,95 грн., отриманих від реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 14 квітня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області щодо неперерахування коштів у сумі 92438,95 грн. з депозитного рахунку Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк»; зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» кошти в сумі 92438,95 грн. з депозитного рахунку Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції; зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
У поданій касаційній скарзі Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2005 між позивачем та малим приватним підприємством «Бізнес Степ Компані» укладено іпотечний договір № 20-І для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 20 К/л від 01.11.2005. Предметом іпотеки є нерухоме майно - будівля.
17.07.2007 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу видано виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
18.10.2012 третьою особою відкрито виконавче провадження ВП №34803406 з примусового виконання виконавчого напису.
27.08.2013 предмет іпотеки реалізовано з прилюдних торгів на користь ОСОБА_3 на суму 121334,05 грн., про що цього ж дня складено протокол № 0513377-1 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
ОСОБА_3 як переможець прилюдних торгів 02.09.2013 перерахував вказану суму на депозитний рахунок третьої особи.
На підставі протоколу 02.09.2013 третьою особою складено акт про проведення прилюдних торгів по реалізації заставленого нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
04.09.2013 позивачем до третьої особи направлено заяву №53-3/03.09-03 від 03.09.2013 про надання реквізитів для перерахування коштів.
Третьою особою двічі до відповідача направлено платіжні доручення від 09.09.2013 №434 та від 08.11.2013 №571 на суму 92438,95 грн. щодо перерахування коштів, належних до сплати на користь позивача, за результатами реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів.
Позивачем до відповідача 12.11.2013 направлено лист від 11.11.2013 №53-3/11.11-01, в якому він просить в найкоротший час перерахувати на його рахунок грошові кошти від реалізації предмету іпотеки, що надходили на депозитний рахунок третьої особи.
12.12.2013 у зв'язку із неотриманням відповіді від відповідача та ненадходженням коштів, позивач повторно направлено відповідачеві лист №53-3/12-12-02 із проханням перерахувати кошти.
У зв'язку з відсутністю факту перерахування коштів, публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з наявності ознак протиправної бездіяльності відповідачів, яка виявилася у невиконання платіжного доручення відділу державної виконавчої служби.
Розглядаючи зазначений спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з наявності у зазначеному спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо підсудності вказаної справи адміністративному суду, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.
Пунктом 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758, розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами (додатки 1 та 2 до цього Порядку).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вказуючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішенні суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, колегія суддів виходить з того, що у спірних правовідносинах орган Державної казначейської служби не здійснює по відношенню до осіб, які беруть участь у справі, будь-яких владних управлінських функцій, оскільки правовідносини, що виникли у зв'язку з виконанням відповідачем платіжного доручення ґрунтуються на договірних засадах щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, виходячи з характеру спірних правовідносин, зважаючи на відсутність у спірних правовідносинах у відповідачів визначальних ознак суб'єкта владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 160, 167, 220, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 14 квітня 2014 року скасувати.
Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до Управління Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області, третя особа - Совєтський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: