23 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
особи, яка подала скаргу ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року,
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 19 липня 2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя вказав, що кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії в часі та не підлягає до застосування щодо правовідносин, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачаться з матеріалів справи, 28 січня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України 1960 року на постанову слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 19 липня 2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, Печерський районний суд міста Києва виходив із того, що згідно ст. 303 КПК України 2012 року рішення органу досудового розслідування постановлене за правилами КПК України 1960 року не може бути предметом судового оскарження.
Однак, як слушно зазначає в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 , суд застосував при розгляді скарги закон, який не підлягає застосуванню.
Так, згідно п. 7 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувана постанова слідчого про порушення кримінальної справи винесена слідчим 19 липня 2012 року, тобто на момент дії КПК України 1960 року, а отже і порядок оскарження вказаної постанови визначається нормами цього кодексу.
Застосування вимог КПК України 2012 року при вирішенні зазначених правовідносин не може мати місця, оскільки згідно ст. 5 КПК України 2012 року кримінальний процесуальний закон зворотної дії в часі не має.
Проте, суддя місцевого суду, всупереч вимогам розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року та ст. 5 КПК України 2012 року, правильно зазначивши про те, що процесуальний закон не має зворотної дії в часі, безпідставно його застосував, постановивши ухвалу за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 в порядку КПК України 2012 року.
Більше того, ця обставина призвела до порушення права на захист ОСОБА_5 , зокрема позбавила його права бути присутнім під час розгляду скарги, давати пояснення з приводу останньої, а також скористатися іншими процесуальними правами, визначеними КПК України 1960 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом допущено істотні порушення вимог процесуального закону, які є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 422, 376 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 19.07.2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи - скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 19.07.2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення кримінальної справи направити до суду першої інстанції для прийняття рішення в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/525/2016 Категорія ст. 34 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_7
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1