Справа: № 826/22969/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
23 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - Демченко Людмили Дмитрівни, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - Зеніна Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - Демченко Людмили Дмитрівни, виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - Зеніна Дмитра Олександровича, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії начальника ГУ ДФС України у м. Києві Демченко Л.Д. щодо відмови у поновленні позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС України у м. Києві;
- визнати протиправними дії виконуючого обов'язки начальника ГУ ДФС України у м. Києві Зеніна Д.О. щодо відмови у поновленні позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС України у м. Києві;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС України у м. Києві щодо відмови у поновленні позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС України у м. Києві;
- зобов'язати ГУ ДФС України у м. Києві невідкладно поновити позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС України у м. Києві;
- стягнути з ГУ ДФС України у м. Києві на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.11.2014 по 03.11.2015 в сумі 77246,00 гривень;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС України у м. Києві Демченко Л.Д. від 25.09.2015 № 805-о «По особовому складу податкової міліції»;
- зобов'язати ГУ ДФС України у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 27.11.2014 по 25.09.2015 в сумі 64 371, 9 грн. Зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві перевести ОСОБА_2 з посади начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві на рівнозначну посаду в Головне управління ДФС у м. Києві. Зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві протягом місяця з дня набрання даної постанови законної сили подати звіт про виконання судового рішення. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року позивачем в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, колегія суддів не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014 у справі №826/10884/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, позов ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Скасовано наказ № 442-о «По особовому складу податкової міліції» від 04.07.2014. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві з 08.07.2014. Стягнуто з Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.07.2014 по 21.11.2014 включно в сумі 34 099,10 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. Вказану постанову допущено до негайного виконання частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 6 437,19 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 аргументував свої вимоги тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014 у справі №826/10884/14, яка набрала законної сили 23.04.2015 року, в частині поновлення його на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві та зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідачами не виконана.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно до пункту 1 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014, наказом голови Комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.12.2014 № 813-о «По особовому складу податкової міліції» скасовано наказ Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 № 442-о «По особовому складу» та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві з 08.07.2014. Крім того, наказано управлінню фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ГУ ДФС у м. Києві виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за один місяць у сумі 6 437, 19 грн.
Відповідно до розрахункового листа за грудень 2014 року, наявного в матеріалах справи, кошти в сумі 6205,45 грн. виплачено позивачу на картковий рахунок.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України» створена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», Кабінет Міністрів України постановив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, а саме: Головне управління ДФС у м. Києві.
При цьому, Кабінет Міністрів України також постановив реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, до Головного управління ДФС у м. Києві приєднати Головне управління Міндоходів у місті Києві, яке реорганізується.
Наказом Державної фіскальної служби України від 18 липня 2014 року № 2 «Про початок діяльності Державної фіскальної служби України» розпочато виконання Державною фіскальною службою (далі - ДФС) покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 «Про Державну фіскальну службу України» функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів України, що припиняються.
Пунктами 2 та 4 зазначеного наказу передбачено, що видання документів з питань реалізації функцій та повноважень Міндоходів здійснювати виключно за підписом посадових осіб ДФС у межах повноважень. Міндоходів забезпечити, зокрема: вжиття заходів із недопущення видання організаційно-розпорядчих, документів та реєстрації вихідної кореспонденції за підписом посадових осіб Міндоходів.
Відповідно до п.п. 20-21 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 у комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу або її голови відсутні повноваження щодо поновлення співробітників на роботі.
З огляду на викладене, наказом ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.09.2015 №44-о на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі № 826/10884/14, внесено зміни до наказу по особовому складу податкової міліції від 15.12.2014 № 813-о, а саме виключено п. 2 вказаного наказу, яким поновлено позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві з 08.07.2014 та наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.09.2015 № 805-о «По особовому складу» поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві з 08.07.2014.
Відповідно до виписки по рахунку та платіжного доручення від 13.07.2015 позивачу виплачено 27 893,65 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суду від 27.11.2014 у справі № 826/10884/14 в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві вважається виконаним відповідно до наказу від 25.09.2015 року.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, наказом від 25.09.2015 позивача поновлено на посаді з 08.07.2014 та виплачено заробітну плату за період з 08.07.2014 по 21.11.2014.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно із статтею 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
З огляду на викладене, як вірно визначено судом першої інстанції, затримка виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014 становить період з 27.11.2014 по 25.09.2015.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову в частині стягнення з ГУ ДФС у м. Києві середнього заробітку за період затримки виконання судового рішення в сумі 64 371, 9 грн., з розрахунку того, що середній заробіток позивача за один місяць становить 6 437, 19 грн.
Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо виходу за межі позовних вимог та зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві перевести позивача з посади начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у м. Києві на рівнозначну посаду в ГУ ДФС у м. Києві, з огляду на таке.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.09.2015 ГУ Міндоходів у м. Києві з 21.10.2014 перебуває в стані припинення.
Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 4 березня 2014 року (№ 21-8а14), від 27 травня 2014 року (№ 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (№ 21-484а14) ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Так, на час поновлення позивача на посаді ГУ Міндоходів у м. Києві перебувало в стані припинення, що фактично унеможливлює проходження ОСОБА_2 служби у вказаному органі та, як вірно зазначив суд першої інстанції, має правовим наслідком переведення позивача до новоствореної установи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу ГУ ДФС України у м. Києві слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С