Справа: № 826/18298/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадянина Афганістану ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Афганістану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення від 15.10.2014 р. №537-14 та зобов'язати вчинити певні дії, -
У листопаді 2014 року Громадянин Афганістану ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив суд:
Визнання неправомірним та скасування Рішення Державної міграційної служби України від 15.10.2014 р. №537-14 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
Зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути заяву Позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, відповідно до вимог чинного законодавства;
Витребувати у Відповідача всі матеріали особової справи позивача у зв'язку з тим, що Позивач не має доступу до зазначених доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та без яких неможливе офіційне, всебічне та повне вирішення справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Ухвалу суду першої інстанції, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2014 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18298/14 (що має розглядатися по суті колегіальним складом суду) та призначено справу до попереднього судового розгляду на 11.12.2014 р.
Позивач у попереднє судове засідання, 11.12.2014 року, не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.
Так, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2014 р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/18298/14 та призначення попереднього судового засідання на 11.12.2014 р. була відправлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Громадянина Афганістану ОСОБА_1, визначену останнім в адресній частині позовної заяви, а саме: АДРЕСА_1, 02098, однак вказана кореспонденція була повернута до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.14).
Представник відповідача у попереднє судове засідання, 11.12.2014 року, прибув.
Враховуючи наведене, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 року було закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/18298/14 до судового розгляду колегіальним складом суду під головуванням судді Добрянської Я.І.
Судове засідання було призначене на 12.02.2015 р. про що позивача у справі було належним чином повідомлено шляхом скерування судової повістки рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу Громадянина Афганістану ОСОБА_1, визначену останнім в адресній частині позовної заяви, а саме: АДРЕСА_1, 02098.
Проте, у судове засідання 12.02.2015 р. позивач знову не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, докази чого наведені вище, та містяться в матеріалах справи (а.с.52).
Жодних заяв чи клопотань стосовно неможливості прибуття у судове засідання 12.02.2015 р. з метою його відкладення, чи щодо розгляду справи за відсутності позивача від останнього (представника позивача) до суду також не надходило.
Тому, колегією суддів Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву Громадянина Афганістану ОСОБА_1 у справі №826/18298/14 було повернуто позивачеві.
Проаналізувавши вище викладене, а також матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Частина 1 ст. 40 КАС України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не повідомляв про зміну своєї адреси, а також, хоча і залишив свій мобільний номер телефону, проте не вказав, що суду необхідно повідомляти його про дату, час та місце засідання телефонограмами чи смс-повідомленнями.
Крім того, позивачем ніяк не доводиться, що він міг не проживати за вказаною адресою, на час надсилання йому повістки про попереднє судове засідання.
Суду, також, не могло бути відомо, що Позивач не може забезпечити себе необхідно. Правовою допомогою, оскільки позов він все-таки подав.
Враховуючи вище викладене, суд наголошує, що ч. 1 ст. 122 КАС України встановлений місячний строк розгляду адміністративної справи, зважаючи на що сторонами не повинні вчинятися дії, що призводять до навмисного затягування розгляду справи.
Правильність такого тлумачення зазначених процесуальних норм підтверджується і тим, що відповідно до частини другої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами.
Вимоги частини третьої статті 128 та пункту 4 частини першої статті 155 КАС України також перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що місцезнаходженням позивача є м. Київ, відповідно до чого в позивача були відсутні перешкоди територіальної відстані для прибуття до суду, з метою вчасного з'ясування питання щодо призначення судового засідання по справі № 826/18298/14, чого останнім здійснено також не було.
Оскільки позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, повторно не прибував в судові засідання без поважних причин, від позивача не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про доцільність залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вимоги частини третьої статті 128 та пункту 4 частини першої статті 155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин через раз призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права викладена і в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року у справі №2-а-12027/09/1570 (К/9991/15646/11), від 20 грудня 2012 року № К/9991/15646/11.
Згідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія судді, -
Апеляційну скаргу Громадянина Афганістану ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 01 березня 2016 року)
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.