Справа № 359/1819/16-К
Провадження №1-КС/359/392/2016
25 лютого 2016 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у Бориспільському міськрайонному суді Київської області в м. Борисполі, клопотання слідчого СВ ВП в а/п «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Комишани Херсонської області, -
25.02.2016 слідчий СВ ВП в а/п «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100110000035 від 25.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.08.1997 о 16год.50хв. до ЧЧ ЛВ в а/п «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області від диспетчера служби інформації аеропорту «Бориспіль» надійшла інформація про те, що 02.08.1997 приблизно о 16 год. 47 хв. до диспетчерської зателефонувала невідома жінка та повідомила, що на орту літака рейсу №995, сполученням «Київ-Барселона», закладено вибуховий пристрій, після чого остання поклала слухалку.
Відповідно до висновку експерта НАВСУ № 05 від 20.10.1997 на магнітній стрічці аудіокасети МЕК 1-60 мається належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усна мова, яка надійшла до інформаційної мови останньої, які надійшли на дослідження.
04.08.1997 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.206-2 КК України в редакції 1960 року, якій присвоєно №29-1051.
10.12.1997 слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.206-2 КК України в редакції 1960 року.
10.01.1998 року обвинувачену оголошено в розшук, провадження в кримінальній справі зупинено до встановлення її місцезнаходження.
25.11.2012 постановою слідчого СВ ЛВ в а/п «Бориспіль» ГУ МВС України в Київській області провадження у кримінальній справі за №29-1051 відновлено та відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальному провадженню присвоєно №12012100110000035, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
Зазначено, що встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не вдалося, яка з 1996 року проживає в м.Валенсія, Іспанія.
11.09.2013 слідчим складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, яке направлено поштою за місцем реєстрації останньої.
Як стверджується в клопотанні, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років та є тяжким злочином, на виклики слідчого не з'являється, її місцезнаходження на даний час невідоме, 11.09.2013 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинлено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.
Зазначено також про те, що до Бориспільського міськрайонного суду Київської області направлено клопотання про застосування підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В зв'язку з вказаними обставинам, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та перебуваючи на свободі може вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий просить надати дозвіл на уповноваженій службовій особі на затримання підозрюваної з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Під час судового розгляду прокурор клопотання підтримав, пояснив, що кримінале провадження тривалий час не може бути завершено, оскільки підозрювана перебуває у розшуку, відсутня за зареєстрованим місцем проживання, а також, що на даний час на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглянути яке за відсутності підозрюваної не має можливості.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст.189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Відповідно до вимог ч.4 вказаної статті слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Так, в ході розгляду клопотання встановлено, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ст.183 КПК України.
Встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 був вчинений 02.08.1997 року та був кваліфікований за ст.206-2 КК України в редакції 1960 року.
Враховуючи відсутність даних про заподіяння значної шкоди законним права та інтересам громадян, їх об'єднанням чи державі, ознак повторності та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, кваліфікація мала бути за ч.1 ст.206-2 КК України 1960 року, яка передбачала покарання у вигляді позбавлення волі до одного року, або виправних робіт на той же строк, або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Встановлено, що у зв'язку з набранням чинності з 01.09.2001 року нового чинного на даний час Кримінального кодексу України кваліфікація дій підозрюваної була змінена на ч.1 ст.259 КК України.
Так, ч.1 ст. 259 КК України, в редакції, що набула чинності 1.09.2001 року була передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, що карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Зазначене відповідає вимогам ч.1 ст.5 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року, відповідно до якої Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Проте посилання в клопотанні на поточну редакцію вказаної ч.1 статті 259 КК України у зв'язку із внесеними змінами після набрання чинності Кримінальним кодексом України, тобто після 01.09.2001 року, внаслідок якого була посилена кримінальна відповідальність та встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років, є безпідставними та незаконними, оскільки прямо суперечать вимогам ч.2 ст.5 КК України.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.5 КК України в редакції 2001 року Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.
Отже, всупереч наведеним в клопотанні доводам, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється є злочином невеликої тяжкості, виходячи із санкції ч.1 ст.259 КК України, в редакції, яка набула чинності з 01.09.2001 року.
А, виходячи з вимог п.12 ч.2 ст.183 КПК України дані про те, що щодо ОСОБА_5 обирався запобіжний захід і вона не виконала покладені на неї обов'язки, в матеріалах, доданих до клопотання відсутні.
З урахування викладеного приходжу до висновку, що в задоволені заявленого клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваної слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 189-190, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП в а/п «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Комишани Херсонської області, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а захисником та особою, яка перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали, безпосередньо до апеляційного суду Київської області.
Слідчий суддя ОСОБА_6 -Лесів