Справа: № 826/18784/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
25 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича до Національного банку України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Прокуратура м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Національного банку України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Прокуратура м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ«Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашута Д.Є., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» (Позичальник), з однієї сторони та Національним банком України (Кредитор), з іншого боку укладено ряд кредитних договорів та договорів застави державних облігацій України: Кредитний договір від 12 листопада 2014 року № 248/11-14/кт, (надалі - Кредитний договір 1); Договір застави державних облігацій України від 12 листопада 2014 року № 248/11- 14/ДОУ (надалі за текстом - Договір застави 1); Кредитний договір від 06 листопада 2014 року № 247/11-14/кт (надалі - Кредитний договір 2); Договір застави державних облігацій України від 06 листопада 2014 року № 247/11-14/ДОУ (надалі - Договір застави 2); Кредитний договір від 08 жовтня 2014 року № 221/10-14/кт (надалі - Кредитний договір 3); Договір застави державних облігацій України від 08 жовтня 2014 року № 221/10-14/ДОУ (надалі - Договір застави 3); Кредитний договір від 19 вересня 2014 року № 213/09-14/кт (надалі - Кредитний договір 4); Договір застави державних облігацій України від 19 вересня 2014 року № 221/10- 14/ДОУ (надалі - Договір застави 4); Кредитний договір від 20 червня 2014 року № 171/06-14/кт (надалі - Кредитний договір 5); Договір застави державних облігацій України від 20 червня 2014 року № 171/06-14/ДОУ (надалі - Договір застави 5); Кредитний договір від 27 травня 2014 року № 154/06-14/кт (надалі - Кредитний договір 6); Договір застави державних облігацій України від 27 травня 2014 року № 154/05-14/ДОУ (надалі за текстом - Договір застави 6).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору 1 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 202 500 000, 00 грн. на строк з 12 листопада 2014 року по 26 грудня 2014 року з оплатою 20, 05% річних.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 1 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 209 226 905, 00 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п. 1.2. Кредитного договору 1 між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 248/11-14/ДОУ від 12 листопада 2014 року (надалі - Договір застави 1).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору 2 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 22 500 000, 00 грн. на строк з 06 листопада 2014 року по 26 грудня 2014 року з оплатою 19, 85 % річних.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 2 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 23 638 546, 88 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п. 1.2. Кредитного договору 2 між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 247/11-14/ДОУ від 06 листопада 2014 року (надалі - Договір застави 2).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору 3 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 605 000 000, 00 грн. на строк з 08 жовтня 2014 року по 05 січня 2015 року з оплатою 19, 05 % річних.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 3 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 542 578 000, 00 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п. 1.2. Кредитного договору 3 між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 221/09-14/ДОУ від 08 жовтня 2014 року (надалі - Договір застави 3).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору 4 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 285 000 000, 00 грн. на строк з 19 вересня 2014 року по 17 грудня 2014 року з оплатою 18, 75 % річних.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 4 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 325 917 000,00 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п. 1.2. Кредитного договору 4 - між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 213/09-14/ДОУ від 19 вересня 2014 року (надалі - Договір застави 4).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору 5 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 622 000 000, 00 грн. на строк з 20 червня 2014 року по 26 січня 2015 року з оплатою 14, 25 % річних. Погашення кредиту здійснюється за наступним графіком: дата погашення 19 вересня 2014 року - сума погашення 207 333 333, 00 грн.; дата погашення 19 грудня 2014 року - сума погашення 207 333 333, 00 грн.; дата погашення 26 січня 2015 року - сума погашення 207 333 334, 00 грн. всього на зальну суму - 622 000 000, 00 грн.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 5 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 675 667 000,00 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п.1.2. Кредитного договору 5 - між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 171 /06-14/ДОУ від 20 червня 2014 року (надалі - Договір застави 5).
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору 6 - Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 500 000 000, 00 грн. на строк з 27 травня 2014 року по 21 листопада 2014 року з оплатою 10, 00 % річних.
Згідно до п. 1.2. Кредитного договору 6 - з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні облігації України загальною вартістю 524 658 000, 00 грн., про що укладається окремий договір застави.
На виконання п. 1.2. Кредитного договору 6 - між сторонами було укладено договір застави державних облігацій України № 154/05-14/ДОУ від 27 травня 2014 року (надалі - Договір застави 2).
Кредитором виконано зобов'язання, передбачене п. 2.1.1. Кредитних договорів та перераховано Позичальнику кредитні кошти.
Відповідно до п. 1.4. Кредитних договорів - Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.
Згідно до п. 2.2.4. Кредитних договорів - кредитор має право віднести наступного робочого дня за днем неповернення коштів Позичальником заборгованість на рахунки з обліку простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів, а також нарахувати з наступного календарного дня, що настає за днем порушення Позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором, пеню в розмірі 0, 5 процента від суми заборгованості за кожен день порушення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період порушення виконання зобов'язання. Нарахування пені припиняється з дати виконання простроченого зобов'язання/списання заборгованості в повному обсязі (дата також уключається до розрахунку заборгованості за пенею) або через шість місяців з дати, коли зобов'язання мало - бути виконано.
Відповідно до п. 2.2.5. Кредитних договорів - Кредитор має право з дня виникнення простроченої заборгованості здійснювати списання коштів з кореспондентського рахунку Позичальника та його філій, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками, до її повного погашення, а в разі відсутності коштів на цих рахунках через 10 робочих днів із дня виникнення простроченої заборгованості, вжити заходів щодо продажу третім особам цінних паперів, що надані під забезпечення (зазначені у пункті 1.3 цього договору), і за рахунок отриманих коштів задовольнити всі свої вимоги відповідно до цього договору. Звернення стягнення на заставлене майно не виключає можливості безспірного списання коштів з Кореспондентського рахунку банку, в разі їх надходження, до повного повернення заборгованості за кредитним договором.
Згідно до п. 2.2.8. Кредитних договорів - Кредитор має право у разі неможливості продажу цінних паперів, зазначених у пункті 1.3 цього договору, залишити заставлені цінні папери у своїй власності за справедливою вартістю.
Відповідно до п. 2.2.8. Кредитних договорів - Кредитор має право у разі неможливості продажу цінних паперів, зазначених у пункті 1.3 цього договору, залишити заставлені цінні папери у своїй власності за справедливою вартістю.
Згідно до п. 2.2.11 Кредитних договорів - у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Позичальником, передбачених цим договором, стягнути штраф у розмірі 30 000, 00 гривень (Тридцять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до п. 1.4. розділу VI Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 259 від 30 квітня 2009 року - Національний банк має право з дня виникнення простроченої заборгованості банку здійснювати списання коштів з кореспондентського рахунку банку та його філій, які працюють у СЕП за окремими кореспондентськими рахунками (далі - кореспондентський рахунок). Якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку, то Національний банк уживає заходів щодо задоволення в повному обсязі своїх вимог за операціями з регулювання ліквідності відповідно до укладених договорів і вимог законодавства України, у тому числі шляхом продажу предмета застави (операції) та/або переведення його за справедливою вартістю у свою власність.
Виходячи з вищевикладеного, переведення у власність цінних паперів за справедливою вартістю здійснюється лише після неможливості продажу цінних паперів третім особам.
Проте, згідно публічної інформації на сайті Національного банку України, (а також інформаційних ресурсів організаторів торгівлі цінними паперами), аукціонних та тендерних пропозицій від відповідача щодо реалізації даних цінних паперів з даними кодами ISIN, які перебувають в заставі позивача, учасникам ринку не надходило.
Крім того, відповідно до ст. ст. 71, 73 Закону України «Про Національний банк України» - Національний банк має право набути право власності на предмет застави з метою покриття заборгованості, дане право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою.
Таким чином, переведення у власність цінних паперів, здійснюється в порядку, передбаченому укладеними договорами.
Згідно до абз. 3 п. 4.11. Глави 4 Розділу III Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 23 від 25 січня 2012 року - Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів, унесених до біржового реєстру, має дотримуватися таких послідовних дій, зокрема, визначає поточну справедливу вартість цінного папера за його котирувальною ціною покупця за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера за останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п'яти робочих днів звітного місяця;
Також Порядком оцінки за справедливою вартістю цінних паперів України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 595 від 31 грудня 2010 року (дана постанова відсутня в публічному доступі) передбачено наступні підходи до розрахунку справедливої вартості державних цінних паперів, зокрема, шляхом порівняння цін сукупності угод з цінним папером; котирувальні ціни покупця; дисконтування майбутніх грошових потоків; використання ефективної процентної ставки, визначеної на основі кривої дохідності із застосуванням параметричної моделі Нельсона-Сігела-Свенсона; використання розрахунків, застосованих до подібних за параметрами цінного паперу тощо.
Як вбачається з наданих відповідачем вхідних даних та розрахунків від 16 листопада 2015 року № 18-02017/88069 справедливу вартість пакету цінних паперів з кодом ISIN UA 4000173280 загальною номінальною вартістю 200 млн. грн. визначено виходячи з середньозваженої ефективної процентної ставки подібного за параметрами цінного паперу з кодом ISIN UA 4000160626.
Проте, цінний папір з кодом ISIN UA 4000160626 не відповідає визначенню цінного паперу з «активним ринком», оскільки було здійснено протягом 2 місяців лише одну угоду вартістю лише 30 596, 60 грн., що є порушенням п. п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Порядку оцінки за справедливою вартістю цінних паперів України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 595 від 31 грудня 2010 року, зважаючи на відсутність «сукупності угод» та неможливості розрахунку індикатора волатильності ефективних процентних ставок, розраховано вартість пакету цінних паперів номінальною вартістю в 200 млн. грн. на-підставі лише однієї угоди за взагалі іншим цінним папером, що зважаючи на положення п. 2.3.4 вищезазначеного Порядку забороняє використовувати обраний відповідачем метод.
Крім того, згідно оприлюдненої Національним банком України інформації щодо вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України середня ставка за кредитами суб'єктам господарювання в національній валюті за період з дати початку невиконання відповідачем умов кредитних договорів до 22 липня 2015 року становила 20, 3 % річних, що значно нижча ставок, використаних для розрахунку справедливої вартості державних облігацій України, які перебувають в заставі відповідача. Відповідно до всіх загальноприйнятих методів розрахунку у даній сфері відносин та економічних принципів, державні зобов'язання є найменш ризиковим активом, та відсоткова ставка за вкладенням в державні цінні папери не перевищує відсоткових ставок за іншими інвестиційними інструментами та/або кредитами, які несуть додатковий ризик, крім ризику країни господарювання.
Таким чином, відповідачем було вибрано невірну модель розрахунку справедливої вартості облігацій.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, листами вих. № 358 від 21 листопада 2014 року, вих. № 395 від 16 грудня 2014 року, вих. № 404 від 22 грудня 2014 року позивач звертався до Національно банку України щодо внесення змін до Кредитних договорів та щодо незастосування штрафних санкцій та інших заходів впливу за простроченою заборгованістю.
Відповідно до п. 3 Постанови Правління Національного банку України № 363 від 09 червня 2015 року - штрафні санкції за невиконання умов договору під час розгляду Національним банком України клопотання та документів про зміну умов кредитного договору та/або договору репо не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.
Згідно ст. 56 до Закону України «Про Національний банк України» - нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Проте, Національним банком України не вчинено жодних дій щодо невнесення змін до Кредитних договорів, а вищезазначені листи залишені поза увагою відповідача без належного реагування, що в свою чергу свідчить про протиправність дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що прийняття Національним банком України Постанови № 407/БТ від 23 червня 2015 року та здійснення переведення у власність цінних паперів на підставі розпорядження № 40-04/30-др/БТ від 23 червня 2015 року здійснено всупереч чинному законодавству при підході до визначення справедливої вартості та надало можливість відповідачу набути у власність майно за заниженою вартістю, оскільки не сформовано заявки покупців державних цінних паперів, у зв'язку з нездійсненням процедури продажу, що призвело до збільшення витрат позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про визнання незаконною та скасування постанови Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року, оскільки вона була прийнята з порушенням.
З приводу вимоги позивача щодо застосування наслідків недійсності правочину колегія суддів погоджується з доводами Національного банку України, що переведення державних облігацій України було здійснено згідно з розпорядженням Національного банку № 40-04/30-др/БТ від 23 червня 2015 року у відповідності до п. 49 Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 387 від 25 вересня 2013 року.
Однак, зазначене розпорядження Національного банку не є правочином, тобто дією спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і не має ознак правочину відповідно до Цивільного кодексу України, оскільки воно було видане на виконання умов укладених кредитних договорів та договорів застави, у зв'язку з неповерненням кредитів з підтримання ліквідності банків на виконання постанови Національного банку України № 407/БТ та відповідно з вимогами положення № 387 для реалізації прав Національного банку за укладеними договорами.
А тому, підстави для прийняття рішення про нікчемність правочину відсутні.
Крім того, у якості підстави для прийняття рішення про нікчемність правочину згідно Протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, створеної згідно з наказом, затвердженого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку 11 серпня 2015 року та повідомлення банку № 282 від 26 серпня 2015 року зазначено пункти 2 та 7 ч. 3 ст 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме коли банк прийняв на себе зобов'язання, внаслідок чого став неплатоспроможним чи укладає правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг.
Проте, таких дій банк не вчиняв, оскільки банк договору про передачу державних облігацій не укладав, а вимоги пунктів 2 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дій Національного банку по реалізації своїх прав за раніше укладеними кредитними договорами та договорами застави, а також виконання банком умов цих договорів не стосуються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування Постанови Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року якою було здійснено переведення державних облігації UА 4000180582 в кількості 821 395 шт., UА 4000181275 в кількості 1 021 733 шт., UА 4000186159 в кількості 100 695 шт., UА 4000173280 в кількості 200 000 шт., UА 4000186928 в кількості 42 395 шт., а тому зазначені облігації підлягають поверненню Національним Банком України - ПАТ«Комерційний банк «Фінансова Ініціатива».
Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з Національного банку України підлягає стягненню судовий збір на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича у розмірі 90 (дев»яносто) грн. 95 коп..
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича до Національного банку України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Прокуратура м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року.
У задоволенні решти адміністративного позову - відмовити.
Стягнути з Національного банку України судовий збір на користь Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» Кашути Дмитра Євгенійовича у розмірі у розмірі 90 (дев»яносто) грн. 95 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст постанови виготовлений 01 березня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.