Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Юрков Е.О.
29 лютого 2016 рокусправа № 804/10221/15
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання Фірсік Д.Ю., участю представника позивача- Базарної І.О., розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 р. у справі №804/10221/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит'є" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит'є" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2015 року № 0001922204 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 381 067,50 грн., стягнути судовий збір на користь ТОВ Завод "Спецлит'є" з Державного бюджету України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення і №0001922204 від 07.08.2015 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є" грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 254 045 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 127 022 грн. 50 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є" витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп., сплачені згідно банківської квитанції № 20 через термінал № 3036 від 12.08.2015 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що основними видами діяльності контрагентів позивача є оптова торгівля тютюновими виробами, а тому торгівля мідними катодами не характерна для господарської діяльності постачальника та не відповідає зареєстрованим видам діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб. Податковим органом також встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних щодо придбання контрагентами позивача товару, який в подальшому реалізовано позивачу та встановлено відсутність імпорту даного товару протягом 2014-2015 років, у зв'язку з чим неможливо встановити походження товару по ланцюгу його придбання.
Окрім того, надані до контролючого органу товарно-транспортні накладні містять деякі недоліки: не заповнені деякі графи, відсутні підписи відповідальної особи, водіїв/експедиторів, що прийняли та здали товар, відсутня печатка відправника.
Наслідки у податковому обліку породжують не укладені платниками правочини, а реально виконані ними господарські операції, тоді як дійсність правочину та дотримання його стронами норм цивільного чи господарського права не є беззаперечним свідченням дійсного виконання вчинення господарської операції.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами, а тому вимоги позивача щодо його скасування є необґрунтованими.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідач у судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є" (код ЄДРПОУ 30797327) (надалі за текстом - ТОВ Завод "Спецлит'є", позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.02.2000р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 14.02.2000р. № 416450.
ТОВ Завод "Спецлит'є" з 15.02.2000 р. взято на облік як платник податків (за основним місцем обліку) в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі за текстом - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська або відповідач); з 29.02.2000р. є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля металами та металевими рудами, виробництво міді; лиття легких кольорових металів; лиття інших кольорових металів; діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; відновлення відсортованих відходів.
У період з 16.07.2015 р. по 22.07.2015 р., на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 15.07.2015 р. № 570, посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Завод "Спецлит'є" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Кетсвілл Трейд", ТОВ "ФГ Арунал" по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року, ТОВ "Мастерікс" по податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року, за результатами якої складено акт № 2828/04-65-22-04/30797327 від 29.07.2015 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ Завод "Спецлит'є":
- п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 254 045,00 грн., в тому числі по періодам: в грудні 2014 року на суму 145 499,00 грн., в січні 2014 року на суму 108 546,00 грн.
На підставі Акту перевірки № 2828/04-65-22-04/30797327 від 29.07.2015 року ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001922204 від 07.08.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит'є" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 254 045 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 127 022,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Завод "Спецлит'є" (покупець) та ТОВ "Кетсвілл Трейд" (постачальник) 01.12.2014 року укладено договір купівлі-продажу №43/12/1, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. Найменування товару, його кількість, якісні характеристики термін поставки, ціна товару за одиницю, загальна вартість вказується в додатках. Постачання товару здійснюється транспортом покупця або постачальника, за погодженням сторін зі складу постачальника.
На підставі укладеного договору ТОВ Завод "Спецлит'є" було придбано товар (лігатура, мідь фосфориста, ніж, препарат для лиття, спирт технічний, заготівка графітова, катоди мідні), що оформлено відповідними первинними документами: рахунками на оплату, видатковими накладними, а також податковими накладними, підписаними сторонами за фактом отримання товару.
Транспортування товару здійснено на замовлення ТОВ Завод "Спецлит'є" перевізником ФОП ОСОБА_3, про що свідчать товарно-транспортні накладні (перевезення автомобілем МАЗ НОМЕР_1).
Придбаний товар оприбутковано ТОВ Завод "Спецлит'є" в бухгалтерському обліку по рахунку 631.
Згідно оборотно-сальвоої відомості по рахунку 631 за грудень 2014 року існує кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ "Кетсвілл Трейд", яка складає 692 990,80 грн., про що зазначено в Акті перевірки.
Сума податку на додану вартість за податковими накладеними складеними на виконання умов договору №43/12/1 від 01.12.2014 року включена до податкового кредиту та відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.
27.11.2014 року між ТОВ Завод "Спецлит'є" (покупець) та ТОВ "ФГ Арунал" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №38/12, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. Найменування товару, його кількість, якісні характеристики термін поставки, ціна товару за одиницю, загальна вартість вказується в додатках. Постачання товару здійснюється транспортом покупця або постачальника, за погодженням сторін зі складу постачальника.
На підставі укладеного договору ТОВ Завод "Спецлит'є" було придбано товар (катоди мідні), що оформлено відповідними первинними документами: рахунком на оплату, видатковою накладною, а також податковою накладною, підписаними сторонами за фактом отримання товару.
Транспортування товару здійснено на замовлення ТОВ Завод "Спецлит'є" перевізником ФОП ОСОБА_3, про що свідчать товарно-транспортні накладні (перевезення автомобілем МАЗ НОМЕР_1).
Всі розрахунки по вказаному довогору були проведені в безготівковій форі в повному обсязі, що підтверджується платіжним доручення, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість, що також не заперечується відповідачем в Акті перевірки.
Сума податку на додану вартість за податковою накладеною складеною на виконання умов договору №38/12 від 27.11.2014 року включена до податкового кредиту та відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.
Також, між ТОВ Завод "Спецлит'є" (покупець) та ТОВ "Мастерикс" (постачальник) 27.11.2014 року укладено договір купівлі-продажу №37/12, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. Найменування товару, його кількість, якісні характеристики термін поставки, ціна товару за одиницю, загальна вартість вказується в додатках. Постачання товару здійснюється транспортом покупця або постачальника, за погодженням сторін зі складу постачальника.
На підставі укладеного договору ТОВ Завод "Спецлит'є" було придбано товар (катоди мідні), що оформлено відповідними первинними документами: рахунками на оплату, видатковими накладними, а також податковими накладними, підписаними сторонами за фактом отримання товару.
Транспортування товару здійснено на замовлення ТОВ Завод "Спецлит'є" перевізником ФОП ОСОБА_3, про що свідчать товарно-транспортні накладні. (перевезення автомобілем МАЗ НОМЕР_1).
Придбаний товар оприбутковано ТОВ Завод "Спецлит'є" в бухгалтерському обліку по рахунку 631.
Розрахунки по вказаному договору були проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість.
У оборотно-сальдовій відомісті по рахунку 631 за січень 2015 року-серпень 2015 року за розрахунками з ТОВ «Мастерікс» рахується кредиторська заборгованість у розмірі 383 538,74 грн.
Сума податку на додану вартість за податковими накладеними складеними на виконання умов договору №37/12 від 27.11.2014 року включена до податкового кредиту та відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Частина придбаного товару була повернена ТОВ "Мастерикс", що підтверджується накладною на повернення ТМЦ та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Транспортування придбаного товару було здійснено ФОП ОСОБА_3, на підставі укладеного договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 4/02 від 03.02.2014 року, укладеного з перевізником ПП ОСОБА_3
За фактом виконання робіт по перевезенню перевізником та ТОВ Завод "Спецлит'є" підписані акти виконаних робіт, наданих послуг за грудень 2014 року, січень 2015 року.
З письмових пояснень позивача та Акту перевірки вбачається, що вказаний товар за наведеними вище договорами було придбано як сировина для подальшого виготовлення кабельно-дротяної продукції.
Також в матеріалах справи міститься договір оренди №9 від 01.09.2014 року, укладений позивачем з орендодавцем ПП "Аеліта" на оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул.Булигіна, 17 площею 107,2 кв.м. для здійснення господарської діяльності та договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4586-ОД від 23.09.2011 року, за умовами якого ТОВ Завод "Спецлит'є" прийнято від Регіонального відділення Фонду держмайна України нежитлові вбудовані приміщення з метою розміщення ливарного цеху кольорових металів.
Відповідно п.п.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами ч.1 та 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, платник податків не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Згідно вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено порядок складання та вимоги до податкових накладних.
Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Кетсвілл Трейд", ТОВ "ФГ Арунал", ТОВ "Мастерікс" вбачається, що позивачем дотримано всіх обов'язкових вимог закону, безпосередньо пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої податкової накладної.
Всі данні щодо проведених з наведеними контрагентами позивача операцій належним чином відображені на рахунках бухгалтерського обліку позивача, про що зазначено в акті перевірки позивача та не заперечувалось контролюючим органом.
Колегія суддів також враховує те, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (послуг) не мали реального характеру.
У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.
Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було одержання позивачем податкової вигоди.
Щодо недоліків заповнення товарно-транспортних накладних, про які зазначає ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська у акті перевірки №2828/04-65-22-04/30797327 від 29.07.2015 року, а саме не заповнення рядків 12, 13, 14, 15 та відсутність підписів та печатки, колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна підтверджує операції з надання послуг щодо перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи наявності у таких документах недоліків, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Посилання відповідача на те, що платник не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами, з огляду на відсутність їх за місцем знаходження, не можуть слугувати достатнім свідченням безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, позаяк можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, неперебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою.
Належних доказів відсутності ТОВ "Кетсвілл Трейд", ТОВ "ФГ Арунал" у період грудень 2014 року та ТОВ "Мастерікс" у період січень 2015 року за місцем реєстрації відповідачем не надано, також записи про відсутність вказаних контрагентів за місцем знаходження у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців відсутні.
Щодо посилань контролюючого органу на інформацію щодо недотримання контрагентами позивача та їх контрагентами вимог податкового законодавства, не підтвердження походження товару по ланцюгу придбання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року, від 31.01.2011 року.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
За результатом розгляду справи, колегією суддів не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.
Наявними в матеріалах справи первинними документами, які також були досліджені в ході перевірки позивача, в повному обсязі підтверджено виконання умов договорів контрагентами-постачальниками та отримання товару (послуг) ТОВ "Завод "Спецлит'є".
Посилання контролюючого органу на те, що основними видами діяльності контрагентів позивача є оптова торгівля тютюновими виробами, а тому торгівля мідними катодами не характерна для господарської діяльності постачальників та не відповідає зареєстрованим видам діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб не відповідає дійсності та є безпідставнами, оскільки з Акту перевірки та статутів ТОВ "Кетсвілл Трейд", ТОВ "ФГ Арунал", ТОВ "Мастерікс", копії яких були надані до суду апеляційної інстанції, вбачається, що видами діяльності зазначених підприємств, серед інших, є також оптова та роздрібна торгівля товарами господарського призначення, що свідчить про можливість виконання контрагентами позивача поставок товару за укладеними договорами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Кетсвілл Трейд", ТОВ "ФГ Арунал", ТОВ "Мастерікс" у перевірений період та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 254 045 грн. та застосувано штрафні (фінансові) санкції в сумі 127 022 грн. 50 коп., а тому податкове повідомлення-рішення і №0001922204 від 07.08.2015 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, а тому судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою на оскаржувану постанову у розмірі 5329,20 грн. (110% від ставки, що підлягала сплаті при зверненні до суду з адміністративним позовом) підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 р. у справі №804/10221/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит'є" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39533006) судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 лютого 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 01 березня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А.Шальєва
Н.А.Олефіренко