24 лютого 2016 року Справа № 876/8690/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Довгополова О.М.,
Судової-Хомюк Н.М.
з участю секретаря судового засідання Богдан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року в адміністративній справі № 807/2895/14 за позовом комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2014 року комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» (надалі - Підприємство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - ДПІ у м.Ужгороді) від 11 квітня 2014 року № 0002711501/433/07-01-15-01/03344326/2744.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта № 845/07-01-15-01 від 26 березня 2014 року, який було складено за результатами незаконної перевірки, що встановлено судовим рішенням, у зв'язку з чим є неправомірним.
Крім того, постановою Львівського апеляційного суду адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 807/242/14 встановлені обставини щодо порушень при веденні облікової картки платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що призвело до штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань та завищеного нарахування штрафних санкцій.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у м.Ужгороді, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки, яка відповідає вимогам чинного законодавства та про проведення якої позивач був повідомлений засобами поштового зв'язку. Крім того, укладення договору про розстрочення грошових зобов'язань відповідно до приписів статті 100 пункту 100.2 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) свідчить про узгодження розстрочених сум.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 26 березня 2014 року ДПІ у м.Ужгороді проведено документальну невиїзну перевірку Підприємства з питань дотримання строків сплати (перерахування) ПДВ за рішеннями ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання № 69 від 31.07.2013 р. та № 75 від 30.08.2013 р., за результатами якої складено акт від 26 березня 2014 року № 845/07-01-15-01 (а.с.9 - 10).
Перевіркою встановлено порушення Підприємством приписів пункту 203.2 статті 203 ПК України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) ПДВ за рішеннями ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (стаття 100 ПК України) за № 69 від 31 липня 2013 року та за № 75 від 30 серпня 2013 року.
На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень 11 квітня 2014 року ДПІ у м.Ужгороді прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002711501/433/07-01-15-01/03344326/2744, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 767 560 грн застосувала щодо позивача штраф у розмірі 10% простроченої суми в розмірі 76 756 грн. (а.с.7).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з покликанням на приписи частини першої статті 72 КАС України, мотивував його тим, що дії податкового органу щодо проведення 26 березня 2014 року документальної невиїзної перевірки Підприємства з питань дотримання строків сплати (перерахування) ПДВ за рішеннями ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69 та від 30 серпня 2013 року № 75, а також наказ ДПІ у м.Ужгороді від 13 березня 2014 року № 305 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання» постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року в адміністративній справі № 807/1516/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, визнано незаконними, а вказаний наказ скасовано.
У зв'язку з цим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, як правовий наслідок незаконно проведеної перевірки, є також незаконним, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 27 січня 2015 року в справі № 21-425а14.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 203.2 статті 203 ПК України визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як було зазначено вище, перевіркою Підприємства встановлено порушення останнім строків сплати (перерахування) ПДВ за рішеннями ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання за № 69 від 31 липня 2013 року та за № 75 від 30 серпня 2013 року на загальну суму 767 560 грн, яка за приписами пункту 100.2 статті 100 ПК України вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у м.Ужгороді у відповідності з нормами законодавства та встановленими перевіркою обставинами, у зв'язку з чим є правомірним.
При цьому колегія суддів апеляційного суду вважає, що окремі порушення, допущені посадовими особами відповідача під час проведення перевірки, про що зазначає позивач, не можуть бути підставою для скасування рішення, прийнятого за її наслідками, оскільки це не призвело до прийняття незаконного рішення.
Що стосується покликань апелянта на зарахування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, то відповідно до приписів пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року в адміністративній справі № 807/2895/14 скасувати.
У задоволенні позову комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді О.М.Довгополов
Н.М.Судова-Хомюк
Постанова складена у повному обсязі 29 лютого 2016 року.